Справа № 160/586/19
Провадження № 2/160/214/19
28 жовтня 2019 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря - Гупалик А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15 серпня 2019 року позивач звернувся до суду із даним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 07 серпня 2008 року відповідач отримала кредит в сумі 6600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ОСОБА_2 зобов'язання перед банком не виконала, внаслідок чого станом на 13 червня 2019 року виникла заборгованість в сумі 19856,39 грн., в тому числі: 5104,73 - заборгованість за тілом кредиту, 4064,32 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8703,70 грн. - пеня за прострочене зобов'язання, 800 - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 933,64 грн.
Просить стягнути з відповідача дану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 1921 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
27 вересня 2019 року відповідач подала письмову заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає частково, зокрема, в частині стягнення тіла кредиту, щодо стягнення інших нарахувань заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно із заявою від 07 серпня 2008 року відповідач погодилась з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта і Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 12). Крім того, 07.08.2008 року відповідачем підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", відповідно до якої визначено відсоткову ставку за кредитом - 3% в місяць, умови сплати щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним, передбачено нарахування пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (а.с.13).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотках за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором; при порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. та 5% від суми позову (а.с.14-28).
Статтями 526, 527, 530 ЦК України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 07 серпня 2008 року вбачається, що заборгованість відповідача по кредиту станом на 13 червня 2019 року становить 19856,39 грн., в тому числі: 5104,73 - заборгованість за тілом кредиту, 4064,32 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8703,70 грн. - пеня за прострочене зобов'язання, 800 - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 933,64 грн. (а.с. 7-11).
Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач порушила умови укладеного із позивачем договору, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредитом, тому її разом із штрафом (процентна складова) слід стягнути з відповідача.
При цьому суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу з наступних підстав.
Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов'язання.
Із змісту позовної заяви вбачається що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на прострочення відповідачем виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне і те ж порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, позаяк встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач просить стягнути з відповідача штраф.
Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15, а також від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.
З огляду на вищевикладене, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача пені за прострочене зобов'язання в розмірі 8703,70 грн. та пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 800 грн.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача фіксованого штрафу в розмірі 250 грн. також не підлягає до задоволення, позаяк не відповідає визначеному законом змісту цього поняття та його правовій природі як грошової суми, що обчислюється відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а тому підстав для його стягнення немає, оскільки встановлення розміру штрафу як неустойки у фіксованій твердій грошовій сумі законом не передбачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.
Отже, позивачем неправомірно нараховано штраф у відсотках на суму пені.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 9627,50 грн., в тому числі: 5104,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4064,32 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, штраф (процентна складова) - 458,45 грн., який обчислюється з наступного: 5104,73+4064,32=9169,05 грн. - заборгованість за кредитом, 9169,05 *5% = 458,45 грн.
Враховуючи вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором б/н від 07 серпня 2008 року, та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом на загальну суму 9627,50 грн.
Оскільки позов задоволено частково, тому судові витрати на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 931,30 грн.
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10-13, 77, 81, 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 549, 550, 610, 611, 1048, 1054 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 07 серпня 2008 року в сумі 9627,50 грн., в тому числі: 5104,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4064,32 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, штраф (процентна складова) - 458,45 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 931,30 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба