вул. Шевченків шлях, 32 м. Березань Київська область, 07541
Номер провадження 2/356/293/19
Справа № 356/631/19
28.10.2019 року Березанський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді Лялик Р. М.
При секретарі Настич Н. А.
За участю позивачки ОСОБА_1
Представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання позивачки ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів,
В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Разом з позовною заявою позивачка подала клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, що необхідно для встановлення факту батьківства ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вирішення якої просить поставити наступне запитання: 1) Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 27.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області? Проведення вказаної експертизи просила доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
В підготовчому судовому засіданні позивачка та її представник раніше подане клопотання підтримали з підстав, в ньому наведених, просили його задовольнити та призначити в справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданому до суду 25.10.2019 року відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Враховуючи вказані обставини, суд прийшов до висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності відповідача відповідно до ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 211 ЦПК України.
Розглянувши заявлене клопотання, враховуючи пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наведені підстави для призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд при цьому, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Так, доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються, в тому числі, висновками експертів (п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Як роз'яснено п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07.05.2009 року № 3451/05, § 34, «Кalacheva V ІНФОРМАЦІЯ_3 Russian Federation»).
Позивач, відповідно до ст. 43 ЦПК України наділений правом самостійно визначати обсяг доказів, які потрібні йому для обґрунтування позовних вимог, та має право звертатись до суду з клопотанням про призначення експертного дослідження, що є засобом доказування.
Так, за визначенням статті Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
За змістом ч. 3-5 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
З огляду на викладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи коло обставин, що підлягають доказуванню в даній категорії справ, суд приходить до висновку, що для визначення біологічної спорідненості між відповідачем і дитиною необхідні спеціальні знання в галузі генетики, відтак, клопотання позивачки є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити в даній цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), поставивши на вирішення експерта питання, вказані особою, яка звернулася з даним клопотанням.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
В такому випадку провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Оскільки проведення судової експертизи потребує значного часу, а також направлення експерту в разі необхідності цивільної справи, що унеможливлює одночасне продовження її розгляду судом, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 5, 76-81, 103-105, 252-253, 258-261, 268, 352-354 ЦПК України,
Клопотання позивачки ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - задовольнити.
Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На вирішення експертів поставити наступне запитання:
1)Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 27.07.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову експертів без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
У разі потреби за клопотанням експерта надати цивільну справу № 356/631/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Зобов'язати сторони на вимогу експерта надати відповідні зразки, об'єкти та матеріали, необхідні для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Зобов'язати експерта повідомити сторони про час та місце проведення експертизи.
Зобов'язати позивачку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з'явитись у визначений експертом день та час для проведення експертного дослідження.
Роз'яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, зазначені в статті 109 ЦПК України, згідно яких у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинити до проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Суддя: Р. М. Лялик