24 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача (ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ"): Доненко В. В., Смолдирєва О. С. (директор),
відповідача (АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"): Лєвенцов Д. С.
розглянув заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
про відвід головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019
у складі колегії суддів: Білецької Л. М. - головуючої, Паруснікова Ю. Б., Верхогляд Т. А.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ"
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 111 519 534,98 грн
12.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ") через Центральний апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою № 37 від 12.04.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (у частині відмови у стягненні 67 416 856,65 грн відшкодування вартості неповернутих, зіпсованих двигунів; 1 429 680,00 грн штрафу; 5 158 352,72 грн неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни) у справі № 904/3315/18 та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3315/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019 поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 904/3315/18 Господарського суду Дніпропетровської області за вищезазначеною касаційною скаргою; датою проведення судового засідання визначено 27.06.2019.
У судовому засіданні 27.06.2019 в порядку статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено перерву до 04.07.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2019 справу № 904/3315/18 разом із касаційною скаргою ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.08.2019 справа № 904/3315/18 повернена відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3315/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 прийнято справу № 904/3315/18 Господарського суду Дніпропетровської області до провадження; датою проведення судового засідання визначено 26.09.2019.
26.09.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. від участі у розгляді справи № 904/3315/18, обґрунтована помилковістю висновків колегії суддів щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2019 визнано необґрунтованим вищезазначений відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.; справу № 904/3315/18 передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу та зупинено провадження до вирішення питання про відвід.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу заяви між суддями Касаційного господарського суду від 02.10.2019 для розгляду заяви АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів у складі: головуючий - Банасько О. О., Васьковський О. В., Катеринчук Л. Й., визначено суддю Верховного Суду Огородніка К. М.
Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. від розгляду справи № 904/3315/18.
Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 поновлено касаційне провадження у справі № 904/3315/18; призначено розгляд касаційної скарги на 24.10.2019.
24.10.2019 до Верховного Суду від АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява (вх. № 9938 від 24.10.2019) про відвід головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18.
В обґрунтування підстав для відводу головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18 АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на порушення головуючим суддею під час розгляду касаційної скарги ТОВ "ДВС-ІНВЕСТ" норм процесуального права щодо розумних строків розгляду справи.
У судове засідання касаційної інстанції 24.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.
Розглянувши зазначену заяву АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", проаналізувавши норми чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду з огляду на таке.
Згідно зі статтею 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У відповідності до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Заява представника АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" фактично зводиться до тверджень щодо порушення головуючим суддею Банасько О. О. норм процесуального права щодо розумних строків розгляду скарги, зокрема статті 306 ГПК України, якою визначено, що скарга має бути розглянута протягом шістдесяти днів, тоді як після відкриття ухвалою від 03.06.2019 касаційного провадження у цій справі минуло значно більше днів.
Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про наявність сумнівів у неупередженості головуючого судді Банаська О. О. Будь-яких інших обґрунтувань зазначена заява не містить.
Процесуальний порядок заявлення відводу судді врегульовано нормами статтею 38 ГПК України.
Згідно із абзацом 1 частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (абзац 2 частини 3 статті 38 ГПК України).
Тлумачення змісту 38 ГПК України свідчить, що звернення до суду із заявою про відвід судді пов'язано як із вмотивованістю наведених в ній обставин, так із строком заявлення відповідного відводу, який навіть за умови винятковості випадку становить не пізніше двох днів з дня, коли особа дізналася про підставу відводу.
Заявлення відводу поза межами імперативно визначеного абзацом 2 частиною 3 статтею 38 ГПК України строку має наслідком залишення такої заяви про відвід без розгляду з огляду на положення частини 2 статті 118 ГПК України.
Подана відповідачем до суду заява про відвід головуючого судді не містить жодного обґрунтування щодо моменту обізнаності АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про обставини визначені ним в якості підстави для відводу головуючого судді у справі.
Водночас детальний аналіз наявних матеріалів справи свідчить, що наведені скаржником обставини в якості підстави для відводу головуючого судді були відомі йому значно раніше його звернення із відповідною заявою до суду та в будь-якому випадку - під час звернення АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до суду із заявою (вх. № 5337/2019 від 26.09.2019) про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. від участі у цій справі.
Суд зазначає, що у заяві (вх. № 5337/2019 від 26.09.2019) наявність підстав для відводу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише було обґрунтовано помилковістю висновків колегії щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Жодні інші мотиви та підстави, в тому числі, щодо порушення розумного строку розгляду справи на який посилається відповідач, у згаданій заяві відсутні.
З огляду на вказане, заяву АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. № 9938 від 24.10.2019) про відвід головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18 подано до суду з порушення строку визначеного статтею 38 ГПК України, що є підставою для залишення такої заяви без розгляду у відповідності до частини 2 статті 118 ГПК України
Щодо аргументів відповідача наведених ним в якості обґрунтувань підстав для відводу головуючого судді у цій справі про порушення розумного строку розгляду справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що провадження у цій справі здійснюється даним складом суду за результатом її повернення ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.08.2019 відповідній колегії для розгляду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3315/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 справу № 904/3315/18 зазначеним складом суду прийнято до провадження; датою проведення судового засідання визначено 26.09.2019.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гумен проти Польщі" від 15.10.1999, № 26614/95 зазначено, що тільки ті затримки, які сталися з вини держави, можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги "розумного строку".
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі Верховним Судом здійснено в межах строку визначеного процесуальним законодавством та є таким, що відповідає вимозі "розумного строку" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, в контексті звернення відповідача із заявою про відвід головуючого у справі, суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17)
За приписами пункту 1 частини 2 цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, тобто зловживає ним.
Заявлення АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" відводу головуючому судді в день проведення судового засідання обґрунтованого обставинами, які були завчасно відомі заявнику враховуючи участь представника відповідача у цій справі на протязі усього часу перегляду ухваленого у ній апеляційний судом рішення в касаційному порядку та можливості викладення цих обґрунтувань в заяві (вх. № 5337/2019 від 26.09.2019) про відвід колегії суддів, вочевидь, є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи, внаслідок чого будуть порушені завдання та основні засади господарського судочинства.
Відтак саме дії заявника із подання завідомо безпідставного відводу суддів сприятимуть затягуванню розгляду справи. Тобто заявляючи відвід суддів з підстав порушення строку розгляду справи, сам заявник свідомо сприяє подальшому збільшенню такого строку.
У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігали неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі Мусієнко проти України, № 26976/06, від 20.01.2011).
За приписами частини 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Наведеними правовими нормами передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії скаржника як зловживання процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Хоча державні органи влади не можуть бути відповідальними за поведінку відповідача, дії однієї із сторін, що спрямовані на відтермінування, не звільняють органи влади від їх обов'язку забезпечувати розгляд провадження упродовж розумного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мінчєва проти Болгарії" № 21558/03, від 02.09.2010).
У справі "Сілін проти України" Європейський суд з прав людини з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу "розумного строку", а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим Європейський суд з прав людини наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції.
Таким чином, дії АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" ставлять під сумнів бажання відповідача розглядати подану у даній справі касаційну скаргу впродовж розумного строку, оскільки останні фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, відтак є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами, що є підставою для залишення даної заяви без розгляду відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. № 9938 від 24.10.2019) про відвід головуючого судді Банаська О. О. від участі у розгляді справи № 904/3315/18 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
Л. Й. Катеринчук