Єдиний унікальний номер №440/1242/19
Провадження №3/440/497/2019
28 жовтня 2019 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І. Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив :
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №125513 від 06.07.2019, що 06 липня 2019 року о 23 год. 00 хв. в селі Задвір'я Буського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Honda Rio» без номерного знаку в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із використанням приладу «Драгер №6810».
ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення категорично заперечив, повідомивши, що 06.07.2019 року він знаходився на стадіоні в с. Задвір'я, де очікував дружину, яка приїхала на скутері. Згодом підійшли працівники поліції пред'явивши претензії, що в нього не має шолому, запропонувавши пройти огляд на алкотестері «Драгер», незважаючи на те, що на скутері до стадіону приїхала його дружина, а він взагалі ним не керував. Пізніше поліцейський безпідставно склав щодо нього адміністративний протокол, незважаючи на те, що він ним не керував взагалі, а керувала перед тим його дружина. Зазначив, що жодних належних і допустимих доказів для доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було, а тому просив закрити паровадження щодо нього.
Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із представлених суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що на підтвердження винуватості ОСОБА_2 до суду надано протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2019, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 06.07.2019, а також Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів разом із видруківкою тесту з приладу «Драгер» від 06.07.2019, які лише підтверджують про факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
Натомість, жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом до суду надано не було, враховуючи те, що такі обставини категорично заперечуються останнім, який настоює на тому, що скутером керувала його дружина, яку він очікував на стадіоні в селі Задвір'я Буського району, де після її приїзду він знаходився поблизу скутера, після чого до нього підійшли працівники поліції у той момент, коли ним ніхто не керував.
З метою всебічного та об'єктивного з'ясування обставин щодо доведеності факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом 06 липня 2019 року в стані алкогольного сп'яніння та спростування його доводів у протилежному, судом двічі викликались для допиту безпосередньо в судовому засіданні як свідки: поліцейські ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які на виклики суду не з'явились, про що в справі наявні розписки вказаних свідків.
Разом із тим, суд не вправі брати до уваги наявні у матеріалах справи письмові пояснення як свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та рапорт поліцейського Новосада В.І., оскільки як роз'яснив у своїй постанові Верховний Суд у справі № 560/751/17 від 27.06.2019, що письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення;
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Окрім цього, жодного відеозапису, який міг би об'єктивно свідчити про хід даної події у даній справі про адміністративне правопорушення, до суду надано не було.
За таких обставин, ураховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які би підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також самий факт керування ОСОБА_2 скутером за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №125513 від 06.07.2019, а тому суд вважає, що вина останнього у вчиненні ним зазначеного адміністративного правопорушення залишається недоведеною.
Відтак, з урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 130, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутності у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
На постанову судді може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Б. Кос