Справа 127/29221/19
Провадження 1-кс/127/16234/19
28 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12019020030001026 внесеного до ЄРДР 06.08.2019, про застосування цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює, раніше неодноразово судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Слідчий ОСОБА_5 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12019020030001026 від 06.08.2019, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України (за вироком Вінницького міського суду від 26.06.2018), ч. 4 ст. 296 КК України (за вироком Вінницького районного суду від 23.09.2011), у ранковий час 05.08.2019, перебуваючи в коридорі загального користування будинку АДРЕСА_2 , помітив між 2-м та 3-м поверхами велосипед марки «Rover» моделі «Titanium Max» з рамою №Т6030509 чорно-синього кольору, належний ОСОБА_6 . Вказаний велосипед був пристебнутий двома металевими тросиками із замками з кодовим механізмом до металевої решітки перил. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме - вказаного велосипеду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 за допомогою металевих кусачок, які мав при собі, перекусив два металевих тросика із замками з кодовим механізмом, якими кріпився велосипед до решітки перил, та заволодів велосипедом марки «Rover» моделі «Titanium Max» з рамою №Т6030509 чорно-синього кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 5641/19-21 від 23.08.2019, складала 5175,00 грн.
В подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5175,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
24.10.2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться наступними матеріалами, які перебувають в кримінальному провадженні:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від гр. ОСОБА_6 ;
протоколом огляду місця події від 06.08.2019 року;
протоколом огляду місця події від 06.08.2019 року;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;
протоколом допиту свідка;
протоколом допиту свідка;
протоколом огляду предметів від 06.08.2019 року;
висновком судово-товарознавчої експертизи №5641/19-21 від 23.08.2019,
додатковим протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При обранні запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років, на даний час тимчасово не працює та не навчається, тобто не має постійного джерела доходів, у особи відсутності стійкі соціальні зв'язки, неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, у тому числі за злочини проти власності, має непогашену та не зняту у встановлено порядку судимість, однак, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний, корисливий злочин злочин, а тому згідно ст. 177 КПК є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , знаходячись на волі може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж цілодобовий домашній арешт, не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваного відсутня сума грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок для забезпечення виконання ним покладених обов'язків. А тому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням сукупності даних про особу підозрюваного та його соціальних зв'язків є достатнім для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого, суду пояснила, що по кримінальному провадженні існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, оскільки працює та такий запобіжний захід позбавить його можливості працювати та забезпечувати себе.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, працює, хворіє та потребує лікування, раніше судимий.
Під час розгляду клопотання, з матеріалів клопотання, кримінального провадження, пояснень прокурора, слідчим суддею не встановлено таких обставин як переховування ОСОБА_4 від слідства, перешкоджання кримінальному провадженню або що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З огляду на наведене вище, слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.
Разом із тим, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, особу підозрюваного, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого повторного вчинення кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати більш м'який запобіжний захід, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20:00 по 07:00 години кожної доби, строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів, тобто до 24 грудня 2019 року.
Строк дії ухвали суду визначити до 24 грудня 2019 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя