Миколаївський районний суд Миколаївської області
Спрва № 480/1569/17
24 жовтня 2019 року. Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського., за участю: секретаря судового засідання Трифонової І.О. позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника позивача - ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_5 ,представника відповідача ОСОБА_6 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,
В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,
В судовому засіданні представник позивача подав до суду клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи. Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що під час ознайомлення з матеріалами справи позивачі зазначили на невідповідності почерку Гурко М.Д.
Відповідач та її представник, в судовому засіданні заперечували щодо можливості призначення судової-почеркознавчої експертизи, мотивуючи зловживанням представником позивача процесуальними правами, затягуванням розгляду справи.
Проаналізувавши подане клопотання та обставини даної справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з обставин даної справи, в судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2018 року представник позивача вже звертався до суду з клопотанням щодо призначення судової-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 06.04.2018 року клопотання представника позивача було задоволено, призначено у справі судову-почеркознавчу експертизу з питань належності підпису ОСОБА_7 у заповіті.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2018 року задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів,а саме зразки почерку та підписів ОСОБА_8 .
Відповідно до вищезазначеної ухвали суду від відповідача ОСОБА_5 витребувано другий примірник заповіту від 20.10.2009, зроблений ОСОБА_7 , зареєстрований в реєстрі за № 2-904. Від Товариства з обмеженою відповідальністю АТФ "ТРИХАТСЬКЕ-АГРО" витребувано оригінали договорів, укладених між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю АТФ "ТРИХАТСЬКЕ-АГРО" про надання в оренду земельних ділянок та оригінали інших документів, які містять зразки вільного почерку та підписи ОСОБА_7 , для проведення почеркознавчої експертизи. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАІВГАЗ ЗБУТ" витребувано оригінали договорів укладених між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАІВГАЗ ЗБУТ" про надання послуг з постачання природного газу та оригінали інших документів, які містять зразки вільного почерку та підписи ОСОБА_7 , для проведення почеркознавчої експертизи. Від Aкціонерного товариства «Миколаївобленерго» витребувано оригінали договорів, укладених між ОСОБА_7 та Aкціонерним товариством «Миколаївобленерго» про надання послуг з електропостачання та оригінали інших документів, які містять зразки вільного почерку та підписи ОСОБА_7 , для проведення почеркознавчої експертизи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю АТФ "ТРИХАТСЬКЕ-АГРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАІВГАЗ ЗБУТ" на адресу суду не надійшли докази, які були витребувані ухвалою суду від 24 вересня 2018 року.
25.11.2018 року на адресу суду було направлено повідомлення про неможливість проведення судової експертизи разом з матеріалами цивільної справи у зв'язку з ненаданням документів з вільними зразками підписів та почерку ОСОБА_7 .
Аналізуючи всі встановлені обставини, суд приходить до висновку щодо неможливості повторного призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 року № 53/5 у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п.1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Пунктом 1.4. Науково-методичних рекомендацій прописано, що перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
В свою чергу експериментальні зразки підлягають відбиранню безпосередньо у особи, чий підпис підлягає експертному дослідженню, посвідчуються органом (особою, який/яка) призначив(ла) експертизу.
З наведеного вище вбачається, що відсутність самої особи,яка вчинила підпис та зразків його почерку та підписів унеможливлюють виконання судом всіх передбачених дій як для формування матеріалів для експертного дослідження.
Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на обставини, які виникли в ході розгляду справи по суті, суд приходить до висновку щодо неможливості повторного призначення експертизи у справі .
Враховуючи наведене, суд вважає, що призначення експертизи у справі є доцільним, проте неможливим з огляду на відсутність зразків підпису.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року з подальшими змінами, передбачено, що призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього.
Враховуючи викладене вище, та керуючись ст. 103,107,109,223 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - Коваль ОСОБА_9 . про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи -відмовити.
Продовжити судовий розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складенао 28.10.2019.
Суддя М.М.Войнарівський
28.10.2019