Справа № 466/7478/19
провадження 2-к/462/2/19
28 жовтня 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали клопотання адвоката Сєрокурової О.В. в інтересах «AZ- ОСОБА_1 » LTD про визнання та виконання на території України рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародного договору,
встановила:
16.10.2019 року до Залізничного районного суду м. Львова надійшло клопотання адвоката Сєрокурової Оксани Вікторівни в інтересах «AZ-FOOD» LTD про визнання та виконання на території України постанови Сумгаїтського адміністративно-економічного суду республіки Азербайджан від 13.06.2018 року справа №2-2(285)-38/2018 про стягнення грошових коштів в частині стягнення суми в розмірі 3445,02 доларів США, а також видати виконавчий документ, на підставі якого можна буде здійснити безпосереднє виконання вказаного судового рішення.
Визнання та примусове виконання рішення іноземного суду - це поширення законної сили такого рішення на територію України й застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
В п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Відповідно до ст.462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Виходячи із змісту ст. ст. 463, 464 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Згідно із вимогами статті 466 ЦПК України передбачено вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, яке подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; 2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання.
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 2 п. 6 статті 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах також до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додається документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена.
Глава 11 Цивільного процесуального кодексу Азербайджанської республіки передбачає направлення офіційних судових документів, повідомлення і повістки. Зокрема, в статті 134 говориться про документи, які вpучаються в офіційному порядку. Офіційний порядок передбачає, за нормами цього Кодексу (ст. 135), що офіційним врученням документа рахується доставка офіційних документів, надісланих судом. Офіційне вручення документу може бути здійснена в будь-якому місці, де зустрічається особа, якій повинен бути вручений документ. Офіційне вручення документу в нічний час, а також в неділю та святкові дні, дозволяється тільки за згодою суду. Судові акти і документи, перераховані в статті 134 цього Кодексу, направляються по пошті, рекомендованим листом з повідомленням. За необхідності офіційне вручення документу може бути доручене судом робітнику суду, а по економічних споpах, відповідно, позивачу або відповідачу. Органи зв'язку, на яких покладено обов'язок вручення судових актів і документів, або особи, яким доручено вручення судових актів і документів, повинні виконати цей обов'язок, не пізніше дати, наступної за датою отримання судових актів і документів. Органи зв'язку на яких покладено обов'язок вручення судових актів і документів, або особи яким доручено вручення судових актів і документів, повинні не пізніше дати, наступної за датою, коли потрібно було доставити документи за потрібною адресою, повідомити суду про вручення судових актів і документів (ст. 136 цього Кодексу).
Повістка, яка адресована організації, вручається відповідній посадовій особі, яка розписується на корінці повістки (ст. 142-143 цього Кодексу).
Аналогічні норми містяться в Главі 7 Цивільного процесуального кодексу України.
Відтак, в матеріалах клопотання присутній документ (судове повідомлення) про час і місце розгляду справи, однак відсутнє підтвердження того, що відповідач в належному порядку відповідно до Цивільного процесуального закону Азербайджанської республіки його отримав та був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст. 466 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, слід залишити без розгляду та повернути клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Керуючись ч.4 ст. 466 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
постановила:
Клопотання адвоката Сєрокурової О.В. в інтересах «AZ- ОСОБА_1 » LTD про визнання та виконання на території України рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародного договору - залишити без розгляду та повернути адвокату Сєрокуровій О.В.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: