м. Вінниця
22 жовтня 2019 р. Справа № 802/577/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Бабія Миколи Сергійовича,
представника заявника ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника органу прокуратури Кравчука Олексія Леонідовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі №802/577/17-а,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №802/577/17-а за позовом заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року адміністративний позов заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задоволено шляхом стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 24201,79 гривень до місцевого бюджету місті Хмільника.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
05 серпня 2019 року ОСОБА_3 до Вінницького окружного адміністративного суду подано заяву про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати 19 вересня 2019 року, задоволено клопотання представника позивача, якою замінено Калинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області правонаступником, яким є Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.
Іншою ухвалою від 23 вересня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Альчука М.П.
Автоматизованою системою документообігу суду відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено суддю Яремчука К.О.
Ухвалою від 24 вересня 2019 року адміністративну справу 802/577/17-а за заявою ОСОБА_3 про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами прийнято до провадження та призначено судове засідання на 22 жовтня 2019 року.
22 жовтня 2019 року представником позивача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В ході судового засідання, що відбулося 22 жовтня 2019 року, суд задовольнив клопотання представника позивача про заміну позивача в особі Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області його правонаступником, яким є Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, про що постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.
Також представником позивача у судовому засіданні підтримано раніше подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник органу прокуратури та представник відповідача не заперечували проти залишення позовної заяви без розгляду.
Водночас, представник органу прокуратури та представник відповідача просили при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду також вирішити питання про розподіл понесених судових витрат. Представник органу прокуратури звернув увагу на те, що при зверненні до суду з позовом прокуратурою Вінницької області сплачено судовий збір в розмірі 1600 гривень. Представник відповідача просив відшкодувати ОСОБА_3 сплачений ним за подання апеляційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 литсопада 2017 року, за подання касаційної скарги на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, а також за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судового збору в загальному розмірі 8000 гривень. Також представник відповідача просив відшкодувати позивачеві понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000 гривень.
Розглянувши клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, поданої в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також заслухавши думку представників органу прокуратури та відповідача, суд зважає на таке.
Особливості порядку здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені статтею 368 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 та 3 цієї статті передбачено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Під час перегляду за нововиявленими або виключними обставинами сторони користуються правами, визначеними статтею 47 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 4 згаданої статті за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими обставинами суд може скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Водночас, підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення цієї норми відповідно до принципу диспозитивності передбачають, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, підстави для відмови у задоволенні заяви (клопотання) про залишення позову без розгляду законодавцем не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За наведених обставин, з огляду на подане представником позивача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд дійшов висновку, що таке клопотання належить задовольнити.
Разом із тим, визначаючись з приводу того, яке судове рішення слід ухвалити за результатами розгляду клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, то суд керується наступним.
Частиною 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Відтак, з урахуванням наведеної норми у разі скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення у випадку, якщо переглядалося рішення суду.
Зважаючи на те, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами стосувалася судового рішення, постановленого судом першої інстанції, тому, на переконання суду, у разі скасування судового рішення у зв'язку із наявністю підстав для залишення позовної заяви без розгляду слід ухвалювати такий вид судового рішення, як рішення.
Таким чином, за результатами розгляду поданого представником позивача клопотання суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №802/577/17-а та залишення позовної заяви заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держаної податкової служби у Вінницькій області до ОСОБА_3 без розгляду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 І ОСОБА_5 В. при поданні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами сплачено судовий збір в розмірі 2400 гривень, що підтверджується квитанцією від 05 серпня 2019 року.
Отже, на користь заявника слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судовий збір у розмірі 2400 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, підстави щодо відшкодування заявникові витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 литсопада 2017 року та за подання касаційної скарги на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року в загальному розмірі 5600 гривень відсутні.
До таких висновків суд дійшов з огляду на положення статті 1 Закону України "Про судовий збір", якою визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за: подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Таким чином, об'єктом справляння судового збору є окреме звернення особи до суду, за результатами розгляду якого суд (в тому числі й адміністративний) вирішує питання щодо розподілу судових витрат, до яких належить і судовий збір, в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, суд доходить висновку, що підстав для відшкодування заявнику понесених ним витрат на оплату судового збору за звернення до судів апеляційної та касаційної інстанцій із відповідними скаргами немає, адже стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України таких правил розподілу судових витрат не містить.
З приводу посилань представника заявника на необхідності вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, то варто звернути увагу на таке.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як свідчать матеріали справи, в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано договір про надання правової допомоги №6а/17 від 18 травня 2017 року; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 27 листопада 2019 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №6 від 18 травня 2019 року; договір про надання професійної правничої допомоги №16-а/19 від 04 серпня 2019 року; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 04 серпня 2019 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №16-а/19 від 04 серпня 2019 року.
Договором про надання правової допомоги №6а/17, що укладений 18 травня 2017 року, визначено, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в ході судовоого розгляду адміністративної справи за позовом заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у Вінницькому окружному адміністративному суду по адміністративній справі №802/577/17-а
Пунтом 4.1 договору визначено, що за ведення адвокатом справи клієнт сплачує гонорар в сумі 5000 гривень.
Розмір гонорару обчислюється з врахуванням загального строку дії договору (тривалості процесу) та розмірів винагород за виконання окремих дій, передбачених пунктом 3.1 договору (пункт 4.2 договору).
При укладенні договору клієнт вносить гонорар авансом у сумі 5000 гривень (пункт 4.3 договору).
27 листопада 2017 року сторонами договору підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Цей акт підтверджує те, що в рамках виконання умов договору про надання правової допомоги від 18 травня 2017 року адвокатом надано клієнту наступні юридичні послуги: консультація по податковому законодавству (дві години); правовий аналіз попадкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, з вимогами податкового законодавства України, встановлення факту їх вручення платнику (три години); підготовка двох клопотань про зупинення провадження у справі від 26 листопада 2017 року (дві години). Також цей акт підтверджує те, що за домовленістю сторін вартість наданої професійної допомоги становить 5000 гривень.
18 травня 2017 року ОСОБА_3 сплачено 5000 гривень в якості гонорару відповідно до договору від 18 травня 2017 року, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера.
Проте, на думку суду, розмір наданих адвокатом ОСОБА_3 послуг у розмірі 5000 гривень підтверджується частково.
Так, надані адвокатом послуги "Консультація по податковому законодавству" та "Правовий аналіз попадкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, з вимогами податкового законодавства України, встановлення факту їх вручення платнику" є подібними за своїм змістом та охоплюються єдиною метою, якою є вироблення правової позиції щодо заперчення проти позовних вимог, а тому кількість витраченого адвокатом часу та обсяг виконаної роботи в межах наведених послуг, на думку суду, свідчать про надання однієї послуги (виконаної роботи). Щодо наданої адвокатом послуги "Підготовка двох клопотань про зупинення провадження у справі від 26 листопада 2017 року", то суд зазначає, що у матеріалах справи міститься одна заява про зупинення провадження у справі, що датована 27 листопада 2017 роду, а тому судом враховується підготовка одного клопотання про зупинення провадження у справі, адже вчинення таких дій (надання послуг) саме щодо складання двох клопотань саме 26 листопада 2017 року представником заявника не підтверджено належними доказами.
Відтак, суд вважає, що витрати на оплату послуг адвоката щодо договору про надання правової допомоги №6а/17 від 18 травня 2017 року підтверджуються в розмірі 2000 гривень; такий розмір витрат, на переконання суду, є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Іншим договором про надання професійної правничої допомоги №16-а/19, що укладений 04 серпня 2019 року, передбачено, що його предметом є надання ОСОБА_1 (Адвокатом) правової допомоги щодо підготовки заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та клопотання про поновлення строку, представлення інтересів у Вінницькому окружному адміністративному суді та за необхідності у Сьомому апеляційному адміністративному суді.
Пунтом 4.1 договору визначено, що клієнт сплачує гонорар в сумі 5000 гривень.
Розмір гонорару обчислюється з врахуванням загального строку дії договору (тривалості процесу) та розмірів винагород за виконання окремих дій, передбачених пунктом 3.1 договору (пункт 4.2 договору).
Клієнт вносить гонорар у місячний строк на рахунок адвоката у сумі 5000 гривень (пункт 4.3 договору).
04 серпня 2019 року сторонами договору підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Цей акт підтверджує те, що в рамках виконання умов договору про надання правової допомоги від 04 серпня 2019 року адвокатом надано клієнту наступні юридичні послуги: консультація по податковому законодавству (одна година); правовий аналіз судових рішень по справам №802/939/17 та №802/577/17 (три години); підготовка заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та клопотання про поновлення строку (три години). Також цей акт підтверджує те, що за домовленістю сторін вартість наданої професійної допомоги становить 5000 гривень.
04 серпня 2019 року позивачем сплачено 5000 гривень в якості гонорару відповідно до договору від 04 серпня 2019 року, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера.
Однак, суд вважає, що розмір наданих адвокатом ОСОБА_3 послуг у розмірі 5000 гривень за вказаним договором про надання правової допомоги також підтверджується частково.
Зокрема, надані адвокатом послуги "Консультація по податковому законодавству" та "Правовий аналіз судових рішень по справам №802/939/17 та №802/577/17" є подібними за своїм змістом та охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому кількість витраченого часу та обсяг виконаної роботи, на думку суду, свідчать про надання однієї послуги (виконаної роботи).
Окрім того, на переконання суду, витрачений адвокатом час на виконання роботи (надання послуг) є досить завищеним. Також у акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 04 серпня 2019 року зазначено, що адвокатом витрачено вісім годин часу, проте проведений підрахунок окремо по кожному виду правової допомоги свідчить, що адвокатом на такі роботи (послуги) витрачено сім годин часу.
Відтак, на переконання суду, понесені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №16-а/19 від 04 серпня 2019 року підтверджуються у розмірі 2000 гривень; такий розмір витрат, на думку суду, є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Таким чином, на користь заявника слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Витрати органу прокуратури по оплаті судового збору за звернення до суду із позовом в розмірі 1600 гривень не підлягають відшкодуванню з огляду на те, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості відшкодування судових витрат органу, який звернувся до суду в інтересах іншої особи (органу), у разі залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено винятки щодо повернення сплаченої суми судового збору у разі залишення заяви або скарги без розгляду, до яких віднесено й залишення заяви без розгляду за заявою (клопотанням) позивача.
У зв'язку із викладеним та керуючись статтями 9, 72-78, 90, 134, 139, 194, 240, 241, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України,
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №802/577/17-а скасувати та постановити ухвалу, якою позовну заяву заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держаної податкової служби у Вінницькій області до ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений ним при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судовий збір у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягнути на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заступник керівника Калинівської місцевої прокуратури (місцезнаходження: 22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 39)
Головне управління Держаної податкової служби у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43142454)
ОСОБА_6 Ігор ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено 28.10.2019
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович