Справа № 365/554/19
Номер провадження: 1-кп/365/48/19
іменем України
29.10.2019 смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар
судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження № 12019110170000072 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із професійно-технічною освітою, працездатного, працюючого у ТОВ «Краєвид» на посаді підсобного робітника, одруженого, який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як засуджений,
раніше судимого вироками Згурівського районного суду Київської області від 15.05.2002 за ч. 3 ст. 185, ст. 75, п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, від 03.03.2004 за ч. 3 ст. 185, ст. 75, п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців (за постановою суду від 04.10.2004 іспитовий строк скасований та засуджений до 3 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України), від 26.02.2008 за ч. 2 ст. 389 КК України до 1 року обмеження волі, Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2010 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, Згурівського районного суду Київської області від 11.01.2013 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,
звільненого з місць позбавлення волі 20.03.2019 по відбуттю покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4
представника органу
пробації ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 10 вересня 2019 року приблизно о 5 годині 00 хвилин, шляхом викручування болта та накручених на нього гайок на тимчасово замикаючому механізмі на вхідних дверях житлового будинку, проник в одну з кімнат будинку, звідки викрав бензотример марки «Sturm ВТ8952D» (двигун № НОМЕР_1 ) вартістю 3104,80 грн, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди у зазначеному розмірі.
Злочин вчинено з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, який виник, коли він проходив біля будинку,з корисливих мотивів.
Відповідальність за злочин, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та показав, що він 10 вересня 2019 року приблизно о 5 годині 00 хвилин, перебуваючи у тверезому стані, відкрутив болт, яким були замкнуті двері, та проник всередину житлового будинку номер АДРЕСА_2 , звідки викрав бензотример для власних потреб. Потім до нього приїхали працівники поліції, яким він зізнався у вчиненні злочину та повернув бензотример. У приміщенні суду 29.10.2019 зустрівся із потерпілою та попросив у неї вибачення. Під час останнього відбуття покрання здобув дві робітничі професії, на теперішній час вперше офіційно працевлаштувався на сезонні роботи та зрозумів, що можна заробляти гроші законним шляхом. Після закінчення сезону йому пропонують продовжити працювати у товаристві. У скоєному щиро кається, усвідомлює протиправність своїх дій, жалкує з приводу вчиненого.
Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст. 8 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, дотримання принципу верховенства права є однією з основ демократичного суспільства.
У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Згідно з ч. 5 ст. 9 КК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 17 КПК та усталеної практики ЄСПЛ, зокрема висновків ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 винуватість має бути доведена поза розумним сумнівом.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечують учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Докази не досліджувались.
Зберігаючи об'єктивність та неупередженість, суд створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Змагальність сторін у цьому кримінальному провадженні забезпечується стороною обвинувачення та захисту. Державне обвинувачення підтримується у суді прокурором, обвинувачений здійснює захист самостійно.
За своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження у межах висунутого обвинувачення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду поза розумним сумнівом доведено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме, у тому, що він своїми умисними протиправними діями вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану із проникненням у житло.
Відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, ті, що він щиро кається у вчиненому та активно спряв розкриттю злочину.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження і встановлено під час судового розгляду, обвинувачений відразу визнав свою вину у вчиненому, не змінював такої своєї позиції, сприяв розгляду справи і в повному обсязі надав показання суду щодо обставин вчинення злочину, не допускав зриву процесуальних дій з його участю, що сприяло швидкому встановленню усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує вимоги статей 50 та 65 КПК України та керується постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких суд має урахувати ступінь тяжкості, обставини злочину, його наслідки і дані про особу.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить із класифікації злочину відповідно до ст. 12 КК України, який є тяжким злочином, також із його особливостей й обставин вчинення, визнаних судом доведеними (одноепізодний закінчений злочин, вчинений одноособово).
Суд враховує поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, який вину у вчиненому визнав повністю, щиро кається, відтак щиро жалкує з приводу вчиненого злочину та засуджує таку свою поведінку, що виразилось у його бажанні виправити наслідки вчиненого.
Також суд враховує наявність декількох встановлених пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих обставин.
Дослідивши дані про особу, суд з'ясував, що обвинувачений раніше був п'ять разів судимий за аналогічні злочини, протягом року двічі притягувався до адміністративної відповідальності,має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є працездатним, здобув професійно-технічну освіту, на теперішній час займається суспільно корисною працею та має постійне джерело доходу, по місцю проживання характеризується посередньо, по місцю роботи та останньому місцю відбування покарання - позитивно.
Суд приймає до відома досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Лише у винятковому порядку, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливе виконання покарання у громаді. У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне додатково покласти на правопорушника обов'язки, передбачені п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України.
З'ясувавши позицію потерпілої, викладену письмово до суду, яка не має до обвинуваченого будь-яких претензій, завдана їй шкода відшкодована шляхом поверенння викраденого майна та просить призначити покарання, не пов'язане із позбавленням волі, суд дійшов висновку про призначення для обвинуваченого необхідного і достатнього, а також і справедливого, для його виправлення та попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи можливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд керується позиціями Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України, з урахуванням загальних засад призначення покарання, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, встановити іспитовий строк та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки вбачається, що його виправлення можливе без відбування призначеного покарання, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речовий доказ - бензотример марки «Sturm ВТ8952D» (двигун № НОМЕР_1 ), який перебуває на зберіганні у потерпілої, повернути їй як власнику.
Стягнути із обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає, враховуючи належне виконання обвинуваченим під час розгляду справи процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1-2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
?періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
?виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речовий доказ - бензотример марки «Sturm ВТ8952D» (двигун № НОМЕР_1 ), який перебуває на зберіганні у ОСОБА_6 , повернути їй як власнику.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 1570 (одна тисяча п?ятсот сімдесят) грн 10 коп.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1