28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/1791/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Акціонерного товариства «Укрзалізниця»
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 (суддя Іванчук С. В.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 (головуючий суддя Якімець Г. Г., судді Галушко Н. А., Орищин Г. В.)
у справі № 914/1791/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька транспортна компанія»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Сколівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», 2) Державне підприємство «Турківське лісове господарство» та 3) Державне підприємство «Дрогобицьке лісове господарство»
про стягнення 852 074,85 грн
16.10.2019 скаржник надіслав через безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 914/1791/17.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Згідно зі статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019, повний текст якої складено 16.09.2019, тобто останній день оскарження за приписами частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 07.10.2019, натомість касаційну скаргу надіслав до суду лише 16.10.2019.
До касаційної скарги скаржник долучив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 та зазначив, що копію оскаржуваної постанови скаржник отримав лише 23.09.2019, проте до касаційної скарги скаржник не додав належних доказів з датою отримання повного тексту постанови апеляційної інстанції (копія конверта, довідка органу зв'язку).
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Скаржник в порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів касаційної скарги не додав доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є стягнення у розмірі 852 074,85 грн.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області і постанову Західного апеляційного господарського суду повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ураховуючи вимоги касаційної скарги та предмет позову, скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 25 562,25 грн.
Скаржник у додатках до касаційної скарги зазначає про наявність доказів сплати судового збору, проте уповноваженими особами Касаційного господарського суду при розкритті конверта з касаційною скаргою виявлено відсутність копії зазначеного документу, про що складено відповідний акт. Таким чином, у зв'язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 914/1791/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржникові строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, а саме: заявникові касаційної скарги необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження з долученням належних доказів отримання копії оскаржуваної постанови (копія конверта, довідка органу зв'язку) та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 25 562,25 грн, у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 3, 174, 234, 287-291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними наведені Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» підстави для поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 914/1791/17.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 914/1791/17 залишити без руху.
3. Надати Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил