справа № 274/751/17
провадження № 2/0274/1265/19
28.10.19 року м. Бердичів
в складі: головуючого - судді Замеги О.В.,
з участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, і просив стягнути на користь позивача солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 26436.16 доларів США, яка включає: 22445.51 доларів США - заборгованість за кредитом, та 3990.65 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитом, та стягнути на користь позивача солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 26436.16 доларів США, яка включає: 22445.51 доларів США - заборгованість за кредитом, та 3990.65 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитом. Судові витрати просив покласти на відповідачів.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 24.07.2007 між АКБ „Правекс-банк", правонаступником якого був ПАТ КБ „Правекс-банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 436-006/07Р. За умовами договору банк надав позичальнику 43000.00 долари США зі сплатою 11.99 % річних, строком до 24.07.2022. Банк належним чином виконав свої зобов'язання. В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 436-006/07Р, між банком та ОСОБА_2 24.07.2007 укладено договір поруки № 436-006/07Р. Також в якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №436-006/07Р, договір поруки №436-006/07Р 24.07.2007 укладено між банком та ОСОБА_3 .. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки встановлені договором не виконує, внаслідок чого станом на 06 грудня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 26436.16 доларів США, яка включає: 22445.51 доларів США - заборгованість за кредитом, що за курсом НБУ станом на 06.12.2016 становить 586444.57 грн.; 3990.65 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитом, що за курсом НБУ станом на 06.12.2016 становить 104265.62 грн..
12.10.2017 між ТОВ „ФК „Довіра та гарантія" та ПАТ КБ „Правекс-банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами б/н, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 436-006/07Р від 24.07.2007 укладеним між ПАТ КБ „Правекс-банк" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ „ФК „Довіра та гарантія".
В судове засідання представник позивача Правник О. П. не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, у наданій заяві просив розглянути справу без участі представника позивача.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи в його відсутності. Заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві. У наданому відзиві представник відповідачки, ОСОБА_5 , зазначив, що в забезпечення виконання кредитного договору, 24.07.2007 між АКБ "Правекс-банк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 436-006/07Р, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Спір за вказаним кредитним договором вирішено шляхом позасудового врегулювання, а саме шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, та реєстрації за ТОВ „Фінансова компанія"Довіра та гарантія" нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що банк таким чином реалізував своє право на позасудове вирішення спору шляхом визнання права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 ЗУ „Про іпотеку". Усі наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 Цивільного Кодексу України(далі ЦК України), боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що 24.07.2007 між АКБ „Правекс-банк", правонаступником якого був ПАТ КБ „Правекс-банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 436-006/07Р. За умовами договору банк надав позичальнику 43000.00 долари США зі сплатою 11.99% річних, строком до 24.07.2022(а.с.11-16).
В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 436-006/07Р, між банком та ОСОБА_2 24.07.2007 укладено договір поруки № 436-006/07Р(а.с. 22-24).
Також в якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 436-006/07Р, договір поруки № 436-006/07Р 24.07.2007 укладено між банком та ОСОБА_3 (а.с. 19-21).
Банк належним чином виконав свої зобов'язання, і сторонами такий факт не оспорюється.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Проте, у порушення умов договору та чинного законодавства, відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки встановлені договором не виконує, внаслідок чого станом на 06 грудня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 26436.16 доларів США.
Згідно розрахунку, який відповідачкою не оспорений, заборгованість у розмірі 26436.16 доларів США включає: 22445.51 доларів США - заборгованість за кредитом, що за курсом НБУ станом на 06.12.2016 становить 586444.57 грн.; 3990.65 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитом, що за курсом НБУ станом на 06.12.2016 становить 104265.62 грн. (а.с. 35-38)
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, судом встановлено, що в забезпечення виконання кредитного договору, 24.07.2007 між АКБ "Правекс-банк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 436-006/07Р, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 217-220).
16.04.2018 ТОВ "ФК"Довіра та гарантія" отримало у власність квартиру, що належала на праві приватної власності відповідачці, загальною площею 19,9 кв.м., житловою площею 11.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності зазначено: договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 12.10.2017, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу: Договір іпотеки №436-006/07Р, серія та номер 8889, 8890, виданий 24.07.2007, за кредитним договором №436-006/07Р від 24.07.2007, що укладений між АКБ "Правекс-банк" та ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.06.2018 за № 127519267(а.с. 215 - 216).
В свою чергу, розрахунок заборгованості відповідача по Договору про іпотечний кредит № 436-006/07Р від 24.07.2007, наданий позивачем до позову(а.с. 35-36), складений ще станом на 06.12.2016.
В силу положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджуєть заявленні вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає, що позивач реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по Договору про іпотечний кредит № 436-006/07Р від 24.07.2007. Задоволення даного позову призведе до подвійного стягнення заборгованості з відповідачки по вказаному договору, а доказів іншого суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості є безпідставними.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
Вдповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись статтями 12, 77, 81, 89, 141, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий суддя О.В.Замега