Справа № 473/4508/19
Номер провадження 1-в/473/314/2019
Іменем України
"29" жовтня 2019 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
представник Державної установи «Вознесенська ВК №72» ОСОБА_4 ,
засуджений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, зареєстрований та до відбування покарання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-13.10.2004 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
-04.09.2012 Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
-03.12.2012 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст.317 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
-06.10.2015 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Засуджений 26.12.2018 року вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області зач.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі,
Засуджений ОСОБА_5 , який відбуває покарання в Державній установі «Вознесенська виправна колонія (№72)», звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно нього пільги, передбаченої ст.81 КК України у вигляді умовно-дострокового звільнення.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання та вказав, що працює неофіційно, усвідомив вчинене, стягнень, застосоване відносно нього - погашено, а тому він вважає, що він довів своє виправлення та просив застосувати пільгу, передбачену ст..81 КК України.
Прокурор та представник Державної установи «Вознесенської ВК №72» заперечували проти умовно-достроково звільнення засудженого ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання. Так, представник ВК-72 зазначив, що засуджений характеризується посередньо, не працевлаштований, мав стягнення за зберігання заборонених предметів, яке знято у зв'язку із застосуванням заохочення, а тому засуджений не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці своє виправлення, а тому адміністрація колонії не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, судом було встановлено наступне. ОСОБА_5 був засуджений вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області 26.12.2018 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі. Вироком зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_5 термін попереднього ув'язнення з 08.11.2017 року по 26.01.2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно із характеристикою від 24.10.2019 року початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 08.11.2017 року, закінчення строку відбуття покарання 21.08.2020 року.
В характеристиці вказано, що характеризується засуджений ОСОБА_5 посередньо. Має 1 стягнення (згідно із довідкою стягнення знято) та 2 заохочення. Як вбачається із характеристики засуджений ОСОБА_5 не працевлаштований за відсутністю робочих місць, але за власною ініціативою залучається до робіт з благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених.
У скоєному злочині розкаюється; з рідними спілкується шляхом отримання посилок. Не приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених. З іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення, засуджений ОСОБА_5 за період відбування покарання має 1 стягнення, яке знято у встановленому законом порядку, та 2 заохочення.
Вирішуючи заяву засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення, суд враховує наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом і за клопотанням засудженого.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Зі змісту вказаної норми випливає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за наявності таких обов'язкових умов, як фактичне відбування покарання у виді позбавлення волі на умовах визначених ч.3 ст.81 КК України, доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, фактичне відбуття встановленої законом частини призначеного покарання в залежності від класифікації злочину за ступенем тяжкості, формою вини та об'єктом суспільно-небезпечного посягання, наявності попередніх судимостей.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, бережливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Натомість як досліджені в судовому засіданні характеристика, довідка про заохочення та стягнення, матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 вказують про відсутність всіх необхідних умов для застосування пільги, передбаченої ст.81 КК України, оскільки засуджений не працевлаштований, характеризується посередньо, хоча і має зняте стягнення, проте це стягнення було застосовано на підставі постанови від 04.02.2019 року у вигляді догани начальника установи за зберігання заборонених речей та знято 02.07.2019 року шляхом застосування заохочення за підсумками роботи у ІІ кварталі 2019 року (Наказ начальника ВК №72 від 02.07.2019 року). Після чого засуджений ОСОБА_5 більше заохочень не мав. Відсутні у матеріалах особової справи засудженого й докази того, що ОСОБА_5 зразково дотримується вимог режиму та приймає участь у самодіяльних організаціях засуджених та у програмах диференційованого виховного впливу.
За такого заява засудженого не відповідає всім критеріям застосування положень ст.81 КК України та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.81 КК України, п.2 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд,
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - відмовити.
Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом семи днів з моменту її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1