29.10.2019 Єдиний унікальний № 371/873/19
29 жовтня 2019 року м. Миронівка
ЄУН 371/873/19
Провадження № 3/371/588/19
Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: будинок АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , продавець у ФОП ОСОБА_2 ,
за ст. 155-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , яка працює продавцем у ФОП ОСОБА_2 ,порушила вимоги п. п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки при проведенні розрахункових операцій не застосувала реєстратор розрахункових операцій та не видала відповідного розрахункового документу.
Даний факт було виявлено головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Київській області Калягіним О.Г. 24 червня 2019 року під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 , про день та час розгляду справи повідомлялася за місцем проживання, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явилася, причини неявки до суду не повідомила.
Відповідно до ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 155-1 ч. 1 КУпАП не є обов'язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за статтею 155-1 ч.1 КУпАП настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до пунктів 1,2,12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
В діях ОСОБА_1 , що виразилися в порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,є склад адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи: даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення № 238 від 24 червня 2019 року та акті про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 від 24 червня 2019 року.
Відповідальність за вказане правопорушення настає за ст. 155-1 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.
Чинними нормами КУпАП не передбачено, чи підлягає встановленню вина особи, щодо якої закривається справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вказане питання необхідно вирішувати, виходячи з аналізу чинних процесуальних норм КУпАП, а також керуючись положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, окрім інших підстав, за наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
За змістом ст. 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав.
Закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.
Встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинно вирішуватись в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.
Зокрема, якщо обставина, передбачена п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП виникла під час розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить, не заперечує та/або погоджується на закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, то закриття провадження є можливим без вирішення питання про встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинила правопорушення, за яке могла бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 155-1 ч. 1 КУпАП, 24 червня 2019 року.
Вчинене правопорушення не характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, а тому правопорушення не є триваючим. Точкою відліку строку накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення є день його вчинення.
З часу вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тобто закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП.
Правопорушник на розгляд справи не з'явився та не висловив позицію щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з нереабілітуючої підстави, встановленої п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на таку обставину, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням цього строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є доведеним, провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно нього за ст. 155-1 ч. 1 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи вказані обставини, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 38, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 ст. 155-1 ч. 1 КУпАП, закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом.
Суддя Л.О.Капшук