Справа № 517/552/19 н/п1-кс/517/134/2019
29 жовтня 2019 року смт. Захарівка Одеської області
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участі: слідчого СВ Захарівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Захарівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене із прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019160450000148 від 19.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, суд - В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Захарівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , 21 жовтня 2019 року звернулась до слідчого судді з клопотанням від 21.10.2019 р. погодженим з прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019160450000148 від 19.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. За результатами розгляду даного клопотання ухвалою слідчого судді від 24.10.2019 р. клопотання слідчого СВ Захарівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене із прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019160450000148 від 19.10.2019 року було повернуто прокурору Роздільняської місцевої прокуратури ОСОБА_6 - для усунення недоліків та встановлено строк в сімдесят дві години з часу отримання копії ухвали. Ухвалу прокурором було отримано 24.10.2019 р. 28 жовтня 2019 року до суду після усунення недоліків надійшло клопотання слідчого від 21.10.2019 р. про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019160450000148 від 19.10.2019 року. Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, які підтримали клопотання, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав. Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Частиною 1 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або контретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Разом з тим, в порушення вимог ст. 171 КПК України у клопотанні не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Відповідно до узагальнення судової практики, щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, при вирішенні питання про накладення арешту на майно слід керуватись нормами ст.171 КПК України, якою визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду. Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Слідчим в судовому засіданні не надано доказів кому належить даний речовий доказ та чи є взагалі ризик відчуження, розпорядження та використання даним майном. Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Докази подані слідчим не відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки накладення арешту майна для інших осіб; 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження. В клопотанні відсутні відомості яка саме особа підозрюється у кримінальному правопорушенні та відсутні докази, що вказують на вчинення нею кримінального правопорушення. З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено суду, що на теперішній час існують обґрунтовані підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на майно, не доведено правову підставу для арешту майна, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого, слід відмовити. Згідно п.2, п.3 ч.1ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна, або у випадках, передбачених частиною 5 статті 171 цього Кодексу. Слідчим не встановлено чи речовий доказ має матеріальну цінність, якій фізичній чи юридичній особі він належить та кому повинен буди повернутий. З урахуванням вищевикладеного, клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна задоволенню не підлягає, оскільки подане без дотримання вищезазначених вимог закону. Керуючись ст. ст.167-169,170,171,309,310,395 КПК України, слідчий суддя
В клопотанні слідчого СВ Захарівського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене із прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019160450000148 від 19.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України - відмовити. Ухвала про відмову в арешті майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя: