Справа №: 274/5415/19
28 жовтня 2019 року смт Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., розглянувши матеріали, що надійшли за підсудністю з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
21.08.2019 о 07:40 год. по вул. Вінницька в м. Бердичів Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки “VOLVO FH13440”, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, суду показав, що 21.08.2019 він повертався з рейсу, був дуже втомлений, оскільки двоє суток не спав. Близько 07 год. 40 в м.Бердичеві по вул.Вінницькій його зупинили працівники поліції, за те, що він проігнорував вимогу дорожнього знаку «Рух вантажних автомобілів заборонено». При складанні протоколу та перевірці документів, працівники поліції звернули увагу на те, що у нього червоні очі. В зв'язку з цим запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер». Він відмовився, оскільки хотів пройти огляд лише в лікарні, однак працівники поліції йому цього не запропонували. Тому, просив провадження відносно нього закрити.
Після огляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського пояснив, що невірно зрозумів пропозицію останнього пройти огляд в медичному закладі.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Не дивлячись на невизнання вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 039723 від 21.08.2019, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який був витребуваний за клопотанням ОСОБА_1 .
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі спростовується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського за 21.08.2019 наданим на вимогу суду органом поліції, з якого вбачається, що в присутності двох свідків зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в медичному закладі, а тому суд розцінює таке твердження як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, враховуючи те, що за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються загальні правила накладення стягнення передбачені у ч. 2 ст. 33 КУпАП, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією інкримінованої йому частини статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 384 гривні 20 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Коломійцева В.І.