ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2019Справа № 910/8097/19
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши заяву
Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи у справі
за позовом Товариства з обмеженою від повільністю "Укр-агро-продукт"
до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
про зобов'язання повернути майно
без виклику представників учасників справи,
У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Плотницька Н.Б.) перебуває справа №910/8097/19 за позовом Товариства з обмеженою від повільністю "Укр-агро-продукт" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про зобов'язання повернути майно.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України, без законної підстави користується належним позивачу майном.
23.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/8097/19.
Згідно з положеннями частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 за наслідками розгляду заяви відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим відповідну заяву передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019 заяву відповідача про відвід судді у справі №910/8097/19 передано для розгляду судді Приходько І.В.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву відповідача про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
В той же час, суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи, суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником відповідача жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Плотницької Н.Б. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Так, в обґрунтування заяви про відвід судді заявник зазначає, що в судовому засіданні 17.10.2019, після відкриття розгляду справи по суті, суддя, заслухавши заяви та клопотання сторін, оголосила перерву у судовому засіданні. Після оголошення перерви суддя, серед іншого, зазначила, що постановить ухвалу, якою доручить Господарському суду Кіровоградської області провести огляд майна на території відповідача. Відповідач стверджує, що сторони не подавали відповідного клопотання, це не обговорювалося судом з учасниками справи, а на зауваження адвоката відповідача щодо того, що суд не має права з власної ініціативи збирати докази, суддя зазначила: "Ви ж не знаєте, що я напишу в ухвалі". При цьому, суддя не оголосила вступну та резолютивну частину ухвали про доручення Господарському суду Кіровоградської області проведення огляду майна. Таким чином, відповідач зазначає, що після закінчення підготовчого провадження суддя здійснює збір доказів у справі з власної ініціативи без відповідного клопотання сторін, що є порушенням Господарського процесуального кодексу України та свідчить про її упередженість.
За висновками суду, наведені доводи учасника справи не є правовими підставами для відводу судді в розумінні ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, вчиненим під час судового засідання.
Разом з цим, нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.
Отже, непогодження з процесуальними рішеннями судді як то порядок ухвалення та оголошення ухвал, їх змісту, може бути підставою для реалізації особою права на апеляційне та касаційне оскарження відповідних рішень з урахуванням вимог Господарського процесуального законодавства щодо порядку реалізації такого права.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Крім цього, частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відтак, судом встановлено, що заявником не було дотримано процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Також заявником не доведено суду наявності виняткових підстав для заявлення відводу судді поза встановленим законом строком.
За таких обставин, враховуючи, що доводи заявника стосовно наявності підстав для відводу судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/8097/19 не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді не встановлено, заява відповідача про відвід судді задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/8097/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.В. Приходько