ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
28 жовтня 2019 року м. Київ№ 320/1292/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України
про визнання акта протиправним
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України про визнання акта протиправним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 передано адміністративну справу №320/1292/19 за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу, справа була передана на розгляд судді Мазур А.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2019 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в адміністративній справі.
Клопотання мотивовано тим, що позовні вимоги про визнання протиправним акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту №23/17 про нещасний випадок невиробничого характеру не є за своїм змістом рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки відповідач під час проведення спеціального розслідування не вчиняв жодних владно-управлінських функцій.
Розглянувши вказане клопотання, оцінивши предмет та підстави позову, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами пунктів 1 та 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Разом з цим, відповідно до частин першої та другої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані акти складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, до складу якої увійшли: заступник командувача Національної гвардії України (по роботі з особовим складом) генерал-лейтенант ОСОБА_2 , старший офіцер - головний психіатр лікувально-профілактичного відділу військово-медичного управління Головного управління Національної гвардії України полковник медичної служби ОСОБА_3 , начальник відділу психологічного забезпечення Головного управління Національної гвардії України підполковник ОСОБА_4 , старший офіцер служби аналізу військової дисципліни та профілактики правопорушень організаційно- аналітичного відділу управління по роботі з особовим складом Головного управління Національної гвардії України підполковник ОСОБА_5 офіцер охорони праці та пожежної безпеки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітан Войцеховський О.В., головний спеціаліст відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту державного майна та ресурсів МВС Волков І.Є. (за згодою), тобто не лише представники органів державної влади. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, результати якого оформила відповідним актом, а відтак, вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі №2а-2555/11/2670 та постанові Верховного Суду від 24.01.2019 по справі 806/960/16.
Таким чином, з урахуванням правової позиції наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду та постанові Верховного Суду, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначив, що “фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”.
Відповідно до ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Роз'яснити, що позивач має право звернутися із даним позовом до суду цивільної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 238 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Клопотання представника Головного управління Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №320/1292/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України про визнання акта протиправним - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур