Справа № 360/1124/17
Іменем України
28 жовтня 2019 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110120000309 від 26 березня 2017 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб'янка Бородянського району Київської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Луб'янка Бородянського району Київської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 25 березня 2017 року, приблизно о 23-й годині, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу домоволодінь АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки з ОСОБА_8 , 1980 року народження, котра переросла в бійку, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, наніс ОСОБА_8 кілька ударів кулаком в голову та після того, як вони з ОСОБА_8 в ході бійки впали, продовжив наносити останньому чисельні удари кулаками обох рук, в один з яких був затиснутий мобільним телефоном "Сіменс М-65", в область голови та тулуба. Через деякий час, з метою приховання слідів злочину, в той момент, коли ОСОБА_8 знаходився без свідомості, він спільно з ОСОБА_5 , який під час нанесення ним тілесних ушкоджень, перебував поряд, роздягнув потерпілого (в подальшому сховавши закривавлений одяг) та взявши під руки, перетягнув на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_1 , де 26 березня 2017 року від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого.
Своїми умисними та протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: забійних ран волосистої частини голови (дев'ять), обличчя (дві), на слизовій оболонці нижньої губи зліва (одна), множинних синців та саден обличчя, крововиливу під кон'юнктиву правого ока, крововиливів у скроневі м'язи з обох сторін, вдавленого перелому лівої тім'яної кістки, ізольованого перелому потиличної кістки зліва, крововиливу під тверду мозкову оболонку правої скроневої ділянки (об'ємом приблизно 15 см3), крововиливів під м'яку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку з проривом у шлункову систему, крововиливів під м'яку оболонку мозочку, забою, набряку-набухання головного мозку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Закрита травма грудної клітки: множинні садна передньої та задньої (з повздовжньою орієнтацією) поверхонь грудної клітки, ділянки попереку, крововиливи у підшкірно-жирову клітковину в проекції грудини та м'язів в ділянці прикріплення 3-го ребра зліва та справа, переломи 2,3,4,5,6,7-го та 9,10,11-го ребер зліва по передньо - паховій лінії на тлі рясних крововиливів - має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у живих осіб та не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Множинні садна та подряпини переважно з повздовжньою орієнтацією обох сідниць, по заднім та зовнішнім поверхнях обох нижніх кінцівок; садна передніх поверхонь обох колінних суглобів та передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна; синці по заднє-внутрішній поверхні правого передпліччя на тлі яких паралельні косо-горизонтальні, подряпини; на тильній поверхні правої кисті, в проекції 3-5 п'ясткових кісток; по внутрішній поверхні лівої стопи, в проекції 1-ї плеснової кістки; на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2 і 3 п'ясткових кісток (два) - мають ознаки легких тілесних ушкоджень у живих осіб та не перебувають у причинно - наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_8 , 1980 року народження, настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді множинних забійних ран волосистої частини голови та обличчя, синців та саден обличчя, крововиливів у скроневі м'язи з обох сторін, вдавленого перелому лівої тім'яної кістки, ізольованого перелому потиличної кістки зліва, крововиливу під тверду мозкову оболонку правої скроневої ділянки, крововиливів під м'яку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку з проривом у шлуночкову систему та мозочку, забою, набряку-набухання головного мозку.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 26 березня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 травня 2017 року.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 19 травня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 червня 2017 року.
За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 21 червня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 серпня 2017 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 вересня 2017 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 30 серпня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 жовтня 2017 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 грудня 2017 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 лютого 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 07 лютого 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 квітня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 13 березня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 травня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 червня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 18 травня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 03 липня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 вересня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 28 серпня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 жовтня 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 листопада 2018 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 січня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 10 січня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 березня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 квітня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 травня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 23 квітня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 07 червня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 серпня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 вересня 2019 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 листопада 2019 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який є тяжким, раніше судимий, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку вчинив новий умисний злочин проти життя та здоров'я особи, що свідчить про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того не зменшився ризик і того, що у разі не продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою або обрання іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та на свідків сторони захисту, які на даний час ще не допитані, шляхом їх залякування, підбурювання і вмовляння з метою надання ними суду неправдивих показів. Також у разі не продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки судовий розгляд ще не закінчено і в його ході можуть виникнути нові обставини та здобуті інші відомості.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, думку захисника - адвоката ОСОБА_6 , який також заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, думку захисника - адвоката ОСОБА_7 , яка поклалася на розсуд суду, але вважала за можливе обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, думку обвинуваченого ОСОБА_5 , який також не підтримав думку прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий або нічний домашній арешт, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод" відповідно до якого нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до компетентного судового органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо з розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Суд вважає, що в даному випадку продовження строку утримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що тяжкість і обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, враховуючи репутацію та дані про особу обвинуваченого, який має непогашену судимість і обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, постійної роботи не має, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інші злочини, впливати на свідків сторони захисту, які на даний час ще не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і застосування більш м'яких запобіжних заходів, є недостатнім, оскільки судовий розгляд ще не закінчений і в його ході можуть виникнути нові обставини та здобуті інші відомості, а тому суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в межах двох місяців.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 27 грудня 2019 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Головуючий-суддяОСОБА_9