Єдиний унікальний № 510/2095/19
29.10.19 року
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рені клопотання слідчого Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
- 04.12.2006 за ст.ст. 297, 395, ст. 70 КК України до 3 років п/в, звільнився 08.08.2007;
- 21.03.2008 за ст.ст. 263, 185, 297, ст. 70 КК України до 5 років п/в, звільнився 27.02.2012 на УДО, невідбутий строк 11 міс. 12 днів;
- 01.04.2015 за ст. 263 ч. 1 КК України до 3 років п/в.
- 10.08.2016 за ст. 395 КК України до 6 міс. арешту, ст. 70 ч. 4 КК України зараховано 3 роки 1 міс. п/в;
- 21.11.2016 за ст.ст. 263 ч. 1, 307 ч. 2, ст. 70 КК України до 6 років п/в, звільнився 09.08.2019 у зв'язку з відбуттям строку покарання.
Слідчий Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018160400000295 від 17.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.
В клопотанні вказано, що ОСОБА_5 будучи раніше судимий, в тому числі і за ст. 297 КК України, судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив аналогічний злочин.
Так, на початку вересня 2019 року у вечірній час доби, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено,ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір, шляхом вільного доступу зайшов на територію кладовища, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, з корисливих мотивів, порушуючи громадську моральність у сфері шановливого ставлення до місць поховання померлих, вчинив наругу над могилою померлої ОСОБА_6 , шляхом незаконного заволодіння предметом, що знаходиться на могилі, а саме заволодів металевим хрестом чорного кольору вартістю 790 грн., таким чином пошкодив могилу та заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 790 грн.
ОСОБА_5 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд.
Крім того, після 05.09.2019 у вечірній час доби, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено,ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір, шляхом вільного доступу зайшов на територію кладовища, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, з корисливих мотивів, порушуючи громадську моральність у сфері шановливого ставлення до місць поховання померлих, вчинив наругу над могилою померлого ОСОБА_8 , шляхом незаконного заволодіння предметом, що знаходиться на могилі, а саме заволодів металевим хрестом чорного кольору вартістю 790 грн., таким чином пошкодив могилу та заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 790 грн.
ОСОБА_5 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд.
Крім того, після 09.09.2019 у вечірній час доби, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено,ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір, шляхом вільного доступу зайшов на територію кладовища, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, з корисливих мотивів, порушуючи громадську моральність у сфері шановливого ставлення до місць поховання померлих, вчинив наругу над могилою померлої ОСОБА_10 , шляхом незаконного заволодіння предметом, що знаходиться на могилі, а саме заволодів металевим хрестом чорного кольору вартістю 790 грн., таким чином пошкодив могилу та заподіяв потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 790 грн.
ОСОБА_5 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд.
Крім того, після 15.09.2019 у вечірній час доби, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено,ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір, шляхом вільного доступу зайшов на територію кладовища, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, з корисливих мотивів, порушуючи громадську моральність у сфері шанобливого ставлення до місць поховання померлих, вчинив наругу над могилою померлого ОСОБА_12 , шляхом незаконного заволодіння предметом, що знаходиться на могилі, а саме заволодів металевим хрестом чорного кольору вартістю 790 грн., таким чином пошкодив могилу.
У зв'язку з тим, що у померлого ОСОБА_12 будь-які родичі відсутні, своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв матеріальну шкоду на суму 790 грн. потерпілому - юридичній особі Ренійській КО «ЖКС», на балансі якої перебуває кладовище.
ОСОБА_5 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд.
За наявності достатніх доказів 23.10.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 297 ч. 3 КК України, за ознаками наруги над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, вчиненого повторно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінуємому йому діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.09.2019 по кримінальному провадженню № 12019160400000295;
- протоколом допиту потерпілого від 17.09.2019 по кримінальному провадженню № 12019160400000295 ;
- показаннями свідка ОСОБА_13 - від 20.09.2019 по кримінальному провадженню № 12019160400000295;
- повідомлення про підозру ОСОБА_5
- протоколом добровільної видачі.
- та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою для внесення клопотання, стала тяжкість та обставини скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , наявність незанятої та непогашеної судимості, а також загроза покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, дає підстави вважати, що він, з метою уникнути кримінального покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою системи звукозапису «Камертон», оскільки в суді системою звуко - та відеофіксації судових засідань «Акорд» обладнано лише два зали, розгляд справ іншими суддями проходить в штатному режимі. Клопотання про заходи забезпечення кримінального провадження, відповідного до вимог КПК України, розглядаються слідчим суддею у стислі строки, на момент розгляду даного клопотання, обидва обладнані зали системою звуко - та відеофіксації судових засідань «Акорд», були зайняті у зв'язку з розглядом інших справ.
Прокурор у судовому засіданні просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Слідчий Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтвердив обставини викладені в клопотанні, не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, які додані до клопотання, а саме:
-витяг з ЄРДР № 12019160400000295 від 17.09.2019 р.;
-повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.10.2019 р.;
-протокол про прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 17.09.2019 р.
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 17.09.2019 р.;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 20.09.2019 р.;
-протокол видачі від 24.09.2019 р.;
-постанова про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 25.10.2019 р.;
-постанова про визнання предмета речовим доказом і залучення його до матеріалів кримінального провадження від 24.09.2019 р.;
-протокол огляду предмета від 24.09.2019 р.;
-постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 15.10.2019 р.;
-витяги з ЄРДР; довідка про звільнення ОСОБА_5 ;
-рапорт - характеристика на ОСОБА_5 .
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд у даному випадку не визначає розмір застави.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п 34. Передбачає, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою.
Обґрунтована підозра у вчинені кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1 (с) Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин, це впливає з рішення Європейського суду з прав людини (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 р., § 57).
Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Летельє проти Франції звернув увагу на те, що тримання особи під вартою може бути виправдано, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Тобто, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Аналогічне ствердження є й у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Джон Мюррей проти Сполученого Королівства, де йдеться мова про те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або, навіть, для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
В ході розгляду клопотання не підтвердились ризики, передбачені п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які заявлені в клопотанні в якості обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони засновані на припущеннях слідчого.
Однак, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, надалі він може продовжити злочинну діяльність, оскільки раніше був неодноразово засуджений за ст.ст. 185, 263, 297, 307 КК України, тобто за злочини проти власності, громадської безпеки, громадського порядку та моральності та за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, враховуючи, характеризуючі матеріали відносно підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не відповідає суспільному інтересу.
Враховуючи норми п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя визначає заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 183-184, 186-187, 193-194, 196-197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 27.12.2019 р., включно.
Встановити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 40 140 грн., яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою. Застава вноситься на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
При внесені застави, на підозрюваного ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
1) Прибувати до місця здійснення кримінального провадження за першою вимогою слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження, якщо в цьому виникне необхідність, пов'язана із здійсненням кримінального провадження.
2) Не відлучатися за межі Ренійського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
3) Повідомляти слідчого, прокурора, суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
4) Утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1