Справа № 159/1068/19
Провадження № 1-кп/159/173/19
28 жовтня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайсуд Волинської обл. в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_3 ,
представника потерпілої та цивільного позивача - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_5 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальне провадження № 120 190 301 100 002 27 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, не працюючого, раніше не притягався до кримінальної відповідальності,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 о 20 год. 28.01.19 р., знаходячись по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 , у вітальній будинку, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс декілька ударів рукою по потиличній ділянці голови дружині - потерпілій ОСОБА_3 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з струсом головного мозку та забою м'яких тканин потиличної ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Тим самим обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у завданні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), що передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) визнав, фактично, частково, хоча зазначив про повне визнання винуватості. Суду показав, що, дійсно, о 20 год. 28.01.19 р. він, знаходячись по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 , у вітальній будинку, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс декілька ударів рукою по голові дружині - потерпілій ОСОБА_3 .. Остання ж у відповідь йому нанесла удар ножем.
Однак винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) у повному обсязі обвинувачення підтверджується як показаннями свідка, потерпілої, так і письмовими доказами, що зібрані у справі.
Так потерпіла суду 28.10.19 р. показала, що після розгляду судом справи про притягнення її колишнього на даний час чоловіка - обвинуваченого у справі - до адмінвідповідальності, він став їй погрожувати розправою. Коли вона після 19 год. в кінці січня 2019 р. знаходилась по місцю свого проживання: по АДРЕСА_1 , то під час конфлікту, що спочатку був словесним, обвинувачений взяв у кухні ножа та вдарив її у груди. Але так як ніж був тупим, а вона - одягненою, то ніж відскочив. В ході сварки обвинувачений взяв її за голову та став ззаду бити кулаком у її потилицю. Їй було дуже боляче. Сталась бійка з криками. Конфлікт продовжувався. Хто викликав швидку допомогу, вона не пригадує. Події бачили син та дочка. Вона лікувалась стаціонарно. З обвинуваченим вона шлюб розірвала, не примирилась, поведінка останнього у кращу сторону не змінилась. Цивільний позов підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити. Щодо міри покарання обвинуваченому - приєднується до думки прокурора.
Свідок ОСОБА_7 20.08.19 р. суду у присутності представника потерпілої та цивільного позивача - адвоката показала, що вона є дочкою потерпілої та обвинуваченого. Увечері у січні 2019 р., коли вона знаходилась по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 , то почула, що у вітальній будинку конфлікт між батьками. Вона бачила як батько, підійшовши до матері, лівою рукою замахнувся на останню і вдарив в область вуха. Мамі стало погано. Мама викликала швидку допомогу. Вона була госпіталізована та лікувалась у лікарні, так як були скарги на потемніння в очах, біль у потилиці.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) доводиться також висновком експерта № 22 від 13.02.19 р. проведеної судово - медичної експертизи, згідно з яким, з врахуванням даних медичної картки № 1 286 - 123 стаціонарного хворого Ковельської ЦРЛ на ім'я потерпілої, у останньої виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з струсом головного мозку та забою м'яких тканин потиличної ділянки, що утворились від дії тупого твердого предмету, можливо, від удару рукою чи ногою людини, в час, вказаний у ухвалі суду та у меддокументації, і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. По тілові потерпілої було нанесено не менше 1 удару. Не виключається можливість, що вище вказані тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту. Потерпіла до травмуючого предмета була розміщена задньою поверхнею тіла.
Вище зазначеним висновком експерта об'єктивно підтверджуються показання як потерпілої, так і свідка про обставини отримання потерпілою тілесних ушкоджень о 20 год. 28.01.19 р..
Таким чином, суд прийшов до переконання, що нанесення тілесного ушкодження потерпілій мало місце за обставин, вказаних нею; це тілесне ушкодження було нанесено саме обвинуваченим та на грунті особистих неприязних відносин, умисно.
Підстав для визнання будь - якого з доказів сторони обвинувачення таким, що є недопустимим чи неналежним, суд не вбачає.
Суд повно, всесторонньо, об'єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченого вірно кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення; те, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості; особу винуватого у їх сукупності: те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, стан його здоров'я, позитивну характеристику по місцю проживання, однак, ту обставину, що він неодноразово попередньо піддавався адмінстягненню за домашнє насильство.
Суд враховує думку потерпілої, яка зазначила, що підтримує думку прокурора щодо суворого покарання обвинуваченого.
Обставин, що пом'якшували б покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення (злочину) щодо подружжя.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що доцільно обрати обвинуваченому за ч. 2 ст. 125 КК України покарання у виді громадських робіт нам максимальний їх термін, передбачений санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.
Підстав для призначення такого виду покарання як штраф, виправні роботи, чи більш суворого виду покарання, суд не вбачає, оскільки, обвинувачений не працює, доходу не має, вперше притягається до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно.
Однак суд вважає слушною думку представника потерпілої - адвоката з приводу доцільності застосування щодо обвинуваченого обмежувального заходу.
Зокрема, в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, слід застосувати до обвинуваченого такий обмежувальний захід як направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) міс. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91 - 1 КК України.
На думку суду, обрання обвинуваченому такого виду покарання забезпечить досягнення цілей його виправлення та перевиховання, буде мати застережний вплив як на нього,так і на інших осіб.
У справі заявлено цивільний позов прокурором, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
У справі заявлено цивільний позо потерпілою про стягнення на її користь з обвинуваченого 3 833 грн майнової шкоди, 10 000 грн моральної шкоди та її витрат на оплату правової допомоги в сумі 2 500 грн, що підлягає до часткового задоволення. Так розмір майнової шкоди потерпілою доведена не у повному обсязі, так як частина фіскальних чеків не читабельна частково або повністю і тому не може бути взята судом до уваги; розмір же морального відшкодування слід визначені в сумі 5 000 грн, з врахуванням того, що потерпіла, дійсно, відчувала фізичний біль та було спричинено шкоду її фізичному здоров"ю; обвинувачений не працює та доходу не має. В решті позову слід відмовити.
Речових доказів та процесуальних витрат у справі немає.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, ст. ст. 22, 23 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 99 - 1 КК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Цивільний позов прокурора задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_5 на доход держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн, 45 коп. витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн, 21 коп. майнової шкоди, 5 000 (п'ять тисяч) грн морального відшкодування та 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн витрат на правову допомогу адвоката, а всього 9 571 (дев'ят тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн, 21 коп..
В решті позову потерпілої - відмовити.
В інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, застосувати до ОСОБА_5 такий обмежувальний захід як направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) міс.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 в частині обмежувального заходу покласти на орган пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1