Номер провадження 2/229/440/2019
Справа № 229/1253/19
17 жовтня 2019 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю: секретаря судового
засідання Слободкіної Т.І.
представника позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення,-
До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ухвалою Дружківського міського суду від 09.11.2018 року по справі №229/5212/18 було відмовлено у видачі судового наказу за заявою КП «Компанія «Вода Донбас» про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, оскільки був відсутній письмовий договір. Між сторонами склалися фактичні договірні відносини з надання послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення, які надає позивач, а відповідач їх оплачує. Так, відповідачі мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . На протязі всього часу мешкання в вищевказаній квартирі відповідачі користувались послугами Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», плату за отриманні послуги здійснюють нерегулярно та не в повному обсязі. Відповідно до ст.32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст.67 Житлового Кодексу УРСР, на власників, наймачів та орендарів квартир покладено обов'язок сплачувати комунальні послуги, квартирну плату. Таким чином, закон чітко визначив обов'язок власників, наймачів і орендарів квартир сплачувати комунальні послуги, а також строк, в який вони повинні вносити плату. Сума заборгованості станом на 01.10.2018 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 складає 15349,02 грн. Нарахування за користування послугами з водопостачання та водовідведення здійснюється згідно з затвердженими тарифами, нормами водокористування і кількістю зареєстрованих осіб. Норма водокористування у будинку відповідачів, згідно розпорядження міського голови від 20.04.2001 року №146 становить 260 літрів на добу на одну людину. Тарифи встановлено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №87 від 10.02.2012 року та складає 6,97 грн за 1 куб/м., Постановою НКРЕКП № 2869 від 26.11.2015 року та складає 18,45 грн. куб/м., Постановою НКРЕКП №1015 від 10.08.2017 року та складає 25,84 грн. за 1 куб./м.
Позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості в розмірі 15349,02 грн за період з 01.11.2015 року по 01.10.2018 року та судові витрати в розмірі 1921,00 грн.
27 березня 2019 року Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області провадження у справі викдрито та призначено підготовче судове засідання (а.с.24).
03 червня 2019 року Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області було закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.45).
27 травня 2019 року відповідачі надали відзив на позовну заяву в якому зазначили наступне.
Вони не згодні з позовом, який пред'явив до них позивач, оскільки з 10.09.2000 року вони не мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та послугами з водопостачання та водовідведення не користуються. З того часу вони мешкають за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . Зареєструватися за вказаною адресою вони не мають можливості, оскільки документи на будинок були втрачені. Крім того, вони зверталися до представника водоканалу щодо здійснення опломбування водопостачання, на що їм було запропоновано встановити лічильник, однак вони відмовились. При цьому, квартира за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не мешкає, квартира повністю пуста, також у квартирі повністю відсутні електричний лічильник, газовий лічильник, та батареї опалення, тобто квартира повністю не пристосована для проживання в ній.
Просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с.42-43).
10 червня 2019 року представник позивача надала на адресу суду відповідь на відзив, в якій зазначила наступне.
Відповідачі у своєму відзиві стверджують, що не згодні з пред'явленою позовною заявою, тому що нібито не проживали за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивач зауважує, що згідно постанови КМУ від 21.07.2005 року №630, а саме п.29, споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживач та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджується його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Але на адресу позивача відповідач не надавав довідок, які можуть підтвердити їх проживання за іншою адресою. Надання акту про не проживання за місцем реєстрації, не є законною підставою для не нарахування коштів за послуги з водопостачання та водовідведення. Також, відповідачами не надано доказів щодо звернення до позивача з метою проведення опломбування вводу води. При цьому, докази, що свідчать про часткову сплату відповідачами свого боргу, є виписка із їх особового рахунку, яка була надана разом із позовною заявою. Поряд з цим, зазначають, що у залі судового засідання відповідачі стверджували, що Дружківське ВУВКГ раніше зверталося до суду, а суд в свою чергу відмовляв Дружківському ВУВКГ у видачі судових наказів. Твердження відповідачів не є коректними, тому, що 07.12.2011 року Дружківським міським судом був виданий судовий наказ №2-н/2107/11, згідно якого була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2014 року. Додатково зазначає, що 12.04.2019 року був складений акт інвентаризації, згідно якого нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення призупинено з квітня 2019 року. Враховуючи зазначене, позивач був позбавлений можливості не здійснювати нарахування коштів за послуги з водопостачання та водовідведення за адресою відповідачів (а.с.49).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити. В подальшому надала на адресу суду клопотання про можливий розгляд справи без участі представника позивача та розглядати справу за наявними матеріали справи.
У судовому засіданні відповідачі заперечували проти заявлених позовних вимог КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2015 року по 01.10.2018 року в розмірі 15349,02 грн. Просили в їх задоволенні відмовити, з наступних підстав. з 10.09.2000 року вони не мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . послугами з водопостачання та водовідведення за вказаною адресою не користуються, оскільки в цій квартирі ніхто не мешкає, квартира повністю пуста, також у квартирі повністю відсутні електричний лічильник, газовий лічильник, та батареї опалення, тобто квартира повністю не пристосована для проживання в ній. Крім того, вони зверталися до представник водоканалу щодо здійснення опломбування водопостачання, на що їм було запропоновано встановити лічильник, однак вони відмовились. Приблизно з вересня 2000 року вони мешкають за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . Зареєструватися за вказаною адресою вони не мають можливості, оскільки документи на будинок були втрачені.
Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 3 ст.3 ЦПК України, визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
На ім'я відповідача ОСОБА_2 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.5).
Отже відповідачі є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Компанія «Вода Донбасу». Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг. Ці обставини сторонами не оспорюються.
Поряд з цим, позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, однак ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 листопада 2019 року по справі № 229/5212/18 відмовлено у видачі судового наказу (а.с.15-16).
Згідно загальної картки за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім'я Черват. ОСОБА_4 та розрахунку плати за водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2015 р. до 01.10.2018 р. за послуги з водопостачання та водовідведення за місцем реєстрації відповідачів: АДРЕСА_1 , загальна сума заборгованості становить 15349,02 грн. (а.с.5).
Нарахування за користування послугами з водопостачання та водовідведення здійснюється згідно з затвердженими тарифами, нормами водокористування і кількості зареєстрованих осіб. В судовому засіданні позивач зазначила, що норма водокористування у будинку відповідачів, згідно розпорядження міського голови від 20.04.2001 року №146 становить 260 літрів на добу на одну людину. Тарифи встановлено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №87 від 10.02.2012 року та складає 6,97 грн за 1 куб/м., Постановою НКРЕКП № 2869 від 26.11.2015 року та складає 18,45 грн. куб/м., Постановою НКРЕКП №1015 від 10.08.201 року та складає 25,84 грн. за 1 куб./м. (а.с.9-14).
Таким чином, судом встановлено, що за період з 01.11.2015 р. до 01.10.2018 року нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за адресою відповідачів здійснювалося за нормами водоспоживання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - №1875 -IV, (чинний на час виникнення спірних правовідносин), передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - №1875 -IV, (чинний на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», передбачено, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.
Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду та відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Виходячі з системного аналізу зазначених норм Закону, вбачається, що на споживача послуг водопостачання та водовідведення покладається обов'язок сплачувати кошти за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Тобто споживач послуг повинен сплачувати грошові кошти, саме за фактично отримані послуги.
В судовому засіданні відповідачі неодноразово наголошували на тому, що з 10.09.2000 року
вони не мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Послугами водопостачання та водовідведення за вказаною адресою не користуються, квартира повністю не пристосована для проживання в ній. Поряд з цим, з 2000 року вони постійно мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане вище узгоджується з матеріалами справи. Згідно довідки від 26 серпня 2014 року складеної депутатом сільської ради ОСОБА_5 . встановлено, що ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте за данною адресою не мешкає з 2000 року (а.с.32). При цьому, довідкою від 25.04.2019 року складеної депутатом сільської ради ОСОБА_6 . встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично з 10.09.2000 року за цією адресою не мешкають (а.с.33). Крім того, відповідно до довідки від 22.08.2019 року складеної депутатом сільської ради ОСОБА_7 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно мешкають за адресою: АДРЕСА_2 з вересня 2000 року (а.с.62 ).
Поряд з цим, відповідно до акту від 12.04.2019 року, при відвідуванні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що у квартирі ніхто не мешкає, квартира покинута, двері старі, дерев'яні, обдерті з множинними повідомленнями, вікна з вулиці виглядають брудними (а.с.63).
Таким чином, судом встановлено, що фактично відповідачі не споживали послуги щодо водопостачання та водовідведення в зазначений у позовній заяві період. Проте, позивач нараховував їм споживання води за нормою, через що штучно утворилася заборгованість в сумі 15349,02 грн.
Поряд з цим, позивач стверджує, що відповідачі визнали борг, оскільки ними за вказаний період частково було сплачено суму заборгованості.
Суд не погоджується з такими доводами.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до загальної картки за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім'я ОСОБА_2 , в графі «оплата» зазначені наступні данні: за вересень 2016 року - 189,66 грн.; за жовтень - листопад 2016 року - по 226,94 грн.; за грудень 2016 року - квітень 2017 року (включно) - по 247,95 грн.; за травень 2017 року - вересень 2017 року (включно) - 259,62 грн.; за листопада 2017 року - 463,05 грн.; за грудень 2017 року - 282,27 грн.; за січень 2018 року - 250,08 грн.; за лютий 2018 року - по жовтень 2018 року - по 361,34 грн. (а.с.5).
Відповідачі в судовому засіданні наголошували, що вони оплату за послуги водопостачання та водовідведення не сплачували, оскільки її фактично не отримували. Зазначені відрахування здійснювалися Пенсійним фондом України з пенсії, яку отримує ОСОБА_2 , на підставі постанови державного виконавця. Про зазначені відрахування вони довідались лише наприкінці 2018 року.
Зазначені обставини узгоджуються із матеріалами справи. Так, судом встановлено, що державним виконавцем Дружківського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області було відкрито виконавче провадження №51291659 від 22.07.2016 року на підставі судового наказу № 2-н/2107/11.
Із відповіді в.о. заступника начальника управління про здійснення відрахувань, встановлено, що на адресу Костянтинівсько-Дружківкського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшла виконавча постанова ВП №51291659 від 22.07.2016 року на ОСОБА_2 про стягнення боргу на користь Торецького ВУВКГ КП Компанія Вода Донбасу. Із зазначеної відповіді вбачається, що суми, які були утриманні Костянтинівсько-Дружківкським об'єднанням управління Пенсійного фонду України Донецької області на виконання постанови державного виконаця з ОСОБА_2 повністю співпадають із сумами які містяться у загальній картці за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім'я ОСОБА_2 (а.с.75-76)
Таким чином, встановлені вище обставини повністю узгоджуються з поясненнями зазначеними відповідачами в судовому засіданні, тому суд приймає їх до уваги та вважає їх правильними, що в свою чергу спростовує доводи позивача, що відповідачі визнали борг, шляхом часткових сплат сум заборгованості.
Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, а саме стягнення з відповідачів на користь позивача боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2015 року пл 01.10.2018 року у розмірі 15349,02 грн.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, а тому не підлягають задоволенню також вимоги щодо стягненя судових витрат.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 жовтня 2019 року.
Повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2019 року.
Суддя: В.О.Лебеженко