441/847/19 2/441/524/2019
(заочне)
18.10.2019 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Перетятько О.В.
з участю секретаря Сороки М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , який в подальшому уточнила, про відшкодування матеріальних та моральних збитків.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.05.2019 року, за місцем її проживання, що по АДРЕСА_1 , її сусід ОСОБА_2 - відповідач по справі, з невідомих їй причин, палицею поламав ліхтар, що був призначений для освітлення входу на її подвір'я в темну пору доби та для забезпечення безпеки транспортного засобу, яким вона користується. Зазначає, що цими діями їй була заподіяна матеріальна шкода. Крім того, неправомірними діями відповідача їй та її малолітній дочці було завдано моральну шкоду, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та можливого пошкодження транспортного засобу у майбутньому. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду вона оцінює у 1500 грн. Просить стягнути з відповідача 490 грн. матеріальних збитків та 1500 грн. моральних збитків та судовий збір.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала, уточнений позов підтримала з мотивів, наведених у ньому (а.с. 41).
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належно, в тому числі, судовими повістками, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, а також, в порядку ст. 128 ЦПК України, через публікацію оголошення на веб-порталі судової влади, причини неявки суд не повідомив (а.с. 32-34, 36, 39-40).
Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень представника позивача, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі. А також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, із позовної заяви, долучених до справи фотокопій, відеозапису з камери спостереження, заяви позивачки, долученої 18.10.2019 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 умисно пошкодив ліхтар, що знаходився на будинку АДРЕСА_1 , де проживає позивачка, чим спричинив їй матеріальних збитків на суму 490,00 грн. (а.с. 6-9, 41).
Вказане також має підтвердження матеріалами перевірки за зверненням гр. ОСОБА_1 (ЖЄО № 2223), з яких вбачається, що вона 08.05.2019 р. о 23 год. 14 хв., звернулась із повідомленням до служби 102, в якому вказала, що її сусід - ОСОБА_2 , що проживає навпроти її будинку, що по АДРЕСА_1 , 08.05.2019 р. о 21 год. 40 хв., пошкодив світлодіодний ліхтар.
За матеріалами вказаної перевірки, проведеної ст. ДОП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Дзюба М.І., встановлено, що між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір цивільно-правового характеру, факти будь-яких кримінальних чи адміністративних правопорушень у даному випадку відсутні.
Відповідно до копії квитанції № 0055 від 15.04.2019 р., вартість прожектора LED MA_US 10W, який позивачка придбала становила 490,00 грн (а.с. 20).
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Доказів протилежного чи підстав для звільнення від відповідальності, які передбачені ч. 2 ст. 1166 ЦК України у матеріалах справи не містяться та відповідачем не надано.
Що стосується заявленої позивачкою вимоги про стягнення із відповідача завданої моральної шкоди в розмірі 1500,00 грн., суд приходить до наступного висновку.
Як передбачено п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Із позовної заяви вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та її малолітня дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , зазнали сильних душевних хвилювань, що супроводжувались страхом та постійною тривогою.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Кодексу моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК).
Згідно вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З огляду на вищенаведене, враховуючи характер вчиненого та спричинені відповідачем негативні наслідки, внаслідок чого позивачка зазнала матеріальних збитків та моральних страждань, що вплинули на її фізичний та емоційний стан, порушили звичний ритм життя, а також ухилення відповідача від відшкодування завданої з його вини шкоди, відсутність обгрунтованого заперечення, суд, беручи до уваги ст. 22 ЦК України, з урахуванням вимог розумності та справедливості, оцінену позивачкою ОСОБА_1 та підтверджену документально спричинену матеріальну шкоду у розмірі 490 грн. та моральну шкоду у розмірі 1500 грн., розцінює як таку, що повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в користь позивачки судові витрати в розмірі 1536,80 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне роз'яснити позивачці, що вона має право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого нею судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 77, 79, 141, 211, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 490 (чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. заподіяної майнової шкоди, 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. заподіяної моральної шкоди, а всього 1990 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
Роз'яснити позивачці, що вона має право звернутися до суду з клопотанням про повернення їй зайво сплаченої суми судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Перетятько О.В.