ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2019Справа № 910/11488/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», м. Київ
про стягнення 63 360,28 грн.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 63 360,28 грн. страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору страхування №250562566.17 від 12.12.2017, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги наведене вище, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.12.2017 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» укладено договір №250562566.17 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Lexus», державний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору: з 01/01.2018 по 31/12/2018.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.02.2018 на перехресті нерівнозначних доріг вул. І. Франка та вул. Казимира Малевича в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan» д.н. НОМЕР_2 , який здійснив зіткнення з автомобілем «Lexus» д.н. НОМЕР_1 .
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» автомобіль «Lexus», державний номер НОМЕР_1 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2018, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 05.02.2018 на перехресті нерівнозначних доріг вул. І. Франка та вул. Казимира Малевича в м. Києві за участю автомобіля «Lexus», д.н. НОМЕР_1 та автомобіля «Nissan», д.н. НОМЕР_2 .
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2018 позивачем складено страховий акт №1630767 та ремонтну калькуляцію №КОК-00061 від 06.02.2018, згідно яких виплата страхового відшкодування складає 64 360,28 грн.
Відповідно до зазначеного вище страхового акту позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 64 360,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2197 від 20.02.2018.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» зазначає, що у зв'язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного автомобіля «Lexus», д.н. НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Nissan», д.н. НОМЕР_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім» за полісом № АМ/002084437, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Nissan», д.н. НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 63 360,28 грн. (з урахуванням розміру франшизи).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Nissan», д.н. НОМЕР_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім» за полісом № АМ/002084437.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_1 автомобіля «Lexus», д.н. НОМЕР_1 у відповідача виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля «Lexus», д.н. НОМЕР_1 , було сплачено Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» на підставі договору страхування та страхового полісу.
21.06.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 2026 від 18.06.2018 про відшкодування страхової виплати на рахунок ПрАТ «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» в розмірі 64 360,28 грн., яка отримана відповідачем 25.06.2018, однак залишена останнім без задоволення.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Lexus», д.н. НОМЕР_1 , у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім».
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"» (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 63 360 (шістдесят три тисячі триста шістдесят) грн 28 коп. та судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук