Єдиний унікальний номер №440/1537/19
Провадження №3/440/589/2019
25 жовтня 2019 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
12 серпня 2019 року о 21 годині 50 хвилин на майдані Незалежності в місті Буськ Львівської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не впоравшися з керуванням, не виконавши вимогу дорожнього знаку «Уступи дорогу», здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження автомобілів, чим порушив вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України.
Крім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №375798 від 12.08.2019 року, що 12 серпня 2019 року о 21 годині 50 хвилин на майдані Незалежності в місті Буськ Львівської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинив ДТП, під час керування перебував у стані алкогольного сп'яніння, що засвідчується медичним висновком №266 від 12.08.2019, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Захисник Скоробогатий М.В. в судовому засіданні винність свого підзахисного у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не заперечив. Разом із тим заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд його підзахисного на стан алкогольного сп'яніння фактично проведено не було, а черговим лікарем Буської ЦРЛ лише формально складено відповідний висновок. Зокрема, як слідує із відповідного медичного висновку №266 від 12.08.2019, що ОСОБА_2 направлений на огляд 12.08.2019 року о 22.20 год., його начебто проводив черговий лікар Буської ЦРЛ ОСОБА_3 , який виписав вищевказаний висновок у час, що співпадає із направленням ОСОБА_1 на такий медичний огляд. Крім того, всупереч затвердженій інструкції, скерування на огляд виписав не поліцейський, який брав участь в оформленні таких адміністративних матеріалів (інспектори поліції Вольський Б.І ОСОБА_4 і Мирончук В ОСОБА_5 .), а взагалі третя особа - ОСОБА_6 , який жодного відношення до цього не мав. Більше того, у вищезгаданому медичному висновку не встановлено процент проміле алкогольного сп'яніння, якщо воно мало місце в дійсності, як і не вказано, яким приладом це визначалось. Відтак захисник вважає згаданий медичний висновок недопустимим доказом у справі. Крім того, поліцейський ОСОБА_7 і лікар Тарнавський С.А., які на виклики суду для надання пояснень в якості свідків судовому засіданні не з'явились, що ставить під сумнів вищевказані докази. Відтак захисник вважає, що жодних належних і допустимих доказів для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було, а тому покликаючись на вищенаведене та критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», просив провадження в справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу згаданого адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази в їх сукупності, приходжу до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що доводиться зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №375797 від 12.08.2019, схемою місця ДТП, що не ставиться під сумнів правопорушником та його захисником.
Враховуючи наведене, особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за вищевказане, наклавши на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Разом із тим, заслухавши доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши надані суду докази в сукупності з точки зору їх належності, допустимості та об'єктивності, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду водія лікарем на предмет встановлення факту сп'яніння передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Так, пунктом 9 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 передбачено використання в закладах охорони здоров'я лише для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 15, п. 17 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я (п. 20 розділу ІІІ даної Інструкції).
Процедура оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення врегульована Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.
Пунктом 5 розділу IX Інструкції № 1395 передбачено, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
З метою встановлення об'єктивних обставин щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП судом викликались для допиту безпосередньо в судовому засіданні як свідків: поліцейські ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , лікар Тарнавський С. ОСОБА_9 , які на виклики суду не з'явились та про причини своїй неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини четвертої статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Проте, як вбачається із Висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 266 від 12.08.2019 року, що ОСОБА_1 був доставлений на огляд 12.08.2019 року о 22 год. 30 хвилин. Однак із вказаного висновку слідує те, що точний час огляду останнього - також 22 год. 30 хв. При цьому, складений медичний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння датований 12.08.2019 року також о 22 год. 30 хв. Більше того, як вбачається із надісланих до суду матеріалів про адміністративне правопорушення, що направлення на огляд ОСОБА_1 здійснено оперуповноваженим Буського відділення поліції ОСОБА_6 , який не мав відношення до оформлення адміністративного матеріалу, оскільки таке оформлення проведено виключно поліцейськими ОСОБА_10 Б ОСОБА_11 і ОСОБА_8 . Тобто з наведеного висновку слідує те, що направлення ОСОБА_1 на огляд проведено не уповноваженою особою, а медичний висновок щодо нього був складений у момент його направлення на обстеження, тобто формально без проведення відповідного обстеження, оскільки аналогічний час (22 год. 30 хв.) зазначений у трьох подіях (доставлення на огляд; освідування; складення відповідного висновку лікарем), що суперечить п. 5 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року за № 1452/735, яка вимагає від лікаря, який проводить огляд ознайомитись із документами, що посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи) і час для фактичного освідування водія, що об'єктивно вимагає певного проміжку часу. Однак з представлених суду матеріалів вбачається, що проміжку часу між доставленням ОСОБА_1 на освідування, проведення такого освідування та оформлення лікарем відповідного висновку не має.
Крім того, в порушення вищевказаних вимог Інструкцій зміст висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння останньому не повідомлено, про що вбачається із медичного висновку, що є порушенням вимог п.п. 15, 17 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, оскільки у висновку відсутній підпис чи інша відмітка про ознайомлення обстежуваної особи з результатами огляду.
За наведених обставин суд не може взяти до уваги медичний висновок, оскільки такий не є об'єктивним та суперечить вищевказаним положенням Інструкції, а тому не може бути покладений в основу судового рішення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у цій справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, ураховуючи наведені фактичні обставини та вимоги чинного законодавства у цій частині, оформлений щодо ОСОБА_1 медичний висновок № 266 від 12.08.2019 року, що було складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року є, на думку суду, недопустимим доказом у цій справі.
Разом із тим, суд не вправі брати до уваги письмові пояснення та рапорт поліцейського Вольського Б.І. та письмові пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки як роз'яснив у своїй постанові Верховний Суд у справі № 560/751/17 від 27.06.2019, що письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення;
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Окрім цього, жодного відеозапису, який міг би об'єктивно свідчити про хід даної події чи освідування ОСОБА_1 , до даної справи про адміністративне правопорушення не долучено та до суду надано не було.
При цьому, відповідно до п. 7 Розділу I Інструкції від 09.11.2015 року за №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Таким чином підставами для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого спяніння у закладі охорони здоровя є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні дані про проходження ОСОБА_1 . огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 відсутні пояснення водія із зазначенням «відмовився».
Згідно з п. 8 Розділу II Інструкції № 1452/735, огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі направлення, форма якого надана в Додатку №1 до цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 22 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Аналогічно, частиною п'ятою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інші докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП особами, уповноваженими на складання такого протоколу до матеріалів справи не долучено, зокрема відеозаписи із нагрудних камер поліцейських не надано, а досліджений судом письмовий рапорт поліцейського Вольського Б.І. від 12.08.2019 не може бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки на виклики суду для надання пояснень в якості свідка в судовому засіданні не з'явився, а про причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою висновки чи схожі неспростовані презумпції факту щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом 12 серпня 2019 року, ураховуючи визнання судом недопустимим у даній справі складеного щодо нього висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння № 266 від 12.08.2019 року.
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 124, 130, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 гривень в дохід держави.
На постанову судді може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Б. Кос