Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2019 р. №520/11266/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до держави України в особі Державної казначейської служби України (010601, м. Київ, вул. Бастіонна, б. 6), Ізюмського управління державного казначейства (Харківська обл., м. Ізюм, вул. Соборна, б. 44), третя особа: Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (Харківська обл., м. Ізюм, просп. Леніна, б. 2) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Державної казначейської служби Україні неправомірними.
- стягнути з Державного бюджету України на її користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 50951 грн.;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби Україні перерахувати Ізюмському управлінню Державного казначейства та стягнути на користь позивача 50951грн. для перерахунку на її особистий рахунок в Борівському відділенні Приват Банку України.
- відшкодовані кошти на військовий збір просить не повертати.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 160 КАС України, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимогу про визнання дій Головного управління державної казначейської служби України неправомірними. Проте позивачем не конкретизовано, які саме дії відповідача вона просить суд визнати неправомірними.
Також, як вбачається з поданого позову у вступній його частині у якості відповідача ОСОБА_1 зазначає Державу в особі Державної казначейської служби України. Проте, у прохальній частині позову просить суд визнати дії Головного управління державної казначейської служби України неправомірними.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд з цього приводу зазначає, що згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства, держава не може виступати у якості відповідача, оскільки в розумінні приписів ч. 1 ст. 4 КАС України відповідачем може виступати конкретний суб'єкт владних повноважень, або й інші особи, до яких звернена вимога позивача .
Таким чином, суд зазначає, що у вступній частині позову назви (найменування) відповідачів відмінні від тих, до кого заявлено позовні вимоги у прохальній частині позову.
Крім того, як вбачається з прохальної частини позову, ОСОБА_1 заявила позовні вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України. Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, структура казначейської служби в України складається з Державної казначейської служби України та Головних управлінь відповідних областей України.
У зв'язку із чим позивачу необхідно з'ясувати та зазначити правильну назву відповідача, до якого заявлені відповідні позовні вимоги.
Крім того, у якості третьої особи ОСОБА_2 В ОСОБА_3 зазначила Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області .
Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” передбачено реорганізацію деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом приєднання окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком. Зокрема, Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України реорганізується шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області є прямим правонаступником усіх прав та обов'язків Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області припинено 16.08.2019; Номер запису: 14741120002001133.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно визначитись із третьою особою по справі.
Суд також вказує, що відповідно до вимог п.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" №3674 - VI від 08.07.2011р. встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд зауважує, що відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які пов'язані між собою та одну вимогу майнового характеру (стягнення коштів у розмірі 50951,00 грн.).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Враховуючи, що абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2019 року - 1921 грн., за подання даного адміністративного позову, який містить дві позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру, отже розмір судового збору складатиме 1536,8?грн. (768,40 грн. + 768,40 грн.)
Однак, позивачем до позовної заяви додано не додано доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному чинним законодавством або будь-яких документів, які підтверджували б підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. З клопотанням про звільнення її від сплати судового збору ОСОБА_1 до суду також не зверталась.
Позивач як на підставу про звільнення її від сплати судового збору посилається на п. 13 ст. 2 та п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено перелік пільг щодо сплати удового збору.
Суд з цього приводу зазначає, що стаття 2 Закону України "Про судовий збір" не містить пункту 13.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що приписами статті 5 Закону України "Про судовий збір" унормовані пільги щодо сплати судового збору.
Приписами п.1 ч. 1 ст. 5 зазначеного закону визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Між тим, суд зазначає, що відповідно до вимог цієї норми Закону позивач не звільняється від сплати судового збору за подання означеного адміністративного позову, оскільки як вбачається з матеріалів поданого позову позивач є пенсіонером, а тому під визначення передбаченого п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" - не підпадає.
Також, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що вона підпадає у пільгову категорію осіб, на яких розповсюджуються приписи ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою унормовані пільги щодо сплати судового збору, а також ст. 8 Закону України "Про судовий збір", якою передбачені випадки відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Крім того, відповідно до п.11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 поданий з порушенням вимог ст. 160, ст. 161 КАС України.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки подання позову мають бути усунені шляхом:
- направлення до Харківського окружного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, у розмірі, передбаченому діючим законодавством, доплативши при цьому 1536,8?грн. на реквізити: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA788999980000034318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд" або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- уточнити зміст позовних вимог в частині, які саме дії Головного управління Державної казначейської служби України позивач просить визнати неправомірними;
- привести позовну заяву у відповідність до вимог діючого законодавства, з'ясувати коло відповідачів, визначитись щодо третьої особи із дотриманням вимог п.2 ч.5 ст. 160 КАС України;
- надати суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ст. ст. 160,161,169, 248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України, Ізюмського управління державного казначейства, третя особа: Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Бідонько А.В.