Справа № 182/2205/16-к
Провадження № 1-кс/0182/3521/2019
Іменем України
28.10.2019 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в закритому судовому засідання клопотання слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новотроїцьк, Оренбурзької області, РФ, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_6 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 згідно наказу № 6 від 03.11.1997 призначено на посаду генерального директора ТОВ «Вояджер». ОСОБА_5 , працюючи на посаді генерального директора ТОВ «Вояджер» в своїй діяльності керувався статутом ТОВ «Вояджер» зареєстрованого Нікопольським міськвиконкомом від 16.04.1997 року, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, здійснював поточне керівництво роботою підприємства, здійснював представництво підприємства у всіх органах без довіреності, приймав рішення про отримання кредитів від банків та інших кредитних установ, тобто був посадовою особою. Крім цього, згідно статуту ТОВ «Вояджер», генеральному директору ОСОБА_5 належить 74% статутного фонду підприємства.
15 листопада 2007 року, між ТОВ «Вояджер» та ВАТ «РайфазенБанкАваль» був укладений договір овердрафта з диференційованою відсотковою ставкою № 015/03-00/203-07, на суму 500тис. гривень терміном на 1 рік. В якості забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору, був Договір залогу товарів в обороті № 015/0300/203/1-07 від 15.11.2007 року, згідно якого предметом залогу був товар в обороті у вигляді труби ДСТУ 10704-91, 10705-80, діаметром 219x5-6, в кількості 240,050т., балансовою вартістю 1050565,25 гривень.
В листопаді 2008 року у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння грошовими коштами, отриманими в якості кредиту від ВАТ «РайфазенБанкАваль» в сумі 500тис. гривень, шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Так, в листопаді 2008 року, ОСОБА_5 , будучи службовою особою - генеральним директором ТОВ «Вояджер», маючи право розпоряджатись грошовими коштами підприємства та товарно-матеріальними цінностями ТОВ «Вояджер», навмисно, в особистих інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами, отриманими в якості кредиту в ВАТ «РайфазенБанкАваль» по Договору овердрафту с диференційованої відсотковою ставкою № 015/03-00/203-07 від 15.11.2007 року, в суму 493860,75 гривень, що є особливо великим розміром, та зник в невідомому напрямку. При цьому, залогове майно по вказаному кредитному договору - товар в обороті у вигляді труби ДСТУ 10704-91, 10705-80, діаметром 219x5- 6мм, в кількості 240,050тонн, балансовою вартістю 1050565,25 гривень, ОСОБА_5 реалізував на протязі 2008 року третім особам, не поставив про це до відома кредитора - ВАТ «РайфазенБанкАваль».
В листопаді 2008 року, у ОСОБА_5 , виник умисел на заволодіння грошовими коштами, отриманими в якості кредиту від ЗАТ «Альфа-банк» в сумі 3 млн. гривень, шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Так, в листопаді 2008 року, ОСОБА_5 , будучи службовою особою - генеральним директором ТОВ «Вояджер», маючи право розпоряджатись грошовими коштами підприємства та товарно-матеріальними цінностями ТОВ «Вояджер», навмисно, в особистих інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно заволодів грошовими коштами отриманими в якості кредиту в ЗАТ «Альфа-банк» по Договору овердрафту 04-ОКЛ/08 від 30.01.2008 року, в сумі 2999169,21 гривень що є особливо великим розміром і зник в невідомому напрямку.
Дані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, скоєні повторно, в особливо великих розмірах.
Крім того, 30 січня 2008 року, в м. Харкові, між ТОВ «Вояджер» та ЗАТ «Альфа-банк» був укладений Договір про надання кредиту в формі овердрафту № 04-ОКЛ/08 на суму 3 млн. гривень, терміном на 1 рік. В якості забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору, був договір залогу майнових прав № 06/08 від 30.01.2008 року, згідно якого ТОВ «Вояджер» передало банку в залог право вимоги по Договору № 01/11-2007 від 01.11.2007 року між ТОВ «Вояджер» та ТОВ «Фірма «Власта» на поставку труб ДСТУ 10705-80, діаметром 219x5мм.
Однак, Договір № 01/11-2007 від 01.11.2007 року між ТОВ «Вояджер» та ТОВ «Фірма «Власта» на поставку труб був фіктивним, сторони по даному договору не мали наміру скоювати будь-які дії та не скоювали їх.
Таким чином, генеральний директор ТОВ «Вояджер» ОСОБА_5 30.01.2008 р., з метою отримання кредиту в банківській установі, надав в ЗАТ «Альфа-банк», завідомо неправдиву інформацію, які містилась в офіційних документах - Договір залогу майнових прав № 06/08 від 30.01.2008 року, Договір № 01/11-2007 від 01.11.2007 року між ТОВ «Вояджер» та ТОВ «Фірма «Власта» на поставку труб, які містили завідомо неправдиві дані.
Дані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 222 КК України - шахрайство з фінансовими ресурсами, тобто надання посадовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкам з метою отримання кредитів при відсутності ознак злочину проти власності, що спричинило велику матеріальну шкоду.
16.03.2015 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222 КК України.
16.03.2015 ОСОБА_5 оголошено в розшук та в подальшому у міжнародний розшук.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих, свідків, речовим доказами.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може:
-переховуватися від суду;
-незаконно впливати на свідків та потерпілих;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тому, у якому підозрюється, обвинувачується, а саме:
1) ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна та зважаючи на тяжкість покарання буде та фактично здійснює станом на день розгляду клопотання переховування від органів досудового розслідування та суду;
2) ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин.
наявна необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_5 .
Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо. За вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років,
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також прокурор зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатнім та недоцільним, оскільки він переховується від органів досудового розслідування у зв'язку з чим оголошений у міжнародний розшук.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не був присутнім, оскільки переховується від органів досудового розслідування. Захисник до участі у зазначеному кримінальному провадженні не залучався. Оскільки участь захисника є обов'язковою лише у разі здійснення спеціального досудового розслідування про що слідчому судді відомостей не надано.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.
У відповідності з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів, відповідно до витягу з ЄРДР ( а.п.5) 27.12.2012 року розпочате кримінальне провадження №12012040340001186 за наступними фактами : в період часу з листопада по грудень 2008 року, ОСОБА_5 , будучи службовою особою - генеральним директором ТОВ «Вояджер». В особистих інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив грошові кошти товариства. Крім того у січні 2008 року в м. Харкові між ТОв «Вояджер та ЗАТ «Альфа-банк» укладено договір про надання кредиту у формі овердрафту на суму 3 млн гривень, терміном на 1 рік. В якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань по договору надано фіктивний договір застави майнових прав ТОВ «Фірма «Власта». Отримані товариством кошти, ОСОБА_5 також привласнив.
У зв'язку з чим, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 222 КК України, одне з яких відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином. Про що слідчому судді надано копію повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 14.03.2015 року, яке погоджено з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , але не оголошене підозрюваному у спосіб, передбачений чинним законодавством. А 16.03.2015 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому розшук підозрюваного доручено СКР Нікопольського ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Будь яких матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтована підозра не оголошена ОСОБА_5 слідчому судді не надано. Як і не надано підтвердження того, що саме гр. ОСОБА_5 оголошений у міжнародний або міждержавний розшук, оскільки слідчими навіть не надано копії витягу з ІПС е-ASF №2009/42470 Генерального секретаріату Інтерполу, згідно якого підозрюваного оголошено в міжнародний розшук каналами Інтерполу.
У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик переховування від органів досудового розслідування, передбачений с. 177 КПК України дійсно наявний. Але прокурором і слідчим не доведено, що підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, тому розгляд клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу у його відсутність є недопустимим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193 КПК України, Європейською конвенцією про екстрадицію правопорушників , слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12012040340001186.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1