Справа № 159/5102/19
Провадження № 1-кп/159/374/19
29 жовтня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019030110001393 від 25.07.2019 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого раніше судимого:
-09.11.2012 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 309, ст.ст. 75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
-11.07.2013 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією особистого майна; звільненого 04.08.2017 року на підставі постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.07.2017 року умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 11 місяців 26 днів, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, -
у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим 11.07.2013 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією 1/2 особистого майна, звільненим 04.08.2017 року умовно достроково не відбутий строк 1 рік 11 місяців 26 днів, на шлях виправлення не став та під час відбування покарання повторно вчинив новий злочин в сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Так, на початку червня 2019 року, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 307, ст. 317 КК України, завідомо знаючи про заборону посіву та вирощування конопель, на присадибній ділянці за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно посіяв 19 рослин роду конопель, приховуючи їх від сторонніх осіб шляхом висаджування за сараєм між іншими сільськогосподарськими культурами, що ускладнювало їх виявлення працівниками поліції.
Після цього ОСОБА_4 обробляв рослини конопель, а саме - рихлив землю, прополював та поливав, в результаті чого незаконно виростив 19 (дев'ятнадцять) стебел рослини роду конопель, які 24.07.2019 року в проміжок часу 11 год. 10 хв. по 12 год. 15 хв., виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 .
Крім цього, ОСОБА_4 , повторно, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 307, ст. 310 КК України, в середині липня 2019 року, на присадибній ділянці за місцем фактичного проживання по АДРЕСА_1 , за сараєм, вирвав, чим незаконно, повторно придбав п'ять стебел рослин роду конопель, які раніше посіяв та доглядав для власного вживання, переніс їх частково в сарай вказаного господарства, а частину залишив на вулиці біля сараю, де висушив та подрібнив, чим незаконно, повторно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс масою 228,44 грам, який незаконно, повторно зберігав для власного вживання без мети збуту до 24.07.2019 року, коли в проміжок часу з 11 год. 10 хв. по 12 год. 15 хв. наркотичний засіб було виявлено та вилучено працівниками поліції під час огляду місця події.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав повністю. Суду показав, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, дійсно посадив та вирощував на городі за місцем свого проживання 19 рослин конопель для власного вживання. В подальшому вирвав близько п'яти рослин коноплі та висушував їх біля сараю для власного вживання. В ході обшуку вказані рослини були вилучені працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.
Крім повного визнання своєї винуватості у вчиненому самим обвинуваченим ОСОБА_4 , вина останнього у скоєнні інкримінованих йому діянь повністю доведена і іншими зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, фактичні обставини щодо яких не оспорюються учасниками судового провадження.
З'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель в кількості від десяти до п'ятдесят рослин особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст.ст. 307, 310 КК України, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 310 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинених повторно, особою яка раніше вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст.ст. 307, 310 КК України, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень (злочинів) та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинено середньої тяжкості та тяжке кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України відповідно (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Суд враховує також те, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, в тому числі за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів; вчинив нові злочини у цій же сфері у період умовно-дострокового звільнення від попереднього покарання, що свідчить про його стійку схильність до вчинення злочинів даної категорії та явне небажання ставати на шлях виправлення; посередньо характеризується по місцю проживання; на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.
Враховуючи наведене вище та небезпеку ОСОБА_4 , як особи, для суспільства, суд прийшов до висновку, що його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі і про відсутність підстав для застосування щодо нього положень ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи положень ст. 69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді позбавлення волі в межах санкцій статтей, що передбачають відповідальність за вчинення даних кримінальних правопорушень (злочинів).
Вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю злочинів, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, при визначенні покарання за вчинені злочини обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю вироків, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, при визначенні остаточного покарання обирає принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_4 слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили судом не вбачається.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов'язані із залученням експертів для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, в сумі 2512,16 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 310 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч. 2 ст. 309 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2013 року (невідбуте покарання становить 1 рік 11 місяців 26 днів позбавлення волі), і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання рахувати з 29 серпня 2019 року.
На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення (з 27 серпня 2019 року до набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) гривень 16 копійок за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Речові докази: паперову коробку, в якій знаходиться 10 рослин роду конопель; паперову коробку, в якій знаходиться 9 рослин роду конопель; сейф-пакет № 41532221, в якому знаходиться листя та подрібнена речовина рослинного походження, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий ОСОБА_1