ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 жовтня 2019 року Справа № 923/730/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 (м. Київ),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Суріної Людмили Василівни (м. Херсон),
про стягнення 114 741 грн. 14 коп.,
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач 29.08.2019 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018 року в розмірі 96 404 грн. 24 коп., пеню в розмірі 16 894 грн. 90 коп., три проценти річних 1442 грн. 00 коп.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 року, справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 30.08.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 29.10.19.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
відповідач виконав умови Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018р. не в повному обсязі;
відповідач повернув нежитлові приміщення 01.05.2019р., про що підписаний відповідний Акт приймання - передачі (повернення) нерухомого майна;
за розрахунком позивача заборгованість за отримані послуги по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018р. складає 96404 гривні 24 копійки, на вказану суму основного боргу позивачем нараховано: пеню розмір якої становить 16894 гривні 90 копійок; три проценти річних у розмірі 1442 гривні 00 копійок.
Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (ухвала суду вручена відповідачу 03.09.19 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення), не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
З'ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець по Договору), комунальним автотранспортним підприємством № 273904 КАТП-273904 (Підприємство- балансоутримувач по Договору, скорочене найменування КАТП-273904) та фізичною особою - підприємцем (ФО-П) Суріна Людмила Василівна (Орендар по Договору) укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018р. (надалі за текстом рішення - Договір оренди), згідно з яким ФО-П Суріна Людмила Василівна на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна від 27.08.2018 р. (аркуш справи 17) отримала в оренду нежитлові приміщення загальною площею 155,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ , вул . Охтирська , 8 , літ. В, що перебувають на балансі КАТП-273904.
Відповідно до п. 3.6, 3.7, 4.2.3 п. 4.2 Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і інші платежі.
Відповідач отримав належні послуги по Договору оренди, що підтверджується актами надання послуг від 31.08.2018р. № 598 на суму 3216,58 грн, від 30.09.2018р. № 754 на суму 20012,38 грн, від 31.10.2018р. № 908 на суму 19942,38 грн, від 30.11.2018р. № 939 на суму 20320,69 грн, від 31.12.2018р. № 1022 на суму 20665,46 грн, від 31.01.2019р. № 10 на суму 20954,32 грн, від 28.02.2019р. № 97 на суму 21122,04 грн, від 31.03.2019р. № 186 на суму 21332,63 грн, за квітень 2019 року на суму 21438,85 грн, загалом на суму 169005,33 грн. (аркуші справи 18 - 25). Відповідач за отримані послуги сплатив лише 72601,09 грн.
Відповідач виконав умови Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018р. не в повному обсязі.
Відповідно до умов п. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 Договору оренди Підприємство-балансоутримувач має право стягнути з Орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні невиконанням зобов'язань за цим Договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до умов п. 6.2 Договору оренди за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь Підприємства-балансоутримувача, Орендар сплачує на користь Підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Відповідач повернув нежитлові приміщення 01.05.2019 р., про що підписаний відповідний Акт приймання - передачі (повернення) нерухомого майна (аркуш справи 30).
КАТП-273904 направило відповідачу претензію від 06.12.2018р. № 468 про необхідність сплати боргу по Договору оренди (аркуші справи 27-28), яка отримана відповідачем під розпис на копії 06.12.2018р.
На претензію відповідач надала гарантійний лист про погашення заборгованості по графіку (аркуш справи 29), який не виконала.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за отримані послуги по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018р. складає 96404 гривні 24 копійки, на вказану суму основного боргу позивачем нараховано пеню, розмір якої становить 16894 гривні 90 копійок та три проценти річних у розмірі 1442 гривні 00 копійок.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Суріної Людмили Василівни (адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 (адреса місцезнаходження: вул. Охтирська, 8, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 05433011) заборгованість за отримані послуги по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2822 від 30.07.2018р. в розмірі 96404 (дев'яносто шість тисяч чотириста чотири) гривні 24 копійки, пеню в розмірі 16894 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривні 90 копійок, три проценти річних 1442 (одна тисяча чотириста сорок дві) гривні 00 копійок, 1921грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 29.10.19.
Суддя Ю.В. Гридасов