Рішення від 25.10.2019 по справі 922/2813/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2813/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Куліковій А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , смт. Малинівка

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків

про стягнення 18823,60 грн.

без участі представників

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2019 року позивач - Фізична особа ОСОБА_1 , звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в сумі 18 823,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення статті 116 КЗпП України боржник не виплатив остаточний розрахунок.

02 вересня 2019 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 922/2813/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Позивачу запропоновано, згідно статті 251 ГПК України, встановити строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви та пояснення можуть бути подані ними до суду у строк до 16.09.2019. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, проте ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 02 вересня 2019 року вручена за довіреністю 05 вересня 2019 року.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 01.11.2005 вона прийнята оператором 3-го розряду котельні до відділу головного енергетика Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» відповідно до наказу №153-к від 31.10.2005.

12.02.2018 ОСОБА_1 переведено оператором лінії у виробництві харчової продукції 3-го розряду до цеху розливу алкогольної продукції наказом № 20-К від 12.02.2018.

22.10.2018 ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із скороченням штатів та чисельності підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно з наказом №151-К від 19.10.2018.

З довідки виданої Чугуївським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області вбачається, що позивач отримала 3011,05 грн. за серпень 2018 року та 1694,86 грн. за вересень 2018 року.

Таким чином, як вказує позивач, відповідач повинен виплатити останньому його середній заробіток за час затримки, який згідно з поданими позивачем розрахунками становить 18 823,60грн., які нараховуються останнім виходячи з суми розміру заробітних плат за два повні останні місяці роботи перед місяцем звільнення поділену на два та помножена на 8 місяців затримки.

Суд встановив, що ухвалою суду від 15.04.2011 порушено провадження у справі № 922/2756/11 за заявою приватного підприємства "АЗЧ Постач" про визнання банкрутом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Ухвалою суду від 15.01.2013 у справі № 922/2756/11 щодо Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" введено процедуру розпорядження майном.

Заборгованість, яка заявлена до стягнення, виникла після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, а отже заявлена сума є поточною заборгованістю та спір щодо її стягнення підлягає розгляду в окремому провадженні, однак тим самим судом, який розглядає справу про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи період затримки проведення розрахунку становить період з 22.10.2018 - дата звільнення по 21.06.2019 - дата фактичного розрахунку, що є 241 день прострочення, таким чином стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем у строки та в порядку ст. 116 КЗпП України, а також не надано жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності прострочення зі сплати заробітної плати, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення розміру середнього заробітку підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організацїї менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахованого середнього заробітку за час затримки суд зазначає, що відповідно до п. 2, 4, 8 Порядку №100, середній заробіток в даному випадку обраховується за формулою - сума заробітної плати за два останні повні робочі місяці, яка ділиться на кількість робочих днів за ці два місяці та множиться на кількість днів затримки виплати.

Як вбачається з довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7, останніми повними робочими місяцями були серпень 2018 та вересень 2018, при цьому, сума заробітної плати нарахованої позивачем становить 2352,95 грн. Водночас, як вбачається з офіційного календаря робочих днів за серпень та вересень 2018, кількість робочих днів становить 61 дні (31 за серпень та 30 за вересень). Тобто з урахуванням вимог п. 4, 5, 8 Порядку № 100 сума середнього заробітку, який повинен використовуватись при розрахунку позовних вимог складає 138,44грн.. Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено період затримки проведення розрахунку з 22.10.2018 - дата звільнення по 21.06.2019 - дата фактичного розрахунку є прострочення, сума середнього заробітку за весь час затримки становить 33364,04грн.

Однак як вбачається з матеріалів позову, позивачем заявлено до стягнення суму18823,60грн., яка є меншою ніж суму розрахована судом, у зв'язку з чим, суд, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо вірності розрахунків позивача, незважаючи на те, що судом двічі витребовувалась у відповідача відповідна інформація, враховуючи межі судового розгляду, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн., враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (код ЄДРПОУ 30590422, адреса: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 18823,60грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "29" жовтня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін

Попередній документ
85241144
Наступний документ
85241146
Інформація про рішення:
№ рішення: 85241145
№ справи: 922/2813/19
Дата рішення: 25.10.2019
Дата публікації: 29.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори