Справа № 159/5445/19
Провадження № 1-кп/159/390/19
29 жовтня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої
передбачається застосування
примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_5 , який приймає участь в режимі
відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника
особи ОСОБА_7 ,
розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019030110000814 від 28.04.2019 року, у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Битень Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, в силу ст.89 КК України такого, що не має судимості,
24 вересня 2019 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030110000814 від 28.04.2019 року стосовно ОСОБА_5 , у зв'язку з вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки за станом здоров'я останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру обґрунтовується наступними обставинами:ОСОБА_5 27 квітня 2019 року, близько 22 год., перебуваючи неподалік магазину «Козацькі забави», що по вул.Незалежності,56 в м.Ковелі, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин з візуально знайомим ОСОБА_8 , не усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій через психічне захворювання, будучи позбавленим можливості керувати своїми діями, наніс останньому не менше двох ударів, а саме: один удар кулаком лівої руки в обличчя, після чого потерпілий впав на асфальтоване покриття задньою частиною тулуба, а ОСОБА_5 підійшов до нього, завдав ще один удар по голові ОСОБА_8 , в результаті чого останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку та переломом кісток лицевого черепа з внтурішньомозковими гематомами лівої скроневої та правої лобних ділянок з розвитком набряку головного мозку,гематомами обох повік обох очей та потиличної ділянки справа, рани верхньої повіки правого ока, які за ступенем тяжкості відносно живої особи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що спричинило смерть ОСОБА_8 , яка настала о 02 год.00 хв. 03 травня 2019 року у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала вказане клопотання та просила застосувати щодо ОСОБА_5 примусові заходи у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Потерпіла ОСОБА_9 подали суду заяву про розгляд даного кримінального провадження у її відсутності.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення даного клопотання та застосування до ОСОБА_5 саме таких примусових заходів.
Законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 клопотання підтримала та не заперечувала проти його задоволення.
Сам ОСОБА_5 не заперечив свою причетність до вчинення даного кримінального правопорушення, пояснивши, що дійсно наніс удар в ділянку голови потерпілого від якого той впав. Більше ударів не наносив. Не заперечує проти застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, показання свідків та особу, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів, дослідивши наявні серед матеріалів кримінального провадження письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.
Досліджені в ході судового розгляду докази дають підстави прийти до висновку про те, що в даному випадку має місце вчинення кримінального правопорушення і це кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_5 , що підтверджено наступними доказами:
Витягом з ЄРДР підтверджено початок досудового розслідування 28.04.2019 року за ч.2 ст.121 КК України за фактом умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 .
Протоколом огляду місця події від 27 квітня 2019 року встановлено, що на земельній ділянці яка знаходиться поруч з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в місті Ковелі по вул.Незалежності, 56 виявлені сліди бурого кольору зовні схожі на кров, зразки якої було взято на стерильний марлевий тампон та відповідно опечатано в паперовий пакет
Іншим протоколом огляду місця події від 28.04.2019 року підтверджено , що в коридорі приймального відділення Ковельського МТМО знаходиться одяг, а саме: куртка чорного кольору, кросівки синього кольору, кепка, штани, кофта і сорочка а також футболка які були вилучені в ходжі даної слідчої дії.
В ході особистого обшуку затриманого , про що свідчить протокол від 28 квітня 2019 року у ОСОБА_5 було вилученого його особистий одяг , а саме: чорну кофту , чорні спортивні штани, черевики коричневого кольору .
За висновком судово-імунологічної експертизи на фрагменті марлевої серветки зі змивом, що був вилучений в ході огляду місця події 27.04.2019 року по АДРЕСА_2 виявлена кров людини яка може походити від потерпілого ОСОБА_8 , а походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_5 виключається.
Виявлена кров на шкіряній кепці, сорочці, футболці, які вилучені з приміщення Ковельського МТМО також може походити від потерпілого ОСОБА_8 , а походження від підозрюваного виключається.
На вилучених під час обшуку в підозрюваного ОСОБА_5 а саме : штанах чорного кольору та парі черевик коричневого кольору виявлено також кров яка може походити від потерпілого .
Відповідно до висновку медико-криміналістичної експертизи на парі черевик коричневого кольору ОСОБА_5 виявлено сліди крові у вигляді бризок, які могли утворитись від ударів по закривавленій поверхні і не виключається при нанесені ударів по тілу потерпілого, також на підошвах черевик виявлені сліди крові у вигляді затікань, які утворилися при попаданні від закривавленої поверхні візерунок підошви. На кофті чорного кольору, наданій на експертизу будь-яких слідів крові не виявлено. На штанах чорного кольору виявлені сліди крові у вигляді мазка на передній поверхні штанів, який утворився при контакті з закривавленою поверхнею та бризки на задньо-боковій частині штанини, які могли утворитися як від ударів по закривавленій поверхні, так як від розмахування закривавленим предметом.
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи на тілі потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді -відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку та переломом кісток лицевого черепа з внутрішньо мозковими гематомами лівої скроневої та правої лобних ділянок з розвитком набряку головного мозку, гематомами обох повік обох очей та потиличної ділянки справа, рани верхньої повіки правового ока, що утворились від дії тупих твердих предметів , можливо в час вказаний в ухвалі та в медичній документації і за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
По тілу громадянина ОСОБА_8 було нанесено не менше двох ударів.
Потерпілий ОСОБА_8 був розміщений передньою поверхнею тіла (обличчя) до травмуючого предмету.
Вищевказані тілесні ушкодження у громадянина ОСОБА_8 утворились як в результаті падіння з висоти власного росту, як з наданням тілу прискореного чи без нього на тверду поверхню асфальто-бетонне покриття- не могли.
У відповідності з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи на даний час, ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_5 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За своїм психічним станом ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Крім зазначеного, винуватість ОСОБА_10 у скоєнні ним суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.121 КК України доводиться також показаннями свідків і зокрема:
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив, що близько 22 год у квітні 2019 року коли знаходився біля магазину «Козацькі забави» в місті Ковелі почув глухий удар а коли повернувся то побачив на землі закривавленого ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні також показав , що в цей день бачив потерпілого та підозрюваного біля магазину «Козацькі забави». Ствердив, що після удару ОСОБА_10 потерпілий впав на землю і він підійшовши до нього надав допомогу, піднявши його із землі, тоді на голові та обличчі останнього крові не було. Після того як він зайшов в магазин придбати пляшку води для потерпілого і вийшовши з нього близько за одну хвилину знову побачив на землі закривавленого потерпілого який хропів і втратив свідомість . В цей час біля нього стояв ОСОБА_10 і на його запитання повідомив, що він його не бив.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв'язаними між собою та приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, доведено повністю.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" № 7 від 03.06.2005 року, роз'яснено, що неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК) належить виключно до компетенції суду. Разом з тим слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК), - висновку судово-медичної експертизи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 19 КК України, не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 503 КПК України встановлено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Відповідно до ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
В силу ч.5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічного хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, мали місце і вони вчинені ОСОБА_5 , який на даний час за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки останній залишається небезпечним для себе та оточуючих осіб.
В зв'язку з цим, з метою обов'язкового лікування та запобігання вчинення ним нових суспільно небезпечних діянь (злочинів), до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_5 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до набрання даною ухвалою законної сили слід залишити без змін.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення судової імунологічної експертизи в сумі 6994,51 грн. слід віднести на рахунок держави.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.
Арешт, накладений на вилучене майно згідно ухвал слідчого судді, підлягає скасуванню з подальшим вирішенням долі цього майна в порядку ст. 100 КПК України. На підставі ст.ст. 19, 93, 94 КК України, керуючись ст.ст. 503, 512, 513 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 - задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , примусові заходи медичного характеру у вигляді його госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
До набрання ухвалою законної сили запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_5 , залишити без змін - у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме -до Комунального підприємства "Волинська обласна психіатрична лікарня смт. Олика" Волинської обласної ради.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення судової імунологічної експертизи в сумі 6994,51 грн. - віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.05.2019 року - скасувати.
Речові докази у справі: куртку чорного кольору , пару кросівок синього кольору, шкіряну кепку, шатни світло сірого кольору, кофту темного кольору, сорочку сірого кольору, футболку темно-синього кольору, ключ, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області- знищити, як такі що не становлять цінності, а чорну кофту з капюшоном, чорні спортивні штани, пару черевик коричневого кольору - повернути ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1