28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3917/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 )
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019
(головуючий - Руденко М.А. судді Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019
(суддя Кирилюк Т.Ю.)
у справі №910/3917/19
за позовом Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 )
до Служби безпеки України
про стягнення 93654, 91 грн,
17.10.2019 Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/3917/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ), Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є стягнення 93 654, 91 грн. - фактично понесених витрат на лікування військовослужбовців.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, позов у справі №910/3917/19 відмовлено повністю.
Водночас за приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 встановлено, що справа №910/3917/19 відноситься до категорії малозначних справ.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Однак у касаційній скарзі не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а тому судові рішення у справі №910/3917/19 не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити Військово-медичному клінічному центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/3917/19.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Н.М. Губенко
В.І. Студенець