Справа № 149/2652/19
Провадження №6/149/68/19
"23" жовтня 2019 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі
головуючої судді Гончарук-Аліфанової О.Ю.,
при секретарі Коломієць В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
ОСОБА_2 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 2-749/2006 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошового боргу за договором позики.
Заява мотивована тим, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20.06.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було затверджено мирову угоду, згідно якої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 стягнуто заборгованість за договором позики на загальну суму 8000 доларів США. На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання до відділу ДВС. 30.12.2015 року вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу, у зв'язку з тим, що коштів та майна на яке може бути звернено стягнення у боржника не виявлено, надано строк до 30.12.2016 року для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання. Стягувач зазначає, що він повторно звертався до ВДВС Хмільницького управління юстиції з даним виконавчим листом, однак у його прийнятті було відмовлено, через несплату ним 2500 грн., сплатити які у нього немає можливості, у зв'язку з чим ним було пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому він просить даний строк поновити.
Учасники справи, будучи завчасно та належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися, боржник надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, проти поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заперечує, оскільки строк повторного пред'явлення до виконання закінчився 30.12.2016 року, а наведені стягувачем причини пропуску такого строку не є поважними. Стягувач про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Розглянувши заяву, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20.06.2006 року у справі № 2-749/2006 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про повернення грошового боргу по договору позики затверджено мирову угоду згідно якої ОСОБА_4 зобов'язався до 20.09.2006 року повернути ОСОБА_3 заборгованість в сумі 6000 доларів США, а також до кінця грудня 2006 року повернути моральний збиток в сумі 2000 доларів США (а.с. 6, 9).
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.07.2010 року (копія на а.с. 10) ОСОБА_3 поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-749/2006.
04.08.2010 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист №2-749/06 про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 6000 доларів США, а також моральної шкоди в розмірі 2000 доларів США. При цьому, з копії виконавчого листа (а.с. 2-3) встановлено, що даний виконавчий лист було пред'явлено до виконання до ВДВС Хмільницького міськрайонного управління юстиції.
Постановою державного виконавця ВДВС Хмільницького управління юстиції Задорожнюка О.П. від 30.12.2015 року виконавчий лист № 2-749/06, виданий 20.06.2006 року Хмільницьким міськрайонним судом повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки коштів та майна на яке може бути звернено стягнення у боржника не виявлено. Борг не стягнуто. При цьому, у даній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до стягнення в строк до 30.12.2016 року.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Зі змісту ст. 433 ЦПК України слідує, що поновлення пропущеного строку можливе у випадку, якщо стягувач обґрунтує обставинами (причинами) як такими, що характеризують поважність пропуску строку, передбаченого законом для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, та переконає суд в їх існуванні, посилаючись та надаючи відповідні докази по кожній з наведених таких обставин. При цьому, поважною причиною може бути лише перебіг у часі такого стану речей, який виникає незалежно від волі стягувача та прямим наслідковим зв'язком перешкоджає йому у реалізації свого інтересу, тобто у даному випадку, стягнути борг.
Частиною 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").
Положення Закону України "Про виконавче провадження", що обмежують строк на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь. Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред'явлення його до примусового виконання.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" заява № 32053/13).
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився 30.12.2016 року та протягом даного строку стягувач не вжив залежних від нього заходів для пред'явлення його до примусового виконання, в тому числі повторного, а наведені стягувачем причини пропуску такого строку, з огляду на їх довготривалість, не є поважними, крім того стягувачем не надано жодного доказу на підтвердження їх існування, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 353-355, 433, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: /підпис
З оригіналом вірно: