м. Вінниця
24 жовтня 2019 р. Справа № 802/1473/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Бабій М.С.
представника позивача: Гуща Я ОСОБА_1 В ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2
до: Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області
про: визнання протиправним та скасування рішення
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Разом із тим, постановою Верховного Суду від 08.08.2019 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
Ухвалою від 09.09.2019 матеріали даної справи прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні 24.10.2019 судом з власної ініціативи поставлено на розгляд питання про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Присутня в судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо закриття провадження у даній справі. Зокрема зазначила, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду та Вінницького апеляційного адміністративного суду були переглянуті Верховним Судом, який постановою від 08.08.2019 скасував зазначені вище рішення, а справу направив до суду першої інстанції для нового розгляду. При цьому, провадження Верховним Судом не закрито, а тому, на її думку, зазначений спір підлягає вирішенню по суті. Також вказала, що даний позов був поданий позивачем ще в серпні 2017 року, тобто ще до набрання чинності положеннями КАС України в редакції від 15.12.2017.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для вирішення поставленого на розгляд питання у відсутність представника відповідача.
Визначаючись щодо поставленого на розгляд питання, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є складений відповідачем розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0004524 від 10.07.2017.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 року по справі № 803/3/18, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
При цьому, судом враховано, що окрім вимог про скасування розрахунку плати за проїзд, позивач також просить суд визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області щодо повторного нарахування плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів.
Разом із тим, слід враховувати, що розгляд позовних вимог про визнання протиправними дій працівників Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області щодо повторного нарахування плати за проїзд є неможливим без надання правової оцінки самому розрахунку, адже наслідки такого повторного нарахування відображені саме в розрахунку плати за проїзд, який, в свою чергу, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України та не взагалі може бути предметом судового розгляду.
При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що за наслідками перегляду постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2017 та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 Верховний Суд не закрив провадження у справі, а направив її на новий розгляд, адже відповідно до положень ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В той же час, як слідує зі змісту постанови Верховного Суду від 08.08.2019 питання належності розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства не було предметом перевірки Верховним Судом, а тому і жодних висновків з даного приводу у постанові від 08.08.2019 не відображено.
Крім того, як слідує із матеріалів справи, жодних клопотань на адресу Верховного Суду з приводу закриття провадження у даній справі також не надходило.
Суд також вважає необґрунтованими посилання представника позивача на те, що провадження у даній справі було відкрито ще до набрання чинності КАС України в редакції від 15.12.2017, адже положеннями п. 10 Перехідних положень КАС України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищезазначені обставини, а також беручи до уваги положення п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, на думку суду, наявні підстави для закриття провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 248, 256 КАС України суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, - закрити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29.10.2019.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна