28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16641/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2019 (суддя Морозов С.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 (колегія суддів: Дідиченко М.А. (головуючий), Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.)
зі справи № 910/16641/17
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "Укргазпромбуд" (далі - АТ "Укртрансгаз" в особі філії)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" (далі - ТОВ "Газпромбудмонтаж")
про стягнення 212 819,34 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ "Укртрансгаз" в особі філії звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Газпромбудмонтаж" неустойки у розмірі 212 819,34 грн., з них: 113 433,20 грн. - пені та 99 386,14 грн. - штрафу.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором від 11.08.2016 № 087 на виконання робіт на об'єкті "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" (Будівельні роботи) (ДК 021:2015 450000000-7, далі - Договір № 087) в частині дотримання графіку їх виконання та поставки обладнання, що призвело до прострочення відповідачем виконання робіт за Договором і є підставою для нарахування штрафних санкцій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2019 зі справи № 910/16641/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019, позов задоволено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані доведенням позивачем належними та допустимими доказами прострочення відповідачем виконання зобов'язання з виконання робіт з реконструкції системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" та поставки обладнання, що є підставою для стягнення штрафних санкцій, передбачених Договором № 087.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Газпромбудмонтаж" в касаційній скарзі просить Суд рішення місцевого суду та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Відповідач мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про стягнення неустойки за порушення кожного окремого етапу робіт за графіком, не врахували зміст пункту 7.1 Договору № 087, яким не передбачено відповідальності за прострочення виконання кожного окремого етапу робіт, а передбачено відповідальність за порушення строку виконання підрядних робіт в цілому за Договором. При цьому, судові акти не містять посилань на докази, які б підтверджували перелік, вартість і строки невиконаних відповідача робіт, а також судами залишено поза увагою встановлення обставин можливості виконання підрядних робіт в межах об'єму закупленого теплотехнічного обладнання.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій протиправно стягнуто з відповідача штрафні санкції за прострочення виконання робіт за Договором № 087, оскільки їх виконання є похідним від основного зобов'язання - закупівлі теплотехнічного обладнання. При цьому, судові акти не містить встановлених обставин невиконання зобов'язань в частині закупівлі теплотехнічного обладнання.
Скаржник також зазначає про те, що судами попередніх інстанцій, всупереч змісту статей 547, 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини другої статті 883 ЦК України, неправильно застосовано приписи частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в розумінні висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.01.2019 у справі № 911/728/18 та від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17.
Крім того, на думку скаржника, судами не досліджено належним чином наявні в матеріалах справи докази та доводи відповідача щодо невиконання позивачем зобов'язання з передачі відповідачу: оформленої належним чином проектно-кошторисної документації, дозвільної документації для виконання робіт за Договором № 087, висновку Державної екологічної експертизи на роботи по об'єкту, а також не забезпечення позивачем технічного нагляду за виконанням робіт по Договору.
Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання підрядних робіт ухвалені без урахування приписів законодавства, що регулюють спірні правовідносини, як-от: Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 № 192/96-ВР (далі - Закон № 192/96-ВР), Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 № 45/95-ВР (далі - Закон № 45/95-ВР), Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 446 (далі - Порядок № 446), Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 (далі - Порядок № 903), а також приписів статті 614 ЦК України, яка покладає відповідальність за порушення зобов'язання за наявності вини особи, чого у даній справі судами не встановлено.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з'ясовано й зазначено, зокрема, що:
- 11.08.2016 АТ "Укртрансгаз" в особі філії (далі - замовник) та ТОВ "Газпромбудмонтаж" (далі - підрядник) укладено Договір № 087, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи щодо реконструкції системи теплопостачання по об'єкту Будівельно-монтажного управління № 4 (далі - БМУ № 4) Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" (далі - БМФ "Укргазпромбуд") в с. Пнів Надвірнянського р-ну за договірною ціною та кошторисом до договору, які є невід'ємною його частиною, а замовник зобов'язався прийняти дані роботи та оплатити їх вартість (пункт 1.1 Договору № 087);
- підрядник здає роботи в строки, обумовлені графіком і при достатньому фінансуванні підрядника (пункт 1.2 Договору № 087);
- кількість робіт визначається кошторисом і договірною ціною (пункт 1.6 Договору № 087);
- сума Договору № 087 становить 2 740 640,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 456 773,33 грн. (пункт 3.1 Договору № 087);
- замовник забезпечує фінансування робіт за рахунок коштів ПАТ "Укртрансгаз" відповідно до графіка проведення робіт за умови отримання відповідних коштів. Оплата здійснюється замовником протягом 30-ти банківських днів з дня підписання актів приймання робіт (пункти 4.1, 4.2 Договору № 087);
- акт виконаних робіт (форма № КБ-2в) готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в строк не пізніше 22 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3-х робочих днів перевіряє реальність акта та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт (пункт 4.3 Договору № 087);
- строк (термін) виконання робіт: до 31.12.2016 (пункт 5.1 Договору № 087);
- місце виконання робіт: с. Пнів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл. (пункт 5.2 Договору № 087);
- виконані роботи приймаються замовником за актом (форма № КБ-2В) (підпункт 6.1.2 пункту 6.1 Договору № 087);
- підрядник зобов'язаний виконати роботи на умовах і в порядку, передбаченому укладеним договором та чинним законодавством України (підпункт 6.3.1 пункту 6.1 Договору № 087);
- сторони передбачили, що в разі порушення підрядником зобов'язань щодо виконання робіт за даним договором він зобов'язаний сплатити на користь замовника штрафні санкції, передбачені частиною другою статті 231 ГК України (пункт 7.1 Договору № 087);
- якщо за час виконання Договору виникнуть обставини, що призведуть до зміни вартості робіт, строків виконання робіт, в тому числі форс-мажор чи затримки з фінансування робіт замовником, відповідні умови Договору можуть бути переглянуті за згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди в порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 3.4 Договору № 087);
- Додатком № 1 до Договору сторонами оформлено договірну ціну;
- Додатком № 2 до Договору сторонами підписано Календарний план, в якому сторони погодили види робіт та строки їх виконання із зазначенням відповідного року, місяця та числа;
- Додатком № 3 до Договору сторонами погоджено Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва;
- з урахуванням пункту 3.4 Договору сторони неодноразово продовжували строки виконання робіт за Договором;
- так, додатковою угодою від 16.02.2017 № 1 до Договору сторонами внесені зміни щодо продовження строків виконання робіт до 31.05.2017. Даною додатковою угодою викладено додаток № 2 до Договору "Графік виконання робіт" у новій редакції (пункт 2 додаткової угоди від 16.02.2017 № 1 до Договору);
- додатковою угодою від 31.05.2017 № 2 до Договору сторонами внесені остаточні зміни щодо продовження строків виконання робіт за Договором до 15.10.2017. Даною додатковою угодою викладено додаток № 2 до Договору "Календарний план на будівництво" в новій редакції (пункт 3 додаткової угоди від 31.05.2017 № 2 до Договору);
- відповідачем роботи за Договором не виконані в строки, визначені згідно зі змінами до Договору № 087, наслідком чого стало прострочення виконання робіт за Договором та звернення позивача з даним позовом до суду щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 113 433,20 грн. та штрафу в розмірі 99 386,14 грн.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
ЦК України:
частина перша статті 526:
- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
частини перша та друга статті 530:
- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
- зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;
стаття 549:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;
- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
стаття 599:
- зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
стаття 610:
- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
стаття 629:
- договір є обов'язковим для виконання сторонами;
частина перша статті 837:
- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;
стаття 846:
- строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду;
- якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту;
частина перша статті 854:
- якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
ГК України:
стаття 193:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
частина перша статті 230:
- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
частина друга статті 231:
- у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 № 192/96-ВР (далі - Закон № 192/96-ВР):
стаття 15:
- для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів трубопровідного транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться оцінка впливу на довкілля у порядку, встановленому законодавством України.
Закон України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 № 45/95-ВР (далі - Закон № 45/95-ВР):
частина третя статті 13:
- здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" від 28.08.2013 № 808 (далі - Постанова № 808):
пункт 1:
- у сфері теплової енергетики:теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ); устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови № 668):
абзац 1 пункту 29:
- замовник зобов'язаний: надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію та ресурси відповідно до договору підряду.
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
стаття 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
частина перша статті 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача як підрядника штрафних санкцій за порушення умов Договору № 087.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини є правовідносинами з виконання підрядних робіт та регулюються, зокрема, приписами статті 837 ЦК України.
Так, за змістом статті 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору № 087 виконано, а позивачем прийнято за актом за травень 2017 року будівельні роботи на загальну суму 225 045,97 грн. (при визначеній сумі Договору - 2 740 640,00 грн. з ПДВ).
Статтею 526 ЦК України, зміст якої кореспондується зі змістом статті 193 ГК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі змістом частин першої та другої статті 530 ЦК України визначено, що в разі встановлення в зобов'язанні строку (терміну) його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 1.2 Договору сторони погодили, що підрядник здає роботи в строки, обумовлені графіком і при достатньому фінансуванні.
При підписанні Договору № 087 та додаткових угод до нього сторонами затверджено відповідні Графіки виконання робіт (Календарний план), в яких погоджено види робіт та строки їх виконання, із зазначенням відповідного року, місяця та числа.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем порушено встановлені Графіком строки, наслідком чого є прострочення останнім виконання зобов'язання з поставки товару (теплотехнічного) на суму 587 699,00 грн. з граничним строком виконання - 31.05.2017; поставки іншого обладнання на суму 254 749,76 грн. з граничним строком виконання - 20.08.2017; виконання демонтажних робіт в котельному залі, зовні будівлі котельні на суму 16 479,89 грн. з граничним строком виконання - 10.06.2017; виконання демонтажних робіт зовнішні мережі водопостачання, каналізації, газопостачання на суму 2 003,47 грн. з граничним строком виконання - 20.07.2017; виконання загально-будівельних робіт (фундаменти, опори) на суму 98 017,02 грн. з граничним строком виконання - 31.07.2017; виконання будівельно-монтажних робіт (монтаж котельного обладнання, обв'язка) на суму 715 602,76 грн. з граничним строком виконання - 20.07.2017; виконання будівельно-монтажних робіт (зовнішні мережі водопостачання, каналізації, газопостачання) на суму 161 671,44 грн. з граничним строком виконання - 31.08.2017. Всього на суму 1 836 223,43 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в підтвердження порушення строків виконання робіт за Договором № 087 та додаткових угод до нього, до матеріалів справи також долучено листи ТОВ "Газпромбудмонтаж" від 21.12.2016 вих. № 139 та від 15.05.2017 вих. № 02/05, відповідно до змісту яких відповідач зазначав, що у зв'язку з низкою причин на об'єкті відбувалися затримки проведення будівельно-монтажних робіт, а тому для продовження будівельних робіт та придбання необхідного обладнання відповідач просив продовжити терміни виконання робіт та внести зміни до Календарного плану.
Оскільки строки виконання робіт встановлені Календарним планом на будівництво "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", який є додатком № 1 до Договору № 087 (з урахування внесених змін до нього згідно з додатковими угодами до Договору), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відхилення доводів відповідача щодо неможливості визначення конкретних строків виконання робіт.
Загальними вимогами цивільного законодавства, що регулюють умови виконання зобов'язань визначено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України); договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України); невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (стаття 610 ЦК України). При цьому, згідно з частиною першою статті 612 ЦК України передбачені обставини визнання боржника таким, що прострочив виконання зобов'язання в разі, якщо останній не приступив до виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до підпункту 6.2.7 пункту 6.2 Договору № 087, у разі порушення підрядником обов'язків за цим договором, замовник має право вимагати відшкодування збитків та сплати неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами частини другої статті 231 ЦК України передбачено, що в разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Водночас судами встановлено, що згідно з пунктом 7.1 Договору № 087 сторонами передбачено сплату штрафних санкцій, визначених частиною другою статті 231 ГК України, в разі порушення підрядником зобов'язань щодо виконання робіт за цим договором.
Оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку щодо своєчасного виконання підрядних робіт та поставки обладнання (відсутній передбачений підпунктом 6.1.2 пункту 6.1 Договору № 087 акт виконаних робіт за формою № КБ-2В), з урахуванням приписів статті 549 ЦК України та частини другої статті 230 ГК України, - суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 113 433,20 грн. та штрафу в розмірі 99 386,14 грн. підлягають задоволенню (аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 зі справи № 910/16638/17).
Доводи ТОВ "Газпромбудмонтаж", викладені у касаційній скарзі, про те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою зміст пункту 7.1 Договору № 087 (яким, на думку скаржника, не передбачено відповідальності за прострочення виконання кожного окремого етапу робіт, а передбачено відповідальність виключно за порушення строку виконання підрядних робіт в цілому за Договором), Суд відхиляє як необґрунтовані, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно зі змістом Календарного плану (додаток № 1 до додаткової угоди № 2 до Договору № 087) визначено строки виконання кожного етапу робіт, включаючи етап закупівлі матеріалів для проведення подальших підрядних робіт; в контексті умов розділу І Договору № 087 основним зобов'язанням підрядника є поетапне виконання робіт по об'єкту відповідно до Календарного плану на будівництво, у зв'язку з чим за прострочення відповідачем виконання кожного окремого етапу робіт підлягає застосуванню пункт 7.1 Договору № 087 в частині нарахування штрафу та пені. З цих же підстав відхиляються доводи скаржника про протиправність стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання підрядних робіт, які, на його думку, є похідними від основного зобов'язання - закупівлі обладнання.
Доводи скаржника про те, що попередніми судовими інстанціями всупереч змісту статей 547, 875 ЦК України та частини другої статті 883 ЦК України помилково застосовані приписи частини четвертої статті 231 ГК України (далі - ГК України) в розумінні висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.01.2019 у справі № 911/728/18 та від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, Судом відхиляються, оскільки постанови у вказаних справах ухвалені з урахуванням інших встановлених фактичних обставин та змісту умов кожного окремого договору підряду.
Суд погоджується з висновками попередніх інстанцій про те, що в контексті умов розділу І Договору № 087 основним зобов'язанням підрядника є поетапне виконання робіт по об'єкту "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району" відповідно до Календарного плану на будівництво, про що й зазначав Верховний Суд у даній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зазначаючи при цьому, на необхідності перевірки правильності здійснених позивачем на підставі статті 549 ЦК України та частини другої статті 231 ГК України розрахунків розміру пені та штрафу. Відповідно, за прострочення відповідачем виконання кожного окремого етапу робіт підлягає застосуванню пункт 7.1 Договору № 087 в частині нарахування штрафу та пені.
Що стосується доводів відповідача про невиконання позивачем зобов'язань з передачі технічних характеристик обладнання та оформленої проектно-кошторисної документації, Суд зазначає таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, наявність у відповідача проектної документації підтверджується матеріалами справи, оскільки відповідно до змісту заяви ТОВ "Газпромбудмонтаж" від 24.01.2017 № 6 на оформлення допуску на виконання робіт за Договором № 087, останнім здійснюється посилання на проект виконання робіт (ПВР), що додається ним до вказаної заяви.
Окрім того, вказані твердження відповідача спростовуються фактичним виконанням ним відповідних робіт за Договором.
Що ж стосується тверджень відповідача про ненадання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт, то такі доводи оцінені судами та правомірно відхилені, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 29 Загальних умов № 668, замовник зобов'язаний передати підряднику дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду.
Згідно з актом-допуском для виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці) від 14.02.2017, підписаного начальником цеху (дільниці) Струком М.К . зі сторони позивача та виконавцем робіт ОСОБА_2 зі сторони відповідача, позивачем виділено ділянку, що обмежена координатами для виконання на ній будівельно-монтажних робіт по реконструкції системи теплопостачання за розробленим проектом (монтаж обладнання котельні та прокладання зовнішніх та внутрішніх комунікацій). Тобто позивачем надано відповідачу дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт.
Відповідач також акцентує увагу на залишенні поза увагою судами попередніх інстанцій його доводів про відсутність у відповідача висновку державної екологічної експертизи на роботи по об'єкту, яким відповідач мав бути забезпечений позивачем (в якості відповідного дозволу для початку робіт), оскільки "система теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Б-МФ "Укргазпромбуд" в с. Пнів Надвірнянського району", на думку скаржника, відноситься до об'єктів трубопровідного транспорту, а відповідно до приписів статті 15 Закону № 192/96-ВР (в редакції, що діяла до 18.12.2017) для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів трубопровідного транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться обов'язкова державна екологічна експертиза в порядку, встановленому законодавством України.
Поряд із цим судами вірно встановлено, що відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 45/95-ВР (в редакції, чинній на дату укладання Договору № 087 та початку виконання відповідачем робіт) здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808 затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в якому, зокрема, у сфері теплової енергетики (пункт 1), зазначено: теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ), устаткування для виробництва електроенергії, пари та гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, об'єкт за Договором № 087 не підпадає під критерії об'єкта підвищеної екологічної небезпеки, оскільки загальна його потужність становить 90 кВт, а тому висновок державної екологічної експертизи на роботи на об'єкті за Договором № 087 законом не вимагається.
Твердження відповідача щодо незабезпечення позивачем технічного нагляду за виконанням робіт за Договором № 087 також правомірно відхилені судами, оскільки спростовується змістом наявних та досліджених попередніми судами доказами, наявними в матеріалах справи.
Так, за місцем виконання робіт керівником структурного підрозділу позивача БМУ-4 БМФ "Укргазпромбуд" відповідно до вимог "Порядку допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об'єктах ПАТ "Укртрансгаз" СОУ 49.5-30019801-121:2014 видано наказ від 14.02.2017 № 42 "Про призначення відповідального з нагляду за безпечним виконанням робіт", яким визначено відповідальну особу по нагляду за безпечним виконанням робіт по реконструкції системи теплопостачання виробничої бази БМУ-4 с. Пнів сторонньою організацією ТОВ "Газпромбудмонтаж", та якого зобов'язано виконувати заходи з технічного нагляду.
Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.
Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права касаційна скарга не містить.
З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (в тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від resможливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Газпромбудмонтаж" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело невірного застосування ними норм матеріального права та порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових актів.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Газпромбудмонтаж" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 зі справи № 910/16641/17 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова