Справа № 909/767/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.10.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю ліквідатора Микитюка А. І., представника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Воришко М. В., представника Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області Постоловської Т. М., представника Івано-Франківського обласного центру зайнятості Клімової А. М., представника учасників банкрута Палія Д. М. представника учасника банкрута Палія Д ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії ліквідатора арбітражного керуючого Микитюка А. І. у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра",
в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра".
20 жовтня 2015 р., суд порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра".
25 лютого 2016 р., суд ухвалив постанову про визнання ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра" та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Хлібейчука М. І.
02 листопада 2017 р., ОСОБА_4 М. І. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра" суд звільнив за його заявою та призначив ліквідатором у цій справі арбітражного керуючого Микитюка А. І.
До початку судового засідання, призначеного на 18 жовтня 2019 р., до суду від представника ОСОБА_5 Д. М. як уповноваженої особи засновників (учасників) боржника надійшла скарга на дії ліквідатора арбітражного керуючого Микитюка А. І. У своїй скарзі представник уповноваженої особи засновників (учасників) боржника ставить питання про усунення арбітражного керуючого Микитюка А. І. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра". В обґрунтування таких вимог скаржник зазначає, що ліквідатор ОСОБА_6 не вживав заходів щодо збереження, витребування майна та документів боржника, проводить реалізацію майна банкрута за заниженими цінами. Крім того, у зв'язку із визнанням поточних кредиторських вимог відбулись зміни у реєстрі вимог кредиторів, однак ліквідатор не виконав обов'язку щодо скликання зборів кредиторів банкрута з метою формування нового комітету кредиторів. Відтак, на думку уповноваженої особи засновників (учасників) боржника, наявні визначені пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави для усунення ОСОБА_6 від виконання повноважень ліквідатора у цій справі. На підтвердження викладених у скарзі обставин уповноважена особа засновників (учасників) боржника долучив до своєї скарги незасвідчену копію ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2018 р. про задоволення скарги ОСОБА_3 щодо зобов'язання Тисменицького відділу поліції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 Будь-яких інших доказів на підтвердження наведених у скарзі аргументів до скарги не долучено.
Присутні в судовому засіданні представники кредиторів просили відмовити у задоволенні скарги, і повідомили суду, що комітет кредиторів банкрута зауважень до роботи арбітражного керуючого Микитюка А. І. як ліквідатора у цій справі не має.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.
Повноваження ліквідатора банкрута визначено в ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, з дня свого призначення ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 41 цього Закону, ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Як визначено в частинах 11, 12 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.
Виходячи з аналізу наведених норм, правом на звернення до суду з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора (усунення від виконання ним своїх обов'язків) наділений саме комітет кредиторів, а не будь-який інший учасник у справі про банкрутство.
Що ж до викладених скаржником обставин слід зазначити наступне.
За змістом ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вирішення питання про затвердження реєстру вимог кредиторів відбувається у попередньому засіданні господарського суду на стадії розпорядження майном боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
Порядок формування комітету кредиторів боржника визначений положеннями ст. 26 цього Закону.
Так, відповідно до частин 1, 3, 5, 10 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів. Проведення зборів кредиторів у зв'язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.
Як вбачається із змісту наявних в матеріалах даної справи документів, комітет кредиторів ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра" був сформований у порядку визначеному ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на стадії розпорядження майном боржника. Водночас положення зазначеного закону не містять вимог щодо обов'язкової зміни кількісного та персонального складу комітету кредиторів у зв'язку із визнанням поточних кредиторських вимог.
В обґрунтування своїх тверджень щодо продажу майна за заниженими цінами уповноважена особа засновників ТОВ "Агропромислова фірма "Іскра" не наводить обставин, які б підтверджували, що вартість проданого ліквідатором майна була заниженою.
Крім того, результати проведених торгів із продажу майна банкрута, право на оскарження яких встановлено в ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство не оскаржувались, а копія ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області про зобов'язання Тисменицького відділу поліції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не може вважатись належним доказом наявності у діях арбітражного керуючого Микитюка А ОСОБА_7 ознак злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, перевіривши наведені ОСОБА_3 доводи, суд не вбачає підстав для задоволення його скарги на дії ліквідатора Микитюка А. І.
Керуючись статтями 40, 41, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 234, 235 ГПК України, суд
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії ліквідатора арбітражного керуючого Микитюка А. І. у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складено 29 жовтня 2019 р.