Справа №461/7332/19
23 жовтня 2019 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді - Мисько Х.М.,
при секретарі - Волошин Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтовання заявлених позовних вимог покликається на те, що 01 червня 2019 року, між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , яке зареєстроване Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Від сумісного проживання у них народились донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні цінності. Внаслідок цього у нас почали виникнути непорозуміння, суперечки, сварки, що в свою чергу негативно впливає на розвиток та виховання малолітньої доньки. Вважає, що їхній шлюб існує формально, подальше спільне проживання є недоцільним та неможливим.
Представник позивача подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи, проте, в матеріалах справи міститься його письмова заява, в якій він визнає позовні вимоги та просить їх задоволити. (а.с.6)
Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року у справі відкрито провадження та розгляд справи призначено за правилами загального судового провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2019 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , яке зареєстроване Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. (а.с. 4).
Судом встановлено, що від подружнього життя у них народились донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження (а.с.7)
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач та відповідач не мають наміру зберегти шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання позивача будувати у подальшому сімейні відносини, внаслідок чого припинилось між сторонами почуття взаємної любові, поваги та дружби.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження формального шлюбу, у зв'язку з чим доцільно є такий розірвати, а позов задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 81, 89, 200, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 104, 105, 110, 112 СК України суд, -
позов ОСОБА_1 - задоволити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 01 червня 2012 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, відповідний актовий запис № 745 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2019 року.
Суддя Х.М. Мисько