Єдиний унікальний номер №943/1947/19
Провадження №1-кп/943/193/2019
29 жовтня 2019 року м.Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5
за участю потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина США, із середньо-спеціальною освітою, працюючий водієм «Arltransport», зареєстрований 7318 Thorncliffebl Vdparmaoh 44139 USA та тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей 2008 року народження, 2013 року народження, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 286 КК України,
16.08.2019 близько 09 год. 30 хв., в світлу пору доби, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі «Київ-Чоп», в напрямку до м. Чоп, при проїзді її ділянки в районі 489 км + 300 м, в межах її перехрестя із автодорогою сполученням «м.Буськ- с. Яблунівка», що у Буському районі Львівської області, порушив чинні вимоги «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із змінами та доповненнями (далі - ПДР України), а саме: розділу 1 п.п. 1.5; п. 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху», «перехрестя»); розділу 2 п. 2.3 б), д); розділу 12 п.п. 12.3; розділу 14 п. 14.6 а), вимоги попереджувального дорожнього знаку 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою» додатку 1 та розділу 34 «Дорожня розмітка» (в частині вимог горизонтальної розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків), які виразилися в тому, що ОСОБА_4 перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. додаток 2 ПДР України, та наближаючись до перехрестя, перед яким був встановлений попереджувальний дорожній знак 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою», проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зменшив швидкості руху керованого ним автомобіля до швидкості руху автомобіля «Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався попереду, у попутному з ним напрямку, виконуючи перед вказаним вище перехрестям обгін попутного автомобіля, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, такими своїми діями створив аварійну обстановку, що призвела до зіткнення в межах перехрестя, на зустрічний для нього смузі руху, із автомобілем «Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який на той час пересікав її, виконуючи маневр лівого повороту із автодороги «Київ-Чоп» на другорядну дорогу, у напрямку до м.Буськ Львівської області.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 малолітній пасажир автомобіля «Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , згідно висновку експерта № 75/2019 судово-медичної експертизи від 17.08.2019 року отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть малолітнього ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суду пояснив, що дійсно 16.08.2019 року о 9 годині 30 хвилин, в світлу пору доби, керуючи автомобілем марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить його дружині, рухаючись по автомобільній дорозі «Київ-Чоп», в напрямку до м. Чоп, при проїзді її ділянки у Буському районі, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, здійснюючи маневр обгону, допустив зіткнення з автомобілем «Opel Vektra», де перебував малолітній ОСОБА_8 , який загинув в наслідок ДТП. Просить суворо не карати. Щиро розкаюється, шкодує, що не вдалось уникнути зіткнення і запобігти загибелі дитини. Потерпілим шкоду відшкодовано у повному обсязі.
Враховуючи те, що обвинуваченим не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, проаналізувавши докази надані стороною обвинувачення, покази самого обвинуваченого, суд вважає доведеним факт порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_4 , як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілого малолітнього ОСОБА_8 , тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_6 завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим і передбачений ч. 2 ст. 286 КК України класифікується як тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Виходячи з принципу індивідуалізації покарання судом враховується, що ОСОБА_4 за місцем свого тимчасового проживання характеризується позитивно, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_6 завдану шкоду, яка в свою чергу, просить суд не позбавляти волі обвинуваченого.
Обираючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь скоєного злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, добровільне відшкодування шкоди потерпілим.
З урахуванням особи обвинуваченого, характеризуючих даних про особу винного, пом'якшуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення й перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України, оскільки останній має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду.
Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
Звільнити ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.08.2019 року, на автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 який зареєстровано на ОСОБА_9 - скасувати.
Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.08.2019 року, на автомобіль марки «Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у Буському ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області - повернути власнику автомобіля ОСОБА_9 ;
- автомобіль марки«Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у Буському ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області - повернути власнику автомобіля - ОСОБА_7 ;
- карта пам'яті із відеозаписом механізму розвитку ДТП - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судової автотехнічної експертизи від 07.10.2019 в кримінальному провадженні № 12019140000000667 в сумі 1884 гривні в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення комісійної транспортно-трасологічної експертизи від 23.09.2019 в кримінальному провадженні № 12019140000000667 в сумі 5652 гривні в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи від 03.10.2019 в кримінальному провадженні № 12019140000000667 в сумі 2826 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи від 04.10.2019 в кримінальному провадженні № 12019140000000667 в сумі 2826 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1