Рішення від 02.10.2019 по справі 359/2235/19

Справа № 359/2235/19

№ 2/359/1593/2019

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2019 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить суд: визнати за нею ОСОБА_1 право власності на цілий (1/1) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , де право на 1/2 частину належить їй як на частку у спільному майні подружжя та 1/2 частину як на частку у спадщині, що успадкована після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і набута в результаті поділу. Визнати за нею ОСОБА_1 право власності на цілу (1/1) земельну ділянку загальним розміром 0,2500 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0067, що розташована в с. Глибоке Бориспільського району Київської області для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами як на частку у спільному майні подружжя, де право на 1/2 частину належить їй як на частку у спільному майні подружжя та 1/2 частину як на частку у спадщині, що успадкована після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 і набута в результаті поділу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 . Від шлюбу з померлим спільних дітей не було, на час укладення шлюбу кожен мав власних дітей від попередніх шлюбів. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. На випадок своєї смерті померлий заповіт не складав. До кола спадкоємців І черги за законом увійшли: позивач, син померлого ОСОБА_2 (відповідач), дочка померлого та мати (відмовились від спадщини на користь відповідача). Враховуючи розміри часток кожного у спадковому майні, сторони дійшли згоди щодо поділу спадкового майна шляхом укладення нотаріального договору, що дало б їм можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на окремо визначене майно. Про що сторони подали заяви до нотаріуса. 23 січня 2019 року державний нотаріус Бориспільської державної нотаріальної контори надала відповідь - відмову, з якої вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, але в зв'язку з тим, що сторонами не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини земельної ділянки 0,2008 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0067 в с. Глибоке, Бориспільського району Київської області, а тому нотаріус пояснила, що в даному випадку необхідно звернутися до суду для вирішення цього питання.

03 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності (а.с.26-31).

На обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина. На час смерті батько перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не складав. До кола спадкоємців І черги за законом увійшли: позивач, дружина померлого ОСОБА_1 (відповідач), дочка померлого ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 , які відмовились від спадщини на його користь. Сторони дійшли згоди щодо поділу спадкового майна шляхом укладення нотаріального договору, про що подали заяви до нотаріуса. Однак, державний нотаріус Бориспільської державної нотаріальної контори відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки сторонами не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини земельної ділянки 0,2008 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0067 в с. Глибоке, Бориспільського району Київської області, та порадила звернутись з позовом до суду.

Враховуючи викладене, просив: розподілити спадщину, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_3 наступним чином: визнати за ним, ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд, розміром 0,2496 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0079 в с. Глибоке, Бориспільського району Київської області, де право на 3/4 частини належить та 1/4 частина набута в результаті поділу спадщини; визнати, за ним, ОСОБА_2 , право власності на автомобіль марки «ВАЗ 211150», 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , легковий седан - НОМЕР_2 , номери шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 НОМЕР_4 , де право на 3/8 частин належить йому в порядку спадкування та 5/8 частин набуті в результаті поділу спадщини.

Ухвалою судді від 09 липня 2019 року, витребувано у Бориспільській районній державній нотаріальній конторі копію спадкової справи №150/2018, яка була відкрита після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 41, 46-47).

В судове засідання сторони не з'явились. Від позивача надійшли заяви, відповідно до яких підтримує позов, просить задовольнити його у підготовчому судовому засіданні та визнає повністю зустрічний позов ОСОБА_2 .

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_6 надали заяви, про розгляд справи у їх відсутність, просили прийняти рішення у підготовчому судовому засіданні та задовольнити позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 в повному обсязі.

Провівши підготовче провадження, у порядку, передбаченому ст.197 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити за його результатами рішення, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 2 ст.206 ЦПК України встановлено, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно з ч.4 цієї ж статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши подані сторонами заяви та матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позов підлягають задоволенню, у зв'язку з повним визнанням сторонами позову, що не порушує прав та інтересів інших осіб, та не суперечить чинному законодавству.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ) та спадкодавець ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с.11).

Так, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №077417, ОСОБА_3 на підставі рішення Глибоцької сільської ради №246-18-05 від 21 жовтня 2008 року, є власником земельної ділянки площею 0,2496 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 322088001006347 (а.с. 13).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , ОСОБА_3 є власником автомобіля ВАЗ 21150, седан-В, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 (а.с. 34).

На підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, посвідченого 09 серпня 2017 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г., реєстровий №1700, ОСОБА_1 прийняла у власність (купила) житловий будинок під АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 будинок відчужено разом з земельною ділянкою, на якій він розташований. На земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0067 (а.с.14).

Відповідно до п. 15 вищевказаного Договору, на укладення даного договору чоловік Покупця надав свою згоду заявою, справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 09 серпня 2017 року за реєстровим №1699.

Так, згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином, суд вважає обґрунтованими, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка 0,25 га (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220882201:01:004:0067 в с. Глибоке Бориспільського району Київської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд, на якій розташовано домоволодіння та транспортний засіб ВАЗ 21150, 2003 року, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_7 , придбано в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та є спільною сумісною власністю подружжя.

Будь-яких належних доказів на заперечення зазначеного факту надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Суд також враховує, що нормою статті 70 СК України, також визначено, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що розмір частки ОСОБА_3 у придбаному, під час шлюбу з ОСОБА_1 , рухомому та нерухомому майні складає по 1/2 частини.

У судовому засіданні також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 57 років помер ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області 23 квітня 2018 року складено відповідний актовий запис № 12 та видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_8 ( а.с.12).

Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на:

-1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-1/2 частину земельної ділянки 0,25 га (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220882201:01:004:0067 в с. Глибоке Бориспільського району Київської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд, на якій розташовано домоволодіння, за адресою АДРЕСА_1 ;

-1/2 частини автомобілю марки ВАЗ 21150, 2003 року, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_7 ,

- як на частку у спільному майні подружжя.

Крім того, відкрилася спадщина на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд, розміром 0,2496 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0079 в с. Глибоке, Бориспільського району Київської області, що набута спадкодавцем в порядку приватизації.

Встановлено, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , та відповідач за первісним позовом та позивач з зустрічним позовом ОСОБА_2 , які є спадкоємцями першої черги за законом, у встановлений законом шестимісячний строк звернулися до нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується копією Спадкової справи №150/2018. Інші спадкоємці за законом першої черги: донька спадкодавця ОСОБА_4 , та мати ОСОБА_5 відмовились від належної їм частки спадщини на користь - ОСОБА_2 .

Сторони звернулися до державного нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори з проханням посвідчити договір поділу спадкового майна та видати свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до посвідченого договору.

Однак, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено, оскільки не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на: 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки 0,2008 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0068 в с. Глибоке, Бориспільського району, Київської області; 1/2 частку земельної ділянки, 0,25 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0067 в с. Глибоке, Бориспільського району, Київської області, земельні ділянка 28.

В силу приписів ст. 1226 ЦК України, учасник спільної сумісної власності має право заповідати свою частку до її визначення та виділу, а після смерті учасника спільної сумісної власності свідоцтво про право на спадщину видається лише після виділу або визначення частки померлого у спільному майні.

Визначення частки передбачає встановлення ідеальної (арифметичної) долі у праві на спільне майно, в той час як виділ передбачає отримання учасником, який виділяється, певного майна із складу спільного у натурі та (або) грошової компенсації і тягне за собою припинення права спільної власності для того учасника, який виділився.

Під визначенням частки співвласника, згідно ст. 357 ЦК України, розуміється встановлення розміру його частки у спільному сумісному майні.

Згідно Наказу Мін'юсту «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року № 296/5, правом на виділ частки та отримання свідоцтва про право на частку у спільній сумісні власності наділений лише другий з подружжя, який пережив спадкодавця.

Тобто нотаріус не вправі видати свідоцтво про частку в спільному майні на ім'я померлого за заявою спадкоємців або іншого з подружжя. В зв'язку з цим, спадкування частки у спільній сумісній власності у разі смерті співвласника, та визначення померлому його частки у спільному майні вирішується виключно в судовому порядку.

Отже, порушене право сторін підлягає визнанню в судовому порядку.

З досліджених у судовому засіданні документів встановлено, що спору щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 не існує.

Так, за змістом ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25грудня 2015року №1127 (в редакції Постанови КМУ від 23 серпня 2016 року №553), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що запропонований сторонами спосіб розподілу спадщини не порушує інтереси жодного із спадкоємців, є обґрунтованим та відповідає часткам у спадщині сторін.

Враховуючи визнання позову відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 , визнання позову відповідачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 та до початку розгляду справи по суті, суд приходить висновку, що позивачам за первісним позовом та за зустрічним позовом необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ними судового збору (а.с.1, 25).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89,128, 142, 197,200, 206, 259, 263-265, 266, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) право власності на цілий (1/1) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , де право на 1/2 частину належить, як частка у спільному майні подружжя, та на 1/2 частину, як на частку у спадщині, що успадкована після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і набута в результаті поділу.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) право власності на цілу (1/1) земельну ділянку загальним розміром 0,2500га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0067, що розташована в с.Глибоке Бориспільського району Київської області, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами як на частку у спільному майні подружжя, де право на 1/2 частину належить, як частка у спільному майні подружжя, та на 1/2 частину, як частка у спадщині, що успадкована після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і набута в результаті поділу.

Прийняти визнання зустрічного позову позивачем. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 ) право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд, розміром 0,2496 га, кадастровий номер 3220882201:01:004:0079, в с.Глибоке Бориспільського району Київської області, де право власності на 3/4 частини належить в порядку спадкування та на 1/4 частину набуто в результаті поділу спадщини.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 ) право власності на автомобіль марки «ВАЗ 211150», 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , легковий седан -В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 НОМЕР_4 , де право власності на 3/8 частини належить в порядку спадкування та на 5/8 частин набуті в результаті поділу спадщини.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) 50% сплаченого судового збору відповідно до квитанції ГУ Ощадбанку по м.Києву та Київській області №16 від 15.03.2019, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи №359/2235/18 в Бориспільському міськрайонному суді Київської області, а саме грошові кошти в сумі 631 гривня 25 копійок (шістсот тридцять одна гривня двадцять п'ять копійок).

Повернути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 ) 50% сплаченого судового збору відповідно до квитанції ПАТ «Райффайзен банк Аваль» №N0IEQ3524M від 14 травня 2019 року, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи №359/2235/18 в Бориспільському міськрайонному суді Київської області, а саме грошові кошти в сумі 581 гривня 25 копійок (п'ятсот вісімдесят одна гривня двадцять п'ять копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 07 жовтня 2019 року.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів

Попередній документ
85245158
Наступний документ
85245160
Інформація про рішення:
№ рішення: 85245159
№ справи: 359/2235/19
Дата рішення: 02.10.2019
Дата публікації: 31.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження