Справа № 822/5802/15
іменем України
28 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Гулея Олександра Івановича , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТО" про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі №822/5802/15 постановлено постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі №822/5802/15 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 24.07.2019 суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №822/5802/15. Вирішив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 22.08.2019.
Позивач у судове засідання призначене на 15.10.2019, на 28.10.2019 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, згідно яких повістка про виклик від 27.09.2019 вручена 28.09.2019, повістка про виклик від 16.10.2019 вручена 17.10.2019.
Тобто, позивач двічі підряд не з'явився у судові засідання. Про причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Вирішуючи питання щодо наслідків повторної неявки позивача у судове засідання, суд виходить з наступного.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
Також з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Так, згідно з частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Суд зазначає, що у розумінні КАС позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.
Необхідно звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України необхідними умовами є:
- повторна неявка належним чином повідомленого про час та місце судового засідання позивача;
- належним чином повідомлений про час та місце судового засідання позивач не повідомив про причини своєї неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності
- неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Оскільки, позивач 15.10.2019 та 28.10.2019, тобто двічі підряд не з'явився в судові засідання, не повідомив суд про поважні причини такої неявки, у той же час, заяви про можливість розгляду справи у його відсутності суду не надав, хоча складність заявлених позовних вимог зумовлювала необхідність надання стороною додаткових обґрунтованих пояснень по суті спору, а тому суд вважає, що позивач втратив процесуальний інтерес до розгляду і вирішення у судовому порядку поданого позову та небажання підтримувати заявлені позовні вимоги.
Також, суд враховує, що позивач нехтуючи своїми правами та обов'язками, передбаченими ст.ст. 44, 45 КАС України, неодноразово не з'являвся до суду без поважних причин, а саме у підготовче засідання 22.08.2019 та 05.09.2019, що підтверджує недисциплінованість позивача та втрату інтересу до розгляду і вирішення у судовому порядку поданого позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись п.4 ч.1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.Л. Польовий