Справа № 500/1917/19
28 жовтня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Тернопільська міська рада (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Гульки В.І. по винесенні постанови про накладення штраф від 06.08.2019 по ВП №59657707 неправомірними;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 06.08.2019 по ВП №59657707.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем 06.08.2019 винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. по ВП №59657707. Позивач зазначає, що немає підстав для виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.07.2019 по справі №607/25677/18, оскільки з прийняттям розпорядження №291-К, оскаржуване розпорядження міського голови №227-К від 24.05.2019 уже втратило чинність. Зазначене, слугує виконанню рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.07.2019 та справі №607/25677/18 та відповідно закінчення виконавчого провадження в порядку, передбаченому ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", про що державного виконавця було неодноразово повідомлено листами Тернопільської міської ради. Однак, старшим державним виконавцем без врахування надісланих письмових пояснень Тернопільської міської ради винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Вважають, зазначені дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Гульки В.І. по винесенню постанови про накладення штрафу від 06.08.2019 неправомірними, а постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 відкрито провадження у адміністративній справі №500/1917/19 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 13.09.2019.
В судовому засіданні 13.09.2019 ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (аркуш справи 24-25), також ухвалою суду занесеної до протоколу судового засідання, проголошеної в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати продовжено процесуальних строк розгляду справи до одного місяця та відкладено розгляд справи на 02.10.2019.
Відповідач 18.09.2019 подав відзив (аркуш справи 29-31) в якому зазначено, що на примусовому виконанні у них перебувало виконавче провадження №59657707 з примусового виконання виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 18.07.2019 №607/25677/18 про "Поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунальної установи початковий спеціалізований навчальний заклад "Тернопільська музична шкода №2 імені Михайла Вербицького". Державним виконавцем 26.07.2019, 19.08.2019 на адресу боржника скеровано вимоги, якими зобов'язано боржника виконати рішення №607/25677/18 Тернопільського міськрайонного суду, надати належним чином завірену копію відповідного до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та копію трудової книжки стягувача із внесенням відповідного запису про поновлення на роботі. Інформації щодо виконання виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонним судом від 18.07.2019 у справі №607/25677/18 на адресу відділу не надходило. Відповідно, керуючись ст.ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" 06.08.2019 державним виконавцем за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 02.10.2019 ухвалою суду проголошеної в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеної в протокол судового засідання замінено неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, продовжено процесуальний строк розгляду справи до двох місяців та оголошено перерву до 28.10.2019.
В судове засідання 28.10.2019 представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на повістці про виклик (аркуш справи 47).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав 28.10.2019 заяву про розгляд справи у письмовому провадженні без участі їхнього представника та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, пояснення на позовну заяву не надала.
Враховуючи те, що у відповідності до статей 268, 269, 287 зазначена справа належить до категорії термінових адміністративних справ, а також, відсутність потреби щодо заслуховування свідка чи експерта, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 18.07.2019 видано виконавчий лист №607/25677/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунальної установи початковий спеціалізований навчальний заклад "Тернопільська музична шкода №2 імені Михайла Вербицького".
На виконання зазначеного листа старшим виконавцем відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тернопільської області Гулькою Володимиром Ігоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2019 ВП №59657707 (аркуш справи 7).
Також, 26.07.2019 відповідачем на адресу Тернопільської міської ради сформовано вимогу виконати рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/25677/18 та надати належним чином завірену копію відповідно до законодавства про працю наказ або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та копію трудової книжки стягувача із внесенням відповідного запису про поновлення на роботі (аркуш справи 35).
Позивач надіслав на адресу відповідача 31.07.2019 лист №1194/04, в якому просив закінчити виконавче провадження, повідомив, що Тернопільська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.07.2019 (аркуш справи 36).
Також, 07.08.2019 за результатами розгляду вимоги виконавця від 26.07.2019 позивач надіслав на адресу відповідача лист, в якому зазначив, що підстав для виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.07.2019 немає. Посилався на те, що розпорядження міського голови №227-К від 24.05.2019 на підставі розпорядження міського голови №291-К від 17.07.2019 втратило чинність, ще до прийняття рішення Тернопільського міськрайонного суду, а ОСОБА_1 звільнений з посади директора Комунальної установи початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад "Тернопільська музична школа №2 імені Михайла Вербицького" згідно розпорядження міського голови від 13.11.2018 №388-К "Про звільнення", а не відповідно до розпорядження №227-К від 24.05.2019, яке оскаржувалось. В зв'язку із цим, позивач просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження №59667706 від 26.07.2019 (аркуш справи 10).
Відповідачем 19.08.2019 на адресу Тернопільської міської ради повторно сформовано вимогу виконати рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/25677/18 від 18.07.2019 та надати протягом двох днів підтвердження виконання даного рішення суду (аркуш справи 41).
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулькою Володимиром Ігоровичем 06.08.2019 винесено постанову про накладення на боржника - Тернопільську міську раду штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн по ВП №59657707.
Вважаючи протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області при винесенні зазначеної постанови про накладення штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 63-67 Закону №1404-VIII.
Порядок виконання рішення суду даної категорії регламентовано ст.63, 65, 73 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до статті 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із статтею 65 Закону № 1404-VIII, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог статті 73 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З системного аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що єдиним заходом примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та винесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.
Передбачених статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Суд встановив, що фактично рішення суду, виконане не було.
Суд критично оцінює твердження позивач про те, що з прийняттям розпорядження №291-К, оскаржуване розпорядження міського голови №227-К від 24.05.2019 уже втратило чинність, оскільки це не надає боржнику - Тернопільській міській раді право не виконувати рішення суду, яке набрало законної сили. Також, позивач не вказав норму права, яка б надавала йому права на власний розсуд вирішувати доцільність виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Накладання штрафу на боржника за невиконання рішення суду створює відповідний механізм, який дає реальну можливість судового захисту прав громадян.
Відтак, суд дійшов висновку, що поважних причин, які б унеможливлювали виконання рішення суду станом на день прийняття спірної постанови не існувало.
Відповідно до ст. 77 ч.2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не довів суду, що рішення суду не виконано з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду прийнята з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", а тому, підстави для її скасування відсутні.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються з державного бюджету та не стягуються за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову Тернопільської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 06.08.2019 ВП №59657707, відмовити.
Реквізити сторін:
Позивач: Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 34334305.
Відповідач: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46022, код ЄДРПОУ 34905804.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.