Справа № 138/2103/18
Провадження №:2/138/757/19
Іменем України
17 жовтня 2019 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: Савкової І.М.,
з участю: секретаря Цибульської Т.І.,
представників позивача ОСОБА_2 ,
представник третьої особи Бизової Л .М. ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа служба у справах дітей, сім'ї та молоді Могилів-Подільської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав, -
Виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (згідно змінених та уточнених позовних вимог), звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав. Позов мотивовано тим, що виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради, як орган опіки та піклування, прийняв рішення від 18.07.2018 №239 «Про негайне відібрання дітей та тимчасове їх влаштування», а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , де існує безпосередня загроза життю та здоров'ю дітей з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .. Сім'я ОСОБА_3 перебуває під наглядом соціальних служби з 2015 року. Мати - ОСОБА_3 , з дітьми проживала за адресою АДРЕСА_1 , в трьох кімнатному будинку без зручностей, який знаходиться у занедбаному стані. Діти мають неохайний вигляд, дитячий одяг весь брудний, звалений в купи, де лежать речі кожного із дітей ні діти, ні мати не знають, малолітні не забезпечені належним одягом, взуттям ( все на виріст і вживане), немає відповідної дитячої літератури та розвиваючих іграшок. Найменша дитина ОСОБА_6 , у свої три роки життя вимовляє лише «мама», «папа». Незважаючи на наявність будинку, який можна було б підтримувати у хорошому стані, ОСОБА_3 занедбала його, не здійснює відповідні заходи, не працює, не піклується про фізичний та розумовий розвиток дітей, їх навчання, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, дітей, що мало негативний вплив на їх фізичний розвиток як складову виховання. У будинку брудно, постільна та натільна білизна дуже брудна, на запитання дітей коли вони милися, діти відповідають, що не пам'ятають, це враховуючи, що мати отримує щомісячну державну соціальну допомогу, як малозабезпечена сім'я у розмірі - 6627,69 грн., також дана родина має пільги, як багатодітна на житлово - комунальні послуги у розмірі 50%.
Згідно інформації відділу соціальної роботи сім'ї та молоді служби у справах дітей, сім'ї та молоді міської ради: громадянка України ОСОБА_3 з громадянином ОСОБА_7 розлучена. Двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виховує мати, а відомості про батька записано згідно частини першої статті 135 СК України.
Дана родина перебувала під соціальним супроводом у міському центрі соціальних служб для сім'ї дітей та молоді з 06.05.2015, згідно повідомлення з Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування, через систематичне невідвідування лікаря жіночої консультації, категоричної відмови від обстежень, що загрожувало її здоров'ю та здоров'ю ненародженої дитини.
Згідно ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2019 суддею Савковою І.М. цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено до судового розгляду.
Відповідач ОСОБА_3 , згідно відзиву на позовну заяву, заперечує проти задоволення позову, з тих підстав, що вона є матір'ю малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , любить дітей та піклується про них. Їх сім'я проживає в будинку площею 53 кв. м.. В будинку є газ, вода, світло, опалення. Відповідач має присадибну ділянку в Р.Молдова, вирощує ягоди, фрукти Відповідач перебуває на обліку в центрі зайнятості, отримує допомогу по безробіттю, шукає роботу, педагог за освітою, має авторське право на твір: Збірка творів «Для малят та дітей». Відповідач є психічно здоровою, на обліку нарколога не перебуває, несудима. Діти до відібрання добре навчались в школі, відвідували заклади позашкільної освіти. Діти серйозних проблем зі здоров'ям не мали, хворіли але відповідач справлялась з їх лікуванням. Після пожежі відповідач частково зробила ремонт, поновила постільну білизну, матраци. Відповідач ОСОБА_7 надає матеріальну допомогу на утримання дітей та приймає участь у їх вихованні, спілкується з дітьми.
Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вважає позов безпідставним, оскільки відповідач дітей ніколи не залишав, спілкується з дітьми та дбає про них в міру своїх можливостей.
Свідок ОСОБА_10 суду дала показання, згідно яких працювала начальником служби у справах дітей, сім'ї та молоді міської ради до 12.09.2018. Сім'ю ОСОБА_3 знає, остання перебувала на обліку у службі. Вперше виїжджала по місцю проживання ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що в 2015 році, під час вагітності, остання поставила під загрозу своє та ненародженої дитини життя та здоров'я, відмовляючись відвідувати жіночу консультацію та народжувати в лікарні. В будинку як під час першого візиту, так і під час повторних неодноразових обстеженнях умов проживання дітей було брудно, не усунено наслідки пожежі, матраци вогкі, немитий посуд, невипраний одяг, діти немиті, в холодильнику лише крупи і заморожені фрукти. ОСОБА_3 на зауваження не реагувала, стверджувала, що в їх сім'ї все нормально. В подальшому перестала пускати працівників служби в будинок, на контакт не йде. Дитиною, зокрема ОСОБА_6 не займалась, хлопчик в 3 роки не розмовляв, не мав навичок самообслуговування. Після повідомлення від сусідів, що ОСОБА_3 розвела багаття на подвір'ї, палить одяг, було прийнято рішення про негайне відібрання дітей. Причиною відібрання дітей стала безпосередня загроза для життя та здоров'я дітей. Відповідача ОСОБА_7 бачила лише декілька разів на комісіях.
Свідок ОСОБА_12 - голова квартального комітету № 7 «Калантир», суду дала показання, згідно яких письмових скарг на ОСОБА_3 до квартального комітету не надходило. Були усні скарги від сусідів.
З показань свідків: ОСОБА_13 - вчитель НВК № 3, класний керівник ОСОБА_4 ; ОСОБА_14 - вчитель НВК № 3, класний керівник ОСОБА_5 ; ОСОБА_15 - директор НВК № 3, встановлено, що діти: ОСОБА_16 - випускниця школи, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 навчались в НВК № 3. Діти виховані, привітні, щирі, не в повній мірі розкрито потенціал, навчались на середньому рівні. Були випадки пропуску школи, разом з тим, мати, хоча й невчасно, але надавала підтвердження, що діти хворіли. Зовнішній вигляд дітей неохайний, одяг на розмір-два більший, траплялись випадки, що діти були одягнені не по сезону. При цьому, діти ніколи не скаржились на батьків. Мати завжди відвідувала батьківські збори, однак на контакт не йшла.
Свідок ОСОБА_17 суду дала показання, згідно яких є далекою родичкоюОСОБА_3. Раніше, до відібрання дітей, підтримували дружні стосунки з ОСОБА_3 , допомагали їй матеріально, купувала речі для дітей, продукти харчування. Приїздила після пожежі, допомагала привести до ладу будинок. В будинку брудно, діти не отримують належного харчування, догляду, незавжди одягнені по сезону. ОСОБА_3 приділяє більшу увагу своїй творчості ніж дітям, разом з тим, дітей любить і вони люблять свою матір. Батько дітей байдуже відноситься до виховання дітей.
Свідок ОСОБА_16 - дочка ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , суду дала показання, згідно яких проживає разом з матір'ю, та до відібрання з двома молодшими сестричками та братиком. Батько проживає окремо, спілкується з ними на вихідних, періодично забирає меншу сестричку до себе. Свідок навчається на 4 курсі Технолого-економічного коледжу. Підтвердила, що мати доглядає за своїми дітьми та забезпечує їх всім необхідним в міру своїх можливостей. Свідок допомагає матері доглядати за молодшими сестричками та братиком, залишається з ними у разі потреби на певний час. Підтвердила, що їздила з матір'ю та найменшим братиком за кордон на виставку картин, молодші сестрички ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишались з бабусею та батьком.
Свідок ОСОБА_21 - медсестра сімейної амбулаторії, суду дала показання, згідно яких знає сім'ю ОСОБА_3 з 2007 року. Відвідувала ОСОБА_3 (первинний патронаж) по місцю проживання після народження дитини. Були претензії до відповідачки з приводу чистоти та відсутності дитячого ліжка. В подальшому ОСОБА_3 не пускала свідка в будинок. Діти ОСОБА_3 активні, але неохайні. У дітей немає всіх необхідних щеплень, гідно графіку щеплення дітей. За допомогою ОСОБА_3 не звертається, лікує у разі необхідності дітей сама. Востаннє відповідачка зверталась до сімейної амбулаторії за довідкою для поїздки дітей у Болгарію на відпочинок.
Свідок ОСОБА_22 - головний лікар Могилів-Подільського міського центру первинної медико-санітарної допомоги, суду дала показання, згідно яких вона була членом комісії міської ради з питань захисту дітей. В 2015 році виїжджала по місцю проживання ОСОБА_3 , оскільки у неї почались пологи, остання відмовлялась їхати до пологового будинку, ставлячи під загрозу своє життя та життя і здоров'я ненародженої дитини. Влітку 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Могилів-Подільського МЦ ПМСД за довідкою для виїзду дітей за кордон на відпочинок. Відповідачці було відмовлено, оскільки у дітей не було всіх необхідних щеплень. Було виявлено, що ОСОБА_3 підробила записи про щеплення в медичній картці дітей.
З показань свідка ОСОБА_23 - дільничного офіцера поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області встановлено, що останній точного числа не пам'ятає, в 2018 році, був залучений при відібранні дітей у ОСОБА_3 .. Представники служби у справах дітей, спільно з кримінальною міліцією приїхали по місцю проживання відповідачки. ОСОБА_3 знаходилась з дітьми дома. На подвір'ї та в будинку був безлад, ОСОБА_3 відмовлялась відчинити двері. ОСОБА_3 попереджалась про необхідність наведення порядку в будинку.
Будучи допитаною в якості свідка, представник служби у справах дітей Могилів-Подільської міської ради - ОСОБА_24 , суду дала показання, згідно яких з ОСОБА_3 знайома з весни 2018 року. ОСОБА_3 , зверталась до Могилів-Подільської міської ради, хотіла відправити дітей на відпочинок в Болгарію. Перебуваючи в приміщенні міської ради ОСОБА_3 . залишила на 30 хв. в коридорі сплячу дитину ( ОСОБА_6 ). Крім того, працюючи в службі у справах дітей, свідок приходила до ОСОБА_3 з метою обстеження умов проживання дітей. При перевірці, в веранді та першій з кімнат було чисто, ліжка застелені. В наступних двох кімнатах був безлад та важкий запах. Під час наступних візитів, ОСОБА_3 не відчиняла працівникам служби двері.
Свідок ОСОБА_25 - куратор ОСОБА_16 , викладач Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу Вінницького національного аграрного університету, суду дала показання згідно яких ОСОБА_16 навчається посередньо не проявляє особливої зацікавленості до навчання. З батьками свідок спілкується лише під час проведення батьківських зборів. Після пожежі, яка мала місце в будинку де проживає студентка ОСОБА_16 , в закладі було прийнято рішення зібрати благодійну допомогу. ОСОБА_3 відмовилась впустити до будинку, коли свідок з комісією прийшли перевірити умови проживання. ОСОБА_16 ніколи не скаржилась на умови проживання.
Малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в судовому засіданні, в присутності вихователя-методиста ОСОБА_27 , повідомили, що з матір'ю їм жилося добре, все необхідне у них було, мати ніколи не ображала та не застосовувала фізичну силу до них, ніколи не залишала на довго без нагляду, а тому вони бажають повернутися додому. Підтвердили, що батько хоча й проживає окремо, продовжує з ними спілкуватись, забирає на вихідні, допомагає як може.
Заслухавши вступне слово представника позивача, представника служби у справах дітей та відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.11.2007.
ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.12.2009 та серії НОМЕР_3 від 28.04.2015, відповідно. Запис про батька в свідоцтві про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зроблено відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України.
Згідно даних начальника відділу - психолог соціальної роботи сім'ї та молоді ОСОБА_28., ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_7 офіційно розлучена. Сім'я перебувала під соціальним супроводом у міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 06.05.2015, через систематичне невідвідування лікаря жіночої консультації, відмову від обстеження, що загрожувало її здоров'ю та здоров'ю ненародженої дитини. Перебуваючи на обліку відділу соціальної роботи сім'ї та молоді міської ради, ОСОБА_3 на співпрацю з працівниками служби не йшла, до рекомендацій не дослухалась.
18.07.2018 виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області прийнято рішення № 239 про негайне відібрання дітей від матері ОСОБА_3 , де існує безпосередня загроза життю та здоров'ю дітей.
Статтею 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини(стаття 166 СК України).А тому, про ухилення від обов'язку виховувати дитину, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мова може йти лише за умови винної поведінки особи, свідомого нехтування ними своїми батьківськими обов'язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Дійсно з матеріалів цивільної справи та показань свідків в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 не в повній мірі (в міру своїх можливостей) виконувала свої батьківські обов'язки відносно своїх малолітніх дітей, про що свідчать, зокрема неналежні санітарно-гігієнічні умови їх проживання, медичного догляду.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_3 в заперечення позову суду надано докази, згідно яких остання після відібрання дітей придбала новий матрац та наматрацники (товарний чек № 35 від 25.07.2018); побілила кімнати та пофарбувала підлогу (фототаблиціа.с. 63-71 та 110, 138-141 т. 1). Крім того, сама поведінка відповідача в ході розгляду справи по суті, зокрема кількість відвідувань ОСОБА_3 дітей в КЗ «Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» (а.с. 113 т. 1), свідчить про те, що остання не байдужа до дітей.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України'від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) зазначає, що факт заперечення особою проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
В обґрунтування позову представником позивача надано довідку з КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» від № 01/01-06-3098 від 28.11.2018, згідно якоїОСОБА_3 знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті консультативно-діагностичної поліклініки КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» (а.с. 196 т.1).
В заперечення позову відповідач ОСОБА_3 надала довідку Приватної психіатричної клініки (м. Одеса вул. Шишкіна 19,а) від 03.10.2018, згідно якої остання проходила обстеження в клініці, психічних розладів не виявлено (а.с. 100 т. 1).
Оцінюючи дані докази суд враховує, що сам факт перебування на обліку в психіатричному кабінеті не свідчить про психічний розлад, який істотно впливає на здатність особи усвідомлювати значення свої дій та (або) керувати ними.
Крім того, в судовому засіданні не доведено, що саме через вказану обставину, відповідач неналежно виконує свої батьківські обов'язки по вихованню дітей.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доказів неможливості змінити поведінку відповідача у кращу сторону суду не надано, а тому підстав для застосування виключної міри у виді позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 немає.
Згідно абз. 2 п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.
Станом на день розгляду справи по суті діти відібрані, згідно рішення виконавчого комітету № 239 від 18.07.2018, знаходяться КЗ «Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей».
Згідно відповіді директора центру № 219 від 29.09.2018, за час перебування в закладі малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 р. н .; ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.07.2018 є відчутні позитивні зміни в структурі особистості дітей. Особливо в тому, що стосується навичок самообслуговування, вміння створювати затишок навколо себе, підтримання в належному стані особистих речей. За період перебування в закладі ОСОБА_6 обстежений фахівцями з приводу затримки мовлення, спостерігається позитивна динаміка. Хлопчик навчився самостійно одягатися, намагається прибирати спальне місце, власні речі, практично привчений до санітарно-гігієнічних процедур, туалету. (а.с. 153 т. 1).
Що стосується позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_7 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
З досліджених письмових доказів в матеріалах справи, з показань свідків, не вбачається, що відповідач ухилявся від виконання батьківських обов'язків щодо малолітньої ОСОБА_4 ..
Доказів, які б свідчили про винну поведінку ОСОБА_7 щодо дитини, або данні про обставини, що до відповідача раніше застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, в матеріалах справи відсутні.
Натомість в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_7 розлучений з ОСОБА_3 , проживає окремо, надавав матеріальну допомогу на утримання дітей, продовжував з ними спілкуватись, періодично забирав до себе на вихідні.
Враховуючи вище викладене, а також думку малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які бажають повернутися додому, проживати з матір'ю, приходить до висновку відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-83,92, 259 ч. 1,2,6, 263-265,268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовувиконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - служба у справах дітей, сім'ї та молоді Могилів-Подільської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, місцезнаходження: площа, Шевченка,6/16, м. Могилів-Подільський.
Третя особа: служба у справах дітей сім'ї та молоді Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, місцезнаходження: площа, Шевченка,6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницької області.
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: