"17" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1999/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Ільченко К.Р.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - Стапінський В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, про стягнення 2896417,33 грн., -
Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн” про стягнення заборгованості в загальній сумі 747553,60 грн., у т.ч. 660704,47 грн. - основної заборгованості, 67372,20 грн. - пені, 13279,36 грн. - інфляційних втрат, 6197,57 грн. - 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 13.06.2018 р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, щодо здійснення щомісячного коригування орендної плати на індекс інфляції, у зв'язку з чим не сплачувалась різниця між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, що передбачено п. 3.1 договору.
Зокрема, позивач вказує, що відповідно до предмету договору № 18/208-о/д від 13.06.2018 р. відповідачу передається в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 112106,50 м.кв., яке знаходиться за адресами: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б; Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35; Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35-В; Одеська АДРЕСА_1 , м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 1-Д, яке обліковується на балансі Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, яке відповідно до договору визначено як “балансоугримувач”.
14 червня 2018 р. державне нерухоме майно, що обліковується на балансі Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, було передано по акту приймання-передавання Товариству з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн” відповідно до умов договору.
Відповідно умов п. 3.1. договору орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2018 р.) - 2506570,00 грн.
З урахуванням п. 5.3. договору додатково протягом року з моменту укладання договору оренди орендар щомісячно сплачує відкоригований розмір орендної плати, а саме різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, який розраховується Державною службою статистики України згідно вимог чинного законодавства.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що в подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендавцеві, 30% - балансоутримувачу.
Крім цього, як зазначає позивач, п. 5.2 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання протягом 10 днів з моменту підписання договору внести авансовий платіж за 12 місяців (30078840,00 грн.), передбачений договором. Авансовий платіж стягується до Державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.6. договору.
Наразі позивач зауважує, що 12 липня 2018 року відповідачем було перераховано позивачу 15039420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦБ000006746 від 12.07.2018 р. та зазначеним перерахуванням коштів відповідачем було здійснено авансовий платіж з оплати 30% орендної плати за 12 місяців у розмірі 9023652,00 грн. та ПДВ у розмірі 6015768,00 грн. за 100% відсотків авансового платежу з орендної плати за 12 місяців, оскільки відповідно до податкового законодавства позивач як платник ПДВ зобов'язаний скласти та зареєструвати податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди незалежно від того, чи підлягає розподілу сума орендної плати чи перераховуванню її на рахунок балансоутримувача в повному обсязі.
Водночас, як вказує позивач, з моменту укладення договору по сьогоднішній день (станом на 09.07.2019 р.) відповідачем не здійснювалось щомісячне коригування орендної плати на індекс інфляції та не сплачувалася різниця між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, що передбачено п. 3.1. договору.
Таким чином, позивач стверджує, що станом на 09.07.2019 р. заборгованість зі сплати 30% від коригованого розміру орендної плати перед позивачем складає 396423,34 грн., яка утворилася за несплату щомісячного відкоригованого розміру орендної плати за вересень 2018 р. - травень 2019 р. включно, заборгованість зі сплати ПДВ, який нарахований на відкоригований розмір орендної плати за вересень 2018 р. - травень 2019 р. включно відповідно до умов договору складає 264282,03 грн., щомісячна заборгованість зі сплати 30% відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ, що підлягає перерахуванню позивачу (Балансоутримувачу) складає:
- за вересень 2018 р. - 14872,14 грн., строк сплати якої настав 12.10.2018 р.;
- за жовтень 2018 р. - 36431,42 грн., строк сплати якої настав 12.11.2018 р.;
- за листопад 2018 р. - 54487,45 грн., строк сплати якої настав 12.12.2018 р.;
- за грудень 2018 р. - 64949,63 грн., строк сплати якої настав 12.01.2019 р.;
- за січень 2019 р. - 78131,97 грн., строк сплати якої настав 12.02.2019 р.;
- за лютий 2019 р. - 84789,05 грн., строк сплати якої настав 12.03.2019 р.;
- за квітень 2019 р. - 110332,88 грн., строк сплати якої настав 12.05.2019 р.;
- за травень 2019 р. - 119878,21 грн., строк сплати якої настав 12.06.2019 р.
При цьому позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача зі сплати 30% відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за період вересень 2018 р. - травень 2019 р. складає 660704,47 грн.; загальний розмір орендної плати за червень 2018 р. не підлягав коригуванню у зв'язку з тим, що індекс інфляції у червні 2018 р. складав 100%; загальний розмір орендної плати за липень 2018 р. підлягав корегуванню у бік зменшення до 2489084,01 грн. без ПДВ. в зв'язку з тим, що індекс інфляції в липні 2018 р. складав 99,3%; загальний розмір орендної плати за серпень 2018 р. не підлягав коригуванню в зв'язку з тим, що індекс інфляції у серпні 2018 р. складав 100%, відповідно розмір орендної плати склав такий же розмір що в липні 2018 р. (2489084,01 грн. без ПДВ).
Також позивач додає, що з метою спонукання відповідача до виконання своїх зобов'язань по договору, позивачем щомісячно складалися рахунки на оплату орендної плати у частині її сплати балансоутримувачу та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з оренди нерухомого майна, які направлялися поштою відповідачу, про що свідчать надані до позовної заяви поштові повідомлення про вручення поштового відправлення. Наразі позивач зазначає, що договором не передбачено обов'язку позивача щодо складання рахунків на оплату орендної плати, а навпаки договором передбачено обов'язок відповідача самостійно здійснювати щомісячну сплату (перерахування) відкоригованого розміру орендної плати до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Крім того, як вказує позивач, договором передбачено відповідальність за несвоєчасне перерахування (сплату) орендної плати. Відповідно п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Відтак, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 67372,20 грн.
Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати орендної плати відповідно до умов договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 6197,57 грн. та інфляційні втрати в сумі 13279,36 грн., що заявлені до стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2019 р. позовну заяву ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1999/19 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 05.08.2019 р. Крім того вказаною ухвалою суду від 17.07.2019 р. до участі у справі № 916/1999/19 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
05.08.2019 р. відповідачем надано до господарського суду відзив на позов (а.с. 96-99 т. 1), в якому відповідач вказує про необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, відповідач зауважує, що акт приймання-передавання майном державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, до договору оренди від 13 червня 2018 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн”, було підписано 14 червня 2018 р., а отже орендоване майно перебуває у користування відповідача з 14 червня 2018 р. Так, відповідач вказує, що відповідно до розрахунку відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором, у томи числі з урахуванням індексованої суми орендної плати, станом на 31 травня 2019 року склала 100068,92 грн., яка була сплачена відповідачем позивачу 10 липня 2019 р., що підтверджується платіжним дорученням № 99. Таким чином, як стверджує відповідач, у нього відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем за оренду майна за період з 14.06.2018 р. по 31.05.2019 р.
В той же час, відповідач не погоджується з твердженням позивача щодо того, що з моменту укладення договору по сьогоднішній день (станом на 09.07.2019 р.) відповідачем не здійснювалось щомісячне коригування орендної плати на індекс інфляції та не сплачувалась різниця між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, що передбачено п. 3.1 договору, з огляду на те, що позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, надано рахунки та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) у період з вересня 2018 по травень 2019 р., у яких орендна плата за відповідний місяць оренди визначається уже із застосуванням відкоригованого розміру орендної плати.
Крім того відповідач зазначає, що актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2018 р. між позивачем та відповідачем за договором № 18/208-о/д (13.06.2018) підтверджується, що позивач враховував індекс інфляції при розрахунку щомісячної орендної плати та списував її за рахунок авансованого платежу відповідача, який був сплачений відповідачем позивачу на виконання п. 5.2 договору у розмірі 15039420,00 грн.
Таким чином, як стверджує відповідач, він здійснював сплату відкоригованого розміру орендної плати (з врахуванням індексу інфляції) шляхом списання цих коштів за рахунок авансового платежу за оренду майна, згідно наданих розрахунків позивача, які відображені у вищезазначених рахунках, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акті звірки.
Враховуючи вищевикладене відповідач вказує, що у нього відсутня будь-яка заборгованості перед позивачем по сплаті орендних платежів, у тому числі по відкоригованому розміру орендної плати, станом на 31.05.2019 р., а тому вимоги позивача є безпідставними.
В той же час, відповідач доводить до відома суду, що аналогічний розрахунок викладеному щодо індексації орендної здійснює Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, а саме шляхом списання відкоригованого розміру орендної тати (з врахуванням індексу інфляції) за рахунок авансового платежу відповідача за оренду майна. На підтвердження викладеного відповідач надає звіт про стан надходження коштів до бюджету з 12.07.2018 р. по 12.07.2019 р., в якому відображена заборгованість відповідача перед третьою особою у розмірі 140096,47 грн. станом на 31.05.2019 р., яка було сплачена відповідачем 14.06.2019 р.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що даний позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенні, оскільки позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
05.08.2019 р. третьою особою було подано до суду письмові пояснення (а.с. 119-120 т. 1), в яких третя особа підтримує позовні вимоги.
03.09.2019 р. позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив (а.с. 1-3 т. 2). Так, позивач вказує, що пунктом 3.1. договору передбачено обов'язок відповідача додатково протягом року з моменту укладення договору щомісячно сплачувати відкоригований розмір орендної плати (різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції). Так, позивач додає, що договором не передбачено зарахування розміру відкоригованої орендної плати за рахунок сплаченого авансового внеску з орендної плати. Як зазначає позивач, з договору вбачається, що авансовий внесок, який було сплачено відповідачем позивачу у розмірі 15039420,00 грн. направлено на авансування орендної плати за 12 місяців оренди виходячи з розміру оренди за базовий місяць та з урахуванням ПДВ. Таким чином як вважає позивач, відповідачем здійснюється невірне трактування умов договору та ігнорується обов'язок додатково протягом року сплачувати відкоригований розмір орендної плати, внаслідок чого відповідач вважає, що сплата відкоригованого розміру орендної плати здійснюється за рахунок авансового платежу. При цьому позивач зауважує, що авансовий платіж з орендної плати направлено на оплату орендної плати за 12 календарних місяців (з 14.06.2018 р. по 13.06.2019 р.), однак, як сам визнає відповідач у своєму відзиві, заборгованість з орендної плати у відповідача виникла лише станом на 31 травня 2019 р. і складає 100068,92 грн., тобто у відповідача до закінчення 12 місяців оренди є заборгованість з орендної плати, якої не повинно бути, оскільки ним сплачено авансовий внесок за 12 календарних місяців. Відтак, як вказує позивач, якщо б відповідач здійснював додатково протягом року сплату відкоригованого розміру орендної плати відповідно п. 3.1. договору заборгованості у відповідача перед позивачем з орендної плати по договору не було.
Водночас, як зазначає позивач, посилання відповідача на акт звірки від 31.12.2018 р. по договору не підтверджує сплату відповідачем відкоригованого розміру орендної плати. При цьому помилковими позивач вважає ствердження відповідача про те, що позивач врахував індекс інфляції при розрахунку щомісячної орендної плати та списував її за рахунок авансового платежу відповідача, посилаючись на акт звірки від 31.12.2018 р., оскільки вказаний акт звірки взаємних розрахунків формується за договором в цілому та відображає узагальнену інформацію про розрахунки. Так, позивач додає, що актом звірки відображено загальний оборот за дебетом та загальний оборот за кредитом в цілому по договору станом на 31.12.2018 р. та щодо обставин складання акту звірки між позивачем та відповідачем надано службовий лист №1347/05-19 від 08.08.2019 р.
Також позивач не погоджується з доводами відповідача про те, що аналогічний розрахунок (сплати) відкоригованого розміру орендної плати (тобто шляхом його списання за рахунок авансового внеску) здійснює Регіональне відділення Фонду державного майна в Одеській області, оскільки на зазначене питання достовірно може відповісти лише Регіональне відділення Фонду державного майна в Одеській області. Посилання відповідача на звіт про стан надходження коштів до бюджету з 12.07.2018 р. по 12.07.2019 р., на думку позивача, не є доказом вищезазначеного, зазначений звіт надає лише інформацію щодо стану надходження коштів до бюджету по договору, а окремий рядок “Сплачено за період всього, грн.” надає інформацію щодо відсутності оплати відповідачем відкоригованого розміру орендної плати протягом року відповідно до п.3.1. договору. Таким чином, позивач вважає, що усі доводи відповідача у відзиві є лише формальними, відповідач здійснює невірне трактування умов договору, що надає йому можливість стверджувати відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, а саме відкоригованого розміру орендної плати по договору з ПДВ.
Також 03.09.2019 р. позивачем подано до господарського суду заяву про поновлення процесуальних строків для подання нових доказів.
Вказана заява судом була задоволена, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.09.2019 р.
Крім того, 03.09.2019 р. позивачем подана до господарського суду заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 2896417,33 грн., у т.ч. 2724396,40 грн. - основної заборгованості, 147480,24 грн. - пені, 10460,87 грн. - інфляційних втрат, 14079,82 грн. - 3% річних.
Вказана заява судом прийнята до розгляду.
Під час підготовчого засідання 03.09.2019 р. представник третьої особи звернувся до суду з клопотанням про заміну третьої особи - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у зв'язку з реорганізацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області шляхом злиття у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, що розпочало свою роботу з 02.08.2019 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2019 р. у справі № 916/1999/19 здійснено заміну третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, при цьому підготовче засідання відкладено на 17.09.2019 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2019 р. у справі № 916/1999/19 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30 вересня 2019 р.
В судове засідання, призначене на 30.09.2019 р., представник відповідача не з'явився.
Так, у судовому засіданні господарського суду 30 вересня 2019 року по справі № 916/1999/19 було протокольно оголошено перерву до 15 жовтня 2019 року о 16 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників позивача та третьої особи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2019 р. повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн” про те, що розгляд справи № 916/1999/19 відбудеться у судовому засіданні 15 жовтня 2019 р.
15.10.2019 р. відповідачем було подано до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливість забезпечення явки повноважного представника.
З огляду на вказане клопотання відповідача, у судовому засіданні господарського суду 15 жовтня 2019 року по справі № 916/1999/19 було протокольно оголошено перерву до 17 жовтня 2019 року о 17 год. 10 хв., про що під розписку повідомлено представників позивача та третьої особи. Також відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання телефонограмою відповідно до ч. 6 ст. 120 ГПК України.
В судове засідання 17.10.2019 р. представник відповідача не з'явився, проте неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Під час розгляду справи по суті позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, третя особа підтримала позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
13 червня 2018 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн” (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 18/208-о/д, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:
- адміністративна будівля (інв. №3300, літ. ЗБ), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- службова будівля (інв. №3300, літ. 2У), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- двоповерхова будівля боксу (інв. №3300, літ. 2Щ), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- будівля майстерні (Інв. №3300, літ. 3А), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б ;
- будівля вагової (інв. №3300, літ. 3Є), за адресою: Одеська область, м. АДРЕСА_2 вул. АДРЕСА_3 , 31-Б;
- навіс (інв. №3300, літ. 3є), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- побутова будівля (інв. №3300, літ. 3У), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- навіс (інв. №3300, літ. 3У1), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- побутова будівля (інв. №3300, літ. 3У2), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- побутова будівля (інв. №3300, літ. 3Х), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- побутова будівля (інв. №3300, літ. 21П), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- підкранові колії № 13 (інв. №3300), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- підкранові колії № 15 (інв. №3300), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- підкранові колії № 16 (інв. №3300), за адресою: Одеська АДРЕСА_1 , м АДРЕСА_3 ;
- ворота (інв. №3300, літ. № 125), за адресою: Одеська АДРЕСА_1 , м АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , 31-Б;
- огорожа (інв. №3300, літ. № 130), за адресою: Одеська АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , 31-Б;
- огорожа (інв. №3300, літ. № 131), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 31-Б;
- покриття, в т.ч. відкритий складський майданчик та мощення) (інв. №3300, літ. III) 41273,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 ; що належить державі в особі Міністерства інфраструктури України на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області 10.09.2015 року за індексним номером 43650382, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області 01.09.2015 року, номер запису про право власності: 11125787, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43650913 від 10.09.2015 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 722198851108);
- будівля інвентарного складу (інв. №3262, літ. ЗИ), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35;
- чотирьохповерхова адміністративно-побутова будівля ЦПМ (інв. №12558, літ. ЗЇ), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35;
- будівля складу генеральних вантажів (інв. № 941, літ. ЗЙ), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35;
- побутова будівля (інв. №3309, літ. 33), за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 ;
- навіс (інв. №3309, літ. Зй), за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ;
- будівля складу (інв. №3309, літ, ЗФ), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська АДРЕСА_5 ;
- навіс (тимчасовий) (інв. №3309, літ. 21Р), за адресою: АДРЕСА_4 область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська АДРЕСА_5 ;
- підкранові колії №15 (інв. №3309), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35;
- підкранові колії №16 (інв. №3287, 3288), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35;
- підкранові колії № 17 (Інв, Х» 3309), за адресою: АДРЕСА_4 , м АДРЕСА_2 , вул АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 ;
- огорожа № l28 (інв. №3309), за адресою: АДРЕСА_4 область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35;
- покриття, в т.ч. відкритий складський майданчик та мощення (інв. №3309, літ. Ш), за адресою: АДРЕСА_5 , що належить державі в особі Міністерства інфраструктури України на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області 11.09.2015 року за індексним номером 43712489, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.09.2015 року, номер запису про право власності: II140314 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 723050151108);
- будівля електромеханічного цеху (інв. № 3269, літ. ЗК), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 35-В; належність державі в особі Міністерства інфраструктури України майна перевірено при безпосередньому доступі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 127368476 від 13.06.2018 року, згідно з якою право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 І ОСОБА_2 , Державним реєстратором Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” Чорноморської міської ради Одеської області 19.12.2017 року, номер запису про право власності - 24059693 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1444359051108);
- автодорога в тилу причалу № 9 (інв.. № 3339, літ. № 1), за адресою: АДРЕСА_4 , що належить державі в особі Міністерства інфраструктури України на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області 23.03.2015 року за індексним номером 35322869, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , Державним реєстратором Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” Чорноморської міської ради Одеської області 18.03.2015 року, номер запису про право власності - 9144885, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 35323120 від 23.03.2015 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 603656251108). Загальна площа майна, що передається в оренду, складає 113106,50 кв.м. Майно обліковується на балансі Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена Експертним агентством “Укрконсалт” станом на 29 грудня 2017 р. та становить 192132594,00 грн.
Згідно п. 1.2 договору від 13.06.2018 р. майно передається в оренду згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області № 691 від 12.06.2018 року з метою: інше використання нерухомого майна (для організації навантажувально-розвантажувальних робіт).
За умовами п. 1.3 договору від 13.06.2018 р. стан майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання передавання за узгодженням балансоутримувача і орендаря.
Пунктом 2.1 договору від 13.06.2018 р. визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Положеннями п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору від 13.06.2018 р. зазначено, що акт приймання-передавання є невід'ємною частиною договору і без укладання акту приймання-передавання договір оренди вважається неукладеним. Акт приймання-передавання укладається не пізніше 5 днів після укладання договору оренди.
Відповідно до п. 2.2 договору від 13.06.2018 р. передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
В п. 2.3 договору від 13.06.2018 р. визначено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку.
Умовами п. 2.4 договору від 13.06.2018 р. визначено, що обов'язок щодо складання акта приймання - передавання покладається на орендодавця.
Згідно п. 2.5 договору від 13.06.2018 р. майно включається до балансу орендаря відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, із зазначенням, що це майно є орендованим. Майно зараховується на позабалансовий рахунок балансоутримувача із зазначенням, що це майно передано в оренду.
За умовами п. 3.1 договору від 13.06.2018 р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (надалі - методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2018р.) - 2506570,00 гривень. З урахуванням п. 5.2. цього договору додатково протягом року з моменту укладання договору оренди орендар щомісячно сплачує відкоригований розмір орендної плати, а саме: різниця між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, який розраховується Державною службою статистики України згідно вимог чинного законодавства.
Пунктом 3.2 договору від 13.06.2018 р. визначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Положеннями п. 3.3 договору від 13.06.2018 р. зазначено, що в подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до п. 3.6 договору від 13.06.2018 р. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70 % надсилається орендарем орендодавцеві, 30 % - балансоутримувачу.
Умовами п. 3.8 договору від 13.06.2018 р. сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості з орендної плати, поточні платежі, які сплачені за об'єкт оренди насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.
Згідно п.п. 5.2, 5.6, 5.12 розділу 5 договору від 13.06.2018 р. орендар зобов'язується протягом 10 днів з моменту підписання договору внести авансовий платіж за 12 місяців (30078840,00 грн.), передбачений цим договором. Авансовий платіж стягується до Державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6. цього договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується “Призначення платежу” за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди); щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувача). На вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Відповідно до п. 7.1 договору від 13.06.2018 р. орендодавець та балансоутримувач зобов'язуються за участю балансоутримувача передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.
За умовами п. 9.1 договору від 13.06.2018 р. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Пунктом 10.1 договору від 13.06.2018 р. визначено, що цей договір укладено строком на 49 (сорок дев'ять) років, що діє з моменту підписання його сторонами.
Положеннями розділу 12 договору від 13.06.2018 р. зазначено, що додатки до цього договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: розрахунок орендної плати; акт приймання-передавання орендованого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2018 року на виконання умов вказаного договору між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, як орендодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн”, як орендарем та Державним підприємством “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, як балансоутримувачем було складено та підписано акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до договору оренди від 13.06.2018 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн”
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
12 липня 2018 року відповідачем відповідно до умов п. 5.2 договорубуло перераховано позивачу авансовий платіж з оплати 30% орендної плати за 12 місяців у розмірі 9023652,00 грн. та ПДВ у розмірі 6015768,00 грн. за 100% відсотків авансового платежу з орендної плати за 12 місяців, всього 15039420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦБ000006746 від 12.07.2018 р.
Також в п. 3.1 договору від 13.06.2018 р. сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (надалі - методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2018р.) - 2506570,00 грн. З урахуванням п. 5.2. цього договору додатково протягом року з моменту укладання договору оренди орендар щомісячно сплачує відкоригований розмір орендної плати, а саме: різниця між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, який розраховується Державною службою статистики України згідно вимог чинного законодавства.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Так, з моменту прийняття відповідачем у користування (оренду) обумовленого договором оренди № 18/208-о/д від 13.06.2018 р. майна, яке знаходиться на балансі позивача, “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн” повинно було сплачувати щомісячно орендну плату не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, а також зобов'язане було додатково щомісячно сплатити відкоригований розмір орендної плати, а саме: різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, який розраховується Державною службою статистики України згідно вимог чинного законодавства.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній додатково щомісячно не сплачував 30% відкоригованого розміру орендної плати, а саме: різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць за період з вересня 2018 року по липень 2019 року, чим порушено умови п. 3.1 договору оренди № 18/208-о/д від 13.06.2018 р.
Доводи відповідача про те, що в рахунках та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) у період з вересня 2018 по травень 2019 р. орендна плата за відповідний місяць оренди визначалась вже із застосуванням відкоригованого розміру орендної плати, суд вважає безпідставними з огляду на таке. В п. 3.1. договору від 13.06.2018 р. сторони визначили розмір орендної плати (без ПДВ) за базовий місяць оренди (квітень 2018р.), що становив 2506570,00 грн., а з урахуванням п. 5.2. цього договору додатково протягом року з моменту укладання договору оренди орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати відкоригований розмір орендної плати, а саме: різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, який розраховується Державною службою статистики України згідно вимог чинного законодавства. Відтак, сторонами була погоджена додаткова сплата відкоригованого розміру орендної плати, а саме різниці між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Адже, враховуючи положення до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, в тому числі визначенні його умов, а тому включення до умов договору пункту 3.1, який передбачає в тому числі додаткову сплату відкоригованого розміру орендної плати (різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць), свідчить про погодження відповідачем таких умов. Більш того, на підтвердження протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Стосовно доводів відповідача про сплату 10.07.2019 р. на рахунок ДП «МТП «Чорноморсь» коштів в розмірі 100068,93 грн. згідно платіжного доручення № 99, слід зазначити, що позивачем було прийнято зазначену суму в якості часткової сплати заборгованості з відкоригованого розміру орендної плати за травень 2019 р.
Так, у позовній заяві позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати по травень 2019 року включно. Оскільки відповідач не здійснив оплату орендної плати за червень і липень 2019 року, лише перерахував 100068,93 грн. по рахунку №5616Р від 18.06.2019 р., позивач згідно ст.46 ГПК України заявив про збільшення позовних вимог з урахуванням часткової сплати відповідачем відкоригованого розміру орендної плати за травень 2019 р., про що 03.09.2019 р. подана відповдіна заява, яка прийнята судом до розгляду.
Як встановлено судом, на день розгляду справи заборгованість зі сплати 30% відкоригованого розміру орендної плати перед позивачем разом з ПДВ, який нарахований на відкоригований розмір орендної плати за вересень 2018 р. - червень 2019 р., що підлягає сплаті позивачу складає 673647,94 грн., у т.ч.:
- за вересень 2018 р. - 14 872,14 грн., строк сплати якої настав 12.10.2018 р.;
- за жовтень 2018 р. - 36 431,42 грн., строк сплати якої настав 12.11.2018 р.;
- за листопад 2018 р. - 54 487,45 грн., строк сплати якої настав 12.12.2018 р.;
- за грудень 2018 р. - 64 949,63 грн., строк сплати якої настав 12.01.2019 р.;
- за січень 2019 р. - 78 131,97 грн., строк сплати якої настав 12.02.2019 р.;
- за лютий 2019 р. - 84 789,05 грн., строк сплати якої настав 12.03.2019 р.;
- за березень 2019 р. - 96 831,72 грн., строк сплати якої настав 12.04.2019 р.;
- за квітень 2019 р. -110 332,88 грн., строк сплати якої настав 12.05.2019 р.;
- за травень 2019 р. - 19809,28 грн. (заборгованість за травень, строк сплати якої настав 12.06.2019 р., складала 119 878,21 грн. - 100068,93 грн. часткове погашення 10.07.2019 р.);
- за червень 2019 р. - 113012,40 грн., строк сплати якої настав 12.07.2019 р.;
Крім того, внеесний відповідачем авансовий платіж покрив орендну плату за період до 14.06.2019 р. у розмірі базового платежу за 12 місяців з ПДВ, тому з 14.06.2019 р. у відповідача виникли зобов'язання з оплати орендної плати відповідно до умов договору. Зокрема, сума орендної плати, що підлягала сплаті позивачу (балансоутримувачу) у розмірі 30% орендної плати разом з ПДВ, складає:
- за червень 2019 р. (за період з 14.06.2019 р. по 30.06.2019 р.) - 692648,85 грн., строк сплати якої настав 12.07.2019 р.;
- за липень 2019 р. - 1358099,61 грн., строк сплати якої настав 12.08.2019 р.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, судом з'ясовано, що відповідач всупереч ч. 3 ст. 18 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п. 3.1 договору від 13.06.2018 року не виконав належним чином зобов'язання за цим договором та не сплатив орендну плату за період з червня 2019 р. по липень 2019 р., а також додатково щомісячно не сплачував відкоригований розмір орендної плати (30%), а саме різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць за період з вересня 2018 року по червень 2019 року, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість за вказаний період.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати 30% відкоригованого розміру орендної плати, що підлягала корегуванню відповідно до умов договору разом з ПДВ за період з вересня 2018 р. по липень 2019 р., разом з орендною платою за червень і липень 2019 року склала 2724396,40 грн. (673647,94 грн. відкоригований розмір (різниця між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць) + 692 648,85 грн. оренда плата за червень 2019 р. +1 358 099,61 грн. орендна плата за липень 2019 р.). Детальний розрахунок заборгованості з відкоригованого розміру орендної плати наведено в таблиці, яка є додатком № 1 до заяви про збільшення позовних вимог, і вказаний розрахунок відповідачем не оспорено.
При цьому докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем орендної плати за вказаним договором оренди за вказаний спірний період, в матеріалах справи відсутні.
Так, несплата відповідачем вказаних платежів за спірним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати та 30% відкоригованого розміру орендної плати, а саме різниці між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в заявленому розмірі 2724396,40 грн.
При цьому з огляду на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати та заборгованості зі сплати 30% відкоригованого розміру орендної плати, а саме різницю між орендною платою за перший місяць оренди та орендною платою з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць позивачем здійснено нарахування пені за період з 13.10.2018 р. по 31.08.2019 р. в розмірі 147480,24 грн., розрахунок якої наведено в заяві про збільшення позовних вимог (а.с. 14-16 т. 2), а саме:
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за вересень 2018 р. у розмірі 14 872,14 грн. складає: 14 872,14 грн. х 18% х 2 х 182 : 365 = 2 669,65 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за жовтень 2018 р. у розмірі 36 431,42 грн. складає: 36 431,42 грн. х 18% х 2 х 164 : 365 = 5 892,90 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за листопад 2018 р. у розмірі 54 487,45 грн. складає: 54 487,45 грн. х 18% х 2 х 134 : 365 = 7 201,30 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за грудень 2018 р. у розмірі 64 949,63 грн. складає: 64 949,63 грн. х 18% х 2 х ЮЗ : 365 = 6 598,17 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за січень 2019 р. у розмірі 78131,97 грн. складає: 78 131,97 грн. х 18% х 2 х 72 : 365 = 5 548,44 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за лютий 2019 р. у розмірі 84789,05 грн. складає: 84 789,05 грн. х 18% х 2 х 44 : 365 = 3680,00 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 18% по заборгованості за березень 2019 р. у розмірі 96 831,72 грн. складає: 96 831,72 грн. х 18% х 2 х 12 : 365 = 1146,06 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за жовтень 2018 р. у розмірі 36 431,42 грн. складає: 36 431,42 грн. х 17,5% х 2 х 18 : 365 = 628,81 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за листопад 2018 р. у розмірі 54 487,45 грн. складає: 54 487,45 грн. х 17,5% х 2 х 48 : 365 = 2 507,91 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за грудень 2018 р. у розмірі 64 949,63 грн. складає: 64 949,63 грн. х 17,5% х 2 х 79 : 365 = 4 920,15 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за січень 2019 р. у розмірі 78 131,97 грн. складає: 78 131,97 грн. х 17,5% х 2 х 84 : 365 = 6 293,36 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за лютий 2019 р. у розмірі 84 789,05 грн. складає: 84 789,05 грн. х 17,5% х 2 х 84 : 365 = 6829,58 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за березень 2019 р. у розмірі 96 831,72 грн. складає: 96 831,72 грн. х 17,5% х 2 х 84: 365 = 7799,60 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за квітень 2019 р. у розмірі 110 332,88 грн. складає: 110 332,88 грн. х 17,5% х 2 х 57: 365 = 6030,52 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за травень 2019 р. у розмірі 119 878,21 грн. складає: 119 878,21 грн. х 17,5% х 2 х 28: 365 = 3218,65 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за травень 2019 р. у розмірі 19 809,28 грн. складає: 19 809,28 грн. х 17,5% х 2 х 08: 365 = 151,96 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17,5% по заборгованості за червень 2019 р. у розмірі 805 661,25 грн. складає: 805 661,25 грн. х 17,5% х 2 х 06: 365 = 4 635,31 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за січень 2019 р. у розмірі 78131,97 грн. складає: 78 131,97 грн. х 17% х 2 х 26 : 365 = 1892,29 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за лютий 2019 р. у розмірі 84789,05 грн. складає: 84 789,05 грн. х 17% х 2 х 44 : 365 = 3 475,19 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за березень 2019 р. у розмірі 96 831,72 грн. складає: 96 831,72 грн. х 17% х 2 х 44: 365 = 3968,77 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за квітень 2019 р. у розмірі 110 332,88 грн. складає: 110 332,88 грн. х 17 % х 2 х 44: 365 = 4522,14 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за травень 2019 р. у розмірі 19 809,28 грн. складає: 19 809,28 грн. х 17% х 2 х 44: 365 = 811,91 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за червень 2019 р. у розмірі 805 661,25 грн. складає: 805 661,25 грн. х 17% х 2 х 44: 365 = 33 021,07 грн.;
- розмір пені по обліковій ставці НБУ 17% по заборгованості за липень 2019 р. у розмірі 1358099,61 грн. складає: 1 358 099,61 грн. х 17% х 2 х 19: 365 = 24036,50 грн.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В свою чергу невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати і відкоригованого розміру орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність орендаря за невиконання обов'язку щодо внесення платежів з орендної плати у встановлений строк.
Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.
При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Дослідивши та перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок пені був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не спростовано. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня, нарахована за порушення строків виконання грошових зобов'язань в розмірі 147480,24 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, наведений в заяві про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 17-18 т. 2), за порушення строків виконання грошових зобов'язань в розмірі 14079,82 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, а саме:
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за вересень 2018 р. у розмірі 14 872,14 грн. розмір 3% річних складає: 14 872,14 грн. х 3% х 323 : 365 = 394,82 грн.;
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за жовтень 2018 р. у розмірі 36 431,42 грн. розмір 3% річних складає: 36 431,42 грн. х 3% х 292 : 365 = 874,35 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за листопад 2018 р. у розмірі 54 487,45 грн. розмір 3% річних складає: 54 487,45 грн. х 3% х 262 : 365 = 1173,35 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за грудень 2018 р. у розмірі 64 949,63 грн. розмір 3% річних складає: 64 949,63 грн. х 3% х 231 : 365 = 1233,15 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за січень 2019 р. у розмірі 78 131,97 грн. розмір 3% річних складає: 78 131,97 грн. х 3% х 200 : 365 = 1284,36 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за лютий 2019 р. у розмірі 84 789,05 грн. розмір 3% річних складає: 84 789,05 грн. х 3% х 172 : 365 = 1198,66 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за березень 2019 р. у розмірі 96 831,72 грн. розмір 3% річних складає: 96 831,72 грн. х 3% х 141 : 365 = 1122,19 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за квітень 2019 р. у розмірі 110 332,88 грн. розмір 3% річних складає: 110 332,88 грн. х 3% х 111 ; 365 = 1006,60 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за травень 2019 р. у розмірі 119 878,21 грн. розмір 3% річних складає: 119 878,21 грн. х 3% х 28 : 365 = 275,88 грн.
- за порушення строків оплати позивачу відкоригованого розміру орендної плати разом з ПДВ за травень 2019 р. у розмірі 19 809,28 грн. розмір 3% річних складає: 19 809,28 грн. х 3% х 52 : 365 = 84,66 грн.
- за порушення строків оплати позивачу орендної плати разом з ПДВ за червень 2019 р. у розмірі 805 661,25 грн. розмір 3% річних складає: 805 661,25 грн. х 3% х 50 : 365 = 3310,93 грн.
- за порушення строків оплати позивачу орендної плати разом з ПДВ за липень 2019 р. у розмірі 1 358 099,61 грн. розмір 3% річних складає: 1 358 099,61 грн. х 3% х 19 : 365 = 2120,87 грн.
Вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за порушення строків виконання грошових зобов'язань в розмірі 14079,82 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за порушення строків виконання грошових зобов'язань в розмірі 10460,87 грн., наведений в заяві про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 16-17 т. 2), та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних нарахувань, нараховані за порушення строків виконання грошових зобов'язань по орендній платі в сумі 10460,87 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 43446,26 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, про стягнення 2896417,33 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Європіан Агро Інвестмент Юкрейн” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Проспект Миру, буд. 5-Р, каб. 12, каб. 24; код ЄДРПОУ 40611490) на користь Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 2724396/два мільйони сімсот двадцять чотири тисячі триста дев'яносто шість/грн. 40 коп., пеню в розмірі 147480/сто сорок сім тисяч чотириста вісімдесят/грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 14079/чотирнадцять тисяч сімдесят дев'ять/грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 10460/десять тисяч чотириста шістдесят/грн. 87 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 43446/сорок три тисячі чотириста сорок шість/грн. 26 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 р.
Суддя В.С. Петров