Справа №500/1899/19
17 жовтня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мартиць О.І. за участю:
секретаря судового засідання Риндюк В.Т.
представника позивача - адвоката Гонти М.С.
представника відповідача Тернопільської митниці ДФС Васильчук І.Б., довіреність від 30.01.2019 №379/7/19-70-10-16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-
13 серпня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 12.07.2019 №UA403000/2019/001154/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження придбання транспортного засобу та його вартості позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Із даними діями та рішенням Тернопільської митниці ДФС не згідний, вважає їх необґрунтованими та невмотивованими, оскільки жодних об'єктивних підстав вважати, що митна вартість автомобіля визначена ним невірно не має. Із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару від 12.07.2019 №UA403000/2019/001154/2 видно, що вартість у розмірі 8800,00 євро визначена за резервним методом визначення митної вартості товару згідно статті 64 Митного кодексу України. При цьому за основу взято ціну продажу аналогічного автомобіля обрахованого згідно АСУАР 105-2, 106-2. Однак правових підстав для застосування способу визначення митної вартості товару за статтею 64 Митного кодексу України у відповідача не було, так як представлені документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом передбаченим Митним кодексом України.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання на 18.09.2019.
05.09.2019 у строк, встановлений судом, від відповідача Тернопільської митниці ДФС через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.
18.09.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2019.
В судовому засіданні 17.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2019 просила відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
04 липня 2019 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № НОМЕР_1 /2019/012310, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар "легковий автомобіль, бувший у користуванні; марка: PEUGEOT; модель: PARTNER; рік випуску: 2016, модельний рік: 2016; дата введення в експлуатацію: 09.09.2016; номер кузова: НОМЕР_2 ; номер двигуна: не визначений; тип двигуна: дизельний; об'єм: 1560 см3; потужність: 73 кВт; колір: сірий; тип кузова: універсал; колісна формула 4x2; кількість місць, включаючи місце водія: 5. Торгівельна марка: PEUGEOT. Виробник: PEUGEOT FR." Одержувач вантажу - ОСОБА_1 (гр. 8 митної декларації).
Згідно інформації, яка міститься в графі 44 митної декларації №UА403030/2019/012310 від 04.07.2019 позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- декларація про походження товару №ЕR013675 від 09.09.2016;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/43772 від 01.07.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.09.2016;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 28.06.2016;
- некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № б/н від 29.06.2019;
- договір про надання послуг митного брокера №2019-138 від 01.07.2019;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_5 від 13.10.1998;
- інші некласифіковані документи - витяг з otomoto/pl від 03.07.2019;
- інші некласифіковані документи - довідка №36741 від 02.07.2019;
- інші некласифіковані документи - заява №б/н від 04.07.2019;
- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №0.0.1396594518.1 від 01.07.2019;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_6 від 16.08.2018.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
Також, АСМО "Інспектор" посадову особу підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 9750,00".
Відповідно до профілів ризику згенерованих АСАУР та розпорядження Тернопільської митниці ДФС від 19.10.2018 №24-р посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено запит №713 від 04.07.2019 щодо правильності визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання.
29.05.2019 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно - тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення про необхідність надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України. У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України надати документи: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи що містять відомості про страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта додатково надано копію митної декларації країни відправлення від 01.07.2019 №19PL402010E0726234/
12.07.2019 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до поданої митної декларації №UA403030/2019/012310 від 04.07.2019 інших документів, окрім наданих, додатково додати не може та протягом 10 днів додано не буде.
12.07.2019 Тернопільською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UА403000/2019/001154/2 у зв'язку з тим, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість, на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення від 12.07.2019 №UА403000/2019/001154/2 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00781 у митному оформленні митної декларації №UA403030/2019/012310 від 04.07.2019.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин першої, другої, третьої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, пункту 1 частини шостої статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої цієї статті).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини другої статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша цієї статті).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про митну вартість, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд звертає увагу, що алгоритм перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортних засобів передбачає визначення діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, для порівняння із заявленою митною вартістю у кожному конкретному випадку митного оформлення транспортних засобів. Під час перевірки заявленої вартості транспортного засобу використовується інформація цінової бази митних органів, автоматизованої системи управління ризиками та довідкових ресурсів (спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та пробігу оцінюваного транспортного засобу).
Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації), передбачено, що посадові особи органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів можуть використовувати додаткові джерела інформації, зокрема, спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману з мережі Інтернет тощо.
Згідно із положеннями статті 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших документів.
Слід зазначити, що цінова інформація, викладена в єдиній автоматизованій інформаційній системі містить усю інформацію щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів та умов їх продажу, поставки тощо.
Аналіз положень статті 33 Митного кодексу України свідчить про те, що митні органи мають право на використання інформаційних ресурсів для цілей визначення митної вартості товару, які містять інформацію про вартість раніше ввезених товарів (транспортних засобів) за умови, якщо подані декларантом документи є неповними для визначення митної вартості товару, а тому сформована згідно АСАУР 105-2, 106-2 інформація щодо вартості вказаного транспортного засобу правомірно використана митницею при обрахунку митної вартості транспортного засобу.
Також суд зазначає, що інформація, яка міститься у програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС, сформована за середніми цінами продажу транспортних засобів в країні придбання або провідних країнах-експортерах, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу із врахуванням відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших документів, а також відомостей із спеціалізованих видань, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку.
Крім того, суд звертає увагу, що за результатами проведених консультацій із посадовими особами відповідного спеціалізованого підрозділу ДФС України, вартість транспортного засобу за АСАУР було зменшено до рівня 8800,00 євро.
У спірному рішенні про коригування митної вартості №UА403000/2019/001154/2 від 12.07.2019 зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) страхових документів. Не надано інформації про рух коштів від покупця до продавця. В рахунку-фактурі підпис покупця не відповідає відомостям зазначеним в паспорті громадянина України, що не дає змоги ідентифікувати достовірність даного документа. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товару подається копія митної декларації країни відправлення, до митного оформлення подано митну декларації Польщі, що не відповідає графі 15 митної декларації поданої до митного оформлення, оскільки згідно якої країною відправлення є Німеччина. Сума в митній декларації Польщі не відповідає відомостям зазначеним в рахунку-фактурі. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України копії митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 на рівні 8800 євро.
Відповідно до частини другої статті 55 та глави 4 Митного кодексу України декларанта повідомлено про його право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.
За нормами статей 57-58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України одним з другорядних методів визначення митної вартості є визначення за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Суд звертає увагу, що згідно повідомлення уповноваженої особи декларанта, на вимогу митниці не були надані обов'язкові для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також додаткові документи, визначені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.
Судом не приймається до уваги висновок №348/19 експертного автотоварознавчого дослідження по заяві-звернення ОСОБА_1 складеного 24.07.2019, оскільки на вимогу митного органу даний висновок позивачем не надався, і як наслідок не міг бути врахований при прийнятті 12.07.2019 Тернопільською митницею ДФС спірного рішення про коригування митної вартості №UА403000/2019/001154/2.
Крім того, суд погоджується з висновками відповідача Тернопільської митниці ДФС зазначених у рішенні про коригування митної вартості №UА403000/2019/001154/2 від 12.07.2019 стосовно того, що в рахунку-фактурі підпис покупця не відповідає відомостям зазначеним в паспорті громадянина України, що не дає змоги ідентифікувати достовірність даного документа, та що не відповідає графі 15 митної декларації поданої до митного оформлення митна декларації Польщі, оскільки країною відправлення є Німеччина.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому, рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.07.2019 №UА403000/2019/001154/2 є законним та обґрунтованим і до скасування не підлягає.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності спірного рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА403000/2019/001154/2 від 12.07.2019.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 12.07.2019 №UA403000/2019/001154/2 відмовити повністю.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 )
відповідач - Тернопільська митниця ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 39420537)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.