Рішення від 24.10.2019 по справі 157/1500/19

Справа № 157/1500/19

Провадження №2-а/157/100/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря Вавдіюк Т.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сильчука Романа Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сильчука Р.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обґрунтовано тим, що постановою відповідача від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. За цією постановою його визнано винним у тому, що він 27 вересня 2019 року в 09 годині 20 хвилин на вул. Володимира Кияна (Ватутіна) в м. Ковелі керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 213 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , та не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п. 9.2 б Правил дорожнього руху.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що рухаючись автомобілем на ділянці автодороги, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, які між собою не розділені дорожньою розміткою, він нікого не обганяв, перешкод не об'їжджав, а тому п. 9.2б Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен подавати сигнал світловими покажчиками повороту відповідно напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом, не порушував. Поліцейський доказів на підтвердження вказаного вище порушення не надав.

Крім цього, відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови, на порушення вимог ст. 268 КУпАП, не надано йому можливості надати пояснення, докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою. Разом із тим, всупереч ст. 276 КУпАП, оскаржувану постанову поліцейський виніс на місці зупинки транспортного засобу, однак справу про притягнення його до адміністративної відповідальності мав би розглянути в приміщенні управління поліції за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить скасувати постанову серії ЕАК №1562203, винесену відповідачем 27 вересня 2019 року, а справу провадженням закрити.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, у присутності позивача, на місці зупинки транспортного засобу. Дану постанову Ящуку О.П. було оголошено негайно після закінчення розгляду справи. Доказом вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п. 9.2б Правил дорожнього руху є відеозапис з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, що був здійснений на нагрудний відеореєстратор поліцейського. Так, ОСОБА_1 , здійснюючи обгін та змінюючи напрямок руху, свідомо не позначив маневр повороту світловим сигналами, чим порушив вимоги п. 9.2б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Щодо позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вона до задоволення не підлягає, оскільки це може зробити лише орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не адміністративний суд, який перевіряє правомірність винесеної таким органом постанови. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що керуючи автомобілем, був зупинений відповідачем, оскільки, як пояснив останній, він розмовляв по мобільному телефону під час руху, однак доказів на підтвердження цього не надав. Після цього поліцейський звинуватив його в тому, що він не увімкнув лівий покажчик повороту. Однак він нікого не обганяв, а тому й не вмикав покажчика повороту. Також зазначив, що відповідач неправомірно склав оскаржувану постанову на дорозі, а не у відділі поліції.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що постановою відповідача серії ЕАК №1562203 від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 27 вересня 2019 року біля 09 години 20 хвилин в м. Ковелі на вул. Володимира Кияна (Ватутіна) керував автомобілем марки «Mercedes-Benz 213 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , та не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п. 9.2б Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке його притягнуто до адмінвідповідальності, доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема, з долученого до матеріалів справи та переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що позивач, керуючи автомобілем та виконуючи об'їзд автомобіля, який стояв на проїзній частині дороги в попутному напрямку, зміщуючись на зустрічну смугу руху, не подав попереджувального сигналу лівим світловим покажчиком повороту. Саме на дане правопорушення було вказано відповідачем. Також із дослідженого судом відеозапису встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався на місці його вчинення, в присутності позивача, якому були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, запропоновано дати пояснення, оголошено зміст постанови та вручено її копію.

Доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема щодо неналежного місця її розгляду, суд вважає надуманими.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У рішенні Конституційного суду України в справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня 2015 року № 1-11/2015 суд вирішив: положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» адміністративно-територіальна одиниця - це область, район, місто, район у місті, селище, село.

Тобто належним місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення в даному випадку є вулиця Володимира Кияна (Ватутіна), де був зупинений позивач, що знаходиться в межах адміністративно-територіальної одиниці - місто Ковель, на яку поширюється юрисдикція Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, в тому числі і відповідача, як посадової особи цього управління, а не приміщення управління поліції за місцем знаходження названого органу.

Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав вважати, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені такі істотні порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів поліцейський Сильчук Р.М. при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотримався положень наведених вище норм закону, а тому посилання позивача на незаконність оскаржуваної постанови не заслуговує на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів перед судом правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, статтями 287, 288, 293 КУпАП, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сильчука Романа Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 .

Головуючий:Б. С. Гамула

Попередній документ
85244293
Наступний документ
85244295
Інформація про рішення:
№ рішення: 85244294
№ справи: 157/1500/19
Дата рішення: 24.10.2019
Дата публікації: 31.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху