Справа № 183/1339/19
№ 2/183/2029/19
іменем України
02 жовтня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Сороки О.В.
секретаря Пащенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
встановив:
позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що з 20 березня 2008 року перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому у виконкомі Перещепинської міської ради Новомосковського району за актовим записом № 8. Судом винесено рішення про розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживає з позивачем. Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, матеріальну допомогу не надає, тому позивач змушена звернутись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів.
Ухвалою судді від 28 березня 2019 року відкрито провадження у справі.
В судове засідання позивач не з'явилася, але звернулася до суду з заявою в якій просить цивільну справу за її позовом розглянути без неї, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, вирішив заочно розглядати справу на підставі доказів, що є у справі.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
З 20 березня 2008 року позивач та відповідач перебували між собою у шлюбі, зареєстрованому у виконавчому комітеті Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за актовим записом № 8 (а.с.3).
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 4).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми, проживають з позивачем та знаходиться на її утриманні (а.с.6,7).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.ч.1-3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Доказів на підтвердження домовленості між сторонами щодо способів виконання обов'язку утримувати дитину матеріали справи не містять, матеріалами справи підтверджено, що станом на день розгляду справи дитина, яка не досягла повноліття проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання дитини повинні бути стягнуті аліменти.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з наступного.
За ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що неповнолітні діти проживають разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає, інших стягнень за виконавчими листами не має, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, і з урахуванням вимог ст.182 СК України з відповідача на користь позивача на утримання дитини повинні бути стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Інших даних про матеріальний стан одержувача аліментів, а також стан здоров'я дитини і інших обставин, що враховуються при визначенні судом розміру аліментів, суду не надано, що не позбавляє в майбутньому позивача чи відповідача звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.
У відповідності до ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позов ОСОБА_1 пред'явлений 04 березня 2019 року, а тому суд вважає за необхідне стягнути аліменти з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.
Керуючись ст.ст. 141,180, 182, 184, ч.1 ст. 191 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 130, 174, 213, 215, 223, 280 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04 березня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Суддя О.В. Сорока