18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 жовтня 2019 року
м. Черкаси справа № 925/1093/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради до комунального підприємства “Придніпровська служба утримання будинків” Черкаської міської ради про стягнення 128 212,00 грн.
Заявлено позов про стягнення 128 212,00 грн. заборгованості за договором №237 купівлі - продажу теплової енергії від 30.11.2015 з яких: 106 684, 54 грн. основного боргу, 18 236,76 грн. пені, 1 614,07 інфляційних та 1 676,63 грн. 3% річних.
Позов вмотивовано тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору не провів повного та своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію. Позивач зауважив, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань призводить до несвоєчасного надходження коштів; підприємство втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, а також своєчасно виконувати свої зобов'язання перед бюджетом.
Ухвалою суду від 13.06.2019 розгляд справи призначено на 24.10.2019 в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.
24.10.2019 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову в розмірі основного боргу в сумі 106 684,54 грн. Відповідач просив суд ухвалити судове рішення про часткове задоволення позову мотивуючи тим, що виконавчим комітетом Черкаської міської ради було проведено конкурс з призначення управителя та згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» від 15.05.2019 за №550 з ТОВ «Сантехбудконструкція», як переможцем конкурсу, було укладено договори на послуги з управління багатоквартирними будинками.
Відповідач вказував, що починаючи з 20.05.2019 КП «Придніпровська СУБ» не надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а також фактично припинило здійснення господарської діяльності.
Відповідач вважає, що враховуючи припинення фактичної його господарської діяльності і, як наслідок відсутність фінансових надходжень на рахунки підприємства, відповідачем вживаються усі необхідні дії для погашення виниклої заборгованості шляхом стягнення боргів зі споживачів послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій.
Відповідач зауважив, що надходження від стягнення дебіторської заборгованості є єдиним джерелом надходження коштів і вважає, що порушення умов договору з боку КП «Придніпровська СУБ» відбулось не з вини підприємства, а у зв'язку з обставинами, які не залежали від діяльності підприємства.
Відповідач, також посилався на ч.1 ст.130 ГПК України, якою передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Позивач - комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" створене з метою виробництва та транспортування теплової енергії і на нього покладене забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання на основі надійного функціонування та розвитку комунальної системи теплопостачання. Все майно, що є у підприємства, належить йому на праві господарського відання, право власності на це майно належить Державі в особі Черкаської міської ради.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2015 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 237 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язався поставляти товар - теплову енергію на потреби опалення , підігріву води (далі - теплова енергія) відповідачу (Споживачеві), а відповідач зобов'язався оплачувати прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого цим Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію теплоспоживального обладнання, що ним використовується.
Постачальник зобов'язався відпустити Споживачу теплову енергію (для опалення) на потреби приміщень за адресами в АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 742,34 кв. м, в тому числі: АДРЕСА_3 ,330/5 - 714,84 кв.м; вул.Калініна, АДРЕСА_2 - 27,5 кв.м).
Розрахунок приведеної площі визначений у Додатку №3, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Джерела теплопостачання: дільниця №2, котельня по вул.Різдвяна,35; дільниця №4 по АДРЕСА_3 ,330/5.
За умовами п. 6.2. цього Договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п.7 ст.276 ГК України, а саме у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно умов зазначеного Договору відповідачу за період з серпня місяця 2018 року по липень 2019 р. включно позивачем було нараховано 109605,38 грн. за поставлену теплову енергію.
Відповідачем позивачу було перераховано (оплачено) частково сума нарахувань в розмірі 2920,84 грн.
Факт належного виконання позивачем умов вказаного вище Договору, відповідачем не оспорюється.
Станом на 20.08.2019 відповідач оплату за отриману теплову енергію не здійснив.
Звернення позивача до відповідача щодо погашення заборгованості залишені відповідачем без реагування.
Станом на 20.08.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 106 684,54 грн.
П.7.2.3 Договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачених п.6.2 Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Позивач за порушення строків виконання договірних зобов'язань відповідачу нарахував за період з 20 лютого 2019 р. по 20 серпня 2019 р. - 18236,76 грн. пені.
Також позивач на підставі положень, визначених ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу за весь час прострочення грошового зобов'язання 1614,07 грн. втрат внаслідок інфляції та 1676,63 грн. 3% річних.
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549,610, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов'язань по вищевказаному договору не оспорюються відповідачем.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що часткове визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.
Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином, та поставив відповідачу товар - теплову енергію. Відповідач прийняв теплову енергію та своєчасно за неї не оплатив. Борг відповідача на час звернення позивача із даним позовом до суду становив 106684,54 грн.
На час розгляду справи доказів оплати вказаної суми відповідач суду не подав.
Доводи відповідача щодо обставин, які склалися у нього з 20.05.2019, а саме не надання ним послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у зв'язку із припиненням господарської діяльності, суд оцінює критично та вважає їх безпідставними, і такими, що не підлягають до задоволення, оскільки в порушення вимог ст.ст. 231, 525, 526, 530, ЦК України відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленої теплової енергії належним чином не виконав, заборгувавши позивачу за період з серпня 2018 р. по серпень 2019 р. - 106684,54 грн.
Суд вважає здійснений розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу за неналежне виконання грошових зобов'язань по цьому Договору - 18 236,76 грн. пені, 1614,07 грн. втрат внаслідок інфляції та 1676,63 грн. 3% річних вірним і таким, що підлягає до задоволення.
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів належного виконання умов вищевказаного Договору відповідач до суду не подав.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 106 684,54 грн. боргу, 18 236,76 грн. пені, 1614,07 грн. втрат внаслідок інфляції та 1676,63 грн. 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору від 30.11.2015 № 237.
Позивач при поданні позову за платіжним дорученням від 29.08.2019 № 13412 сплатив до Державного бюджету України 1923 грн. 19 коп. судового збору.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
В зв'язку з частковим визнанням відповідачем позову, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору.
Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 961,60 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Прийняти заяву відповідача про часткове визнання позову.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради (вул. Надпільна, 330/5, м. Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 36701792) на користь комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 02082522; вул.О.Дашковича,62, м.Черкаси, 18001) 106 684,54 грн. (сто шість тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 54 коп.) боргу, 18 236,76 грн. (вісімнадцять тисяч двісті тридцять шість грн. 76 коп.) пені, 1614,07 грн. (одна тисяча шістсот чотирнадцять грн. 07 коп.) втрат внаслідок інфляції та 1676,63 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість грн. 63 коп.) 3% річних та 961,60 грн. (дев'ятсот шістдесят одна грн. 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Повернути комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 02082522; вул.О.Дашковича,62, м.Черкаси, 18001) із Державного бюджету України 50% сплаченого ним за платіжним дорученням від 28.09.2019 № 13412 судового збору у сумі 961грн. 60 коп. (дев"ятсот шістдесят одна грн. 60 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст складено і підписано 29.10.2019.
СУДДЯ К.І. Довгань