28 жовтня 2019 року справа № 580/77/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату його пенсії із визначенням основного її розміру, як 80% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат та без обмеження максимального розміру пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії позивача при її призначенні становив 80% грошового забезпечення, проте після перерахунку пенсії з 01.01.2018 її розмір становить 70% грошового забезпечення. 27.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії виходячи із 80% сум грошового забезпечення. Проте, відповідач листом від 10.12.2018 №1284/Ч-10 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права. Позивач вважає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій.
Ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.02.2019 провадження у справі було зупинено до часу набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18).
16 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду, розглянула адміністративну справу №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), ухвалила відповідне рішення, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного веб-порталу судової влади України оприлюднено 25.10.2019.
В подальшому, ухвалою суду від 28.10.2019 провадження у справі поновлено.
Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що під час перерахунку пенсії відповідача набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166 “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, яким встановлено максимальний розмір пенсії, який не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звільнений з військової служби на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Основний розмір пенсії становив 80% грошового забезпечення.
З 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії із розрахунку 70% грошового забезпечення.
27.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо відсотку розрахунку розміру пенсії.
Відповідач листом від 10.12.2018 №1284/Ч-10 повідомив позивача, про відсутність підстав для перерахунку пенсії із розрахунку 80% грошового забезпечення.
Не погоджуючись з вищевказаним перерахунком позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до ст.13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивача, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70 % грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався з 80 % грошового забезпечення.
Суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами частини першої ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої ст.13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Вище викладена правова позиція, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення висловлена у рішенні Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18).
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
За таких умов позивачем доведено протиправність дій відповідача щодо розрахунку пенсії виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення.
Разом з тим, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача в частині нарахування та виплати недоотриманих сум пенсії, обмеження виплати пенсії граничним розміром на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії не проведено, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, а позов таким що належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вказаної норми КАС України, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача, суд повинен визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зміни розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із перерахунку 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370,371 КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зміни розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із перерахунку з 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії із визначенням основного її розміру, як 80% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею, однак апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Суддя С.М. Гарань