Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/599/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Демянюка Олександра Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю" Яблунець-Агро"
про стягнення 579 668,22 грн
ФОП Демянюк О.М. звернувся до суду з позовом до ТОВ "Яблунець-Агро" про стягнення 579 668,22 грн, з яких 420 680,00 грн основної заборгованості, 64 542,68 грн пені, 19 985,18 грн 3% річних, 74 460,36 грн інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем по сплаті орендної плати за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 24/03-У від 24.03.2017, в результаті чого утворилась заборгованість, яка є предметом спору.
Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
01.08.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, оскільки посилаючись на п. 5.3 укладеного між сторонами договору зазначає, що підставою для оплати є рахунки або рахунок, виставлений орендарем. Однак, доказів надання відповідачу рахунку/рахінків позивачем не надано, тому на думку відповідача відсутні підстави для здійснення оплати .
Також відповідач заперечує щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних оскільки момент виконання зобов'язання зі сплати боргу ще не настав.
Крім того, відповідач зазначив у своєму відзиві, якщо розглядати вимоги позивача щодо пені за договором, то такі вимоги є необґрунтовані, оскільки строк позовної давності для її стягнення, відповідно до ст. 258 ЦК України, закінчився 31.10.2018.
22.08.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження до 23.09.2019.
Ухвалою від 23.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився
21.10.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. Також позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день, та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
24.03.2017 між ФОП Демянюком Олександром Миколайовичем (орендодавець/позивач) та ТОВ "Яблунець - Агро" ( орендар/відповідач) укладено договір № 24/03-У оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем.
Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування оприскувач самохідний Spra-Coupe (далі Техніка), а орендар зобов'язується прийняти техніку орендодавця та сплатити орендодавцеві орендну плату за її використання.
Техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем 24 березня 2017 року. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря ( п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами акту приймання-передачі техніки.
Строк оренди з 24.03.2017 по 15.10.2017 ( п. 4.2 договору).
В пункті 5.1 договору сторони погодили, що сума орендної плати за цим договором складає 130,00 грн за 1 га оброблений.
Оплата оренди може здійснюватись декількома окремими платежами або одним єдиним платежем у строк до 31.10.2017. Підставою для оплати є рахунки або рахунок, виставлені орендодавцем ( п. 5.3 договору).
Датою виконання обов'язків орендаря з оплати оренди вважаються виконаними з моменту ( дати) зарахування грошових коштів за цим договором на банківський рахунок орендодавця ( п. 5.5 договору).
Датою виконання обов'язків орендодавця з передачі техніки з екіпажем в оренду вважається виконаними з моменту ( дати) передачі техніки орендарю за відповідним актом передачі - приймання. Датою повного виконання обов'язків орендодавця вважається момент ( дата) прийняття ( повернення) техніки з екіпажем за відповідним актом передачі-приймання або дата письмової вимоги орендодавця щодо повернення техніки з екіпажем ( п. 5.5 договору).
Згідно п. 7.1 договору після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний протягом 3 діб техніку орендодавцю за актом передачі-приймання. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року. Закінчення терміну цьому договору не звільняє від виконання обов'язків за цим договором, за виключенням випадків, коли сторони домовляться про інше.
24.03.2017 сторони підписали додаток № 1 до договору в якому сторони визначили перелік техніки, що передається в оренду з екіпажем та зазначили, що вартість предмета оренди складає 204 000,00 грн.
На виконання умов договору позивачем було передано в оренду відповідачу оприскувач Spra-Coupe - 3440-80 двигун № V846394C про що був складений та підписаний акт передачі-приймання транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів № 1 від 24.03.2017.
Відповідач орендував оприскувач самохідний протягом травня-липня 2017, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт ( послуг) , а саме:
- акт № ОУ-0000002 здачі - приймання робіт ( надання послуг) за травень 2017 загальною вартістю 140 300,00 грн;
- акт № ОУ-0000005 здачі - приймання робіт ( надання послуг) за червень 2017 загальною вартістю 140 300,00 грн;
- акт № ОУ-0000007 здачі - приймання робіт ( надання послуг) за липень 2017 загальною вартістю 140 080,00 грн.
Усього орендна плата за передану в оренду техніку за вказаний період склала 420 680,00 грн.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач повинен здійснити розрахунок по орендній платі у строк до 31.10.2017, однак у погоджений строк кошти на банківський рахунок орендодавця не перерахував/
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1,6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини 1 ст. 798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби.
Частиною 1 ст. 799 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ураховуючи викладене, суд вважає заявлену вимогу позивача про стягнення 420 680,00 грн обґрунтованою, заявленою відповідно до чинного законодавства та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо посилання відповідачем у своєму відзиві на відсутність у матеріалах справи доказів надання відповідачу рахунку/рахунків на оплату, і як наслідок відсутність у відповідача зобов'язання зі сплати орендної плати суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству
В пункті 5.3 договору № 24/03-У сторони чітко визначили порядок проведення сплати орендної плати та встановили, що остаточний розрахунок орендар зобов'язаний здійснити до 31.10.2017.
Також, в матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін акт передачі-приймання від 24.03.2017 та акти здачі-приймання робіт за період з травня по липень 2017 на загальну суму 420 680,00 грн, що підтверджує факт виконання орендодавцем своїх зобов'язань за договором в частині передачі орендарю техніки в оренду.
Таким чином, відповідно до умов договору, у відповідача виник обов'язок по проведенню розрахунку за надані послуги оренди техніки термін якого сплив 31.10.2017.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 64 542,68 грн нарахованої за період з 01.11.2017 по 01.05.2018.
Згідно п. 8.3 договору, у разі порушення будь-якою стороною своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення та існування заборгованості від загальної простроченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
За загальним правилом згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Іншого договором № 24/03-У не передбачено.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У позовній заяві і доданому до неї розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 64 542,68 грн пені за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 (6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, ч. 6 ст. 232 ГК України).
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем правильно визначені період і розмір простроченого платежу відповідно до умов договору.
Відповідач у своєму відзиві на позов заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.
Частиною першою статті 223 ГК України унормовано, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Частиною 1 статті 259 ЦК України унормовано що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідного договору про збільшення позовної давності між сторонами укладено не було.
Таким чином, ураховуючи, що позов до суду позивачем було подано 12.06.2019, а строк позовної давності для стягнення пені сплив 01.05.2019, то суд відмовляє в задоволенні вимоги в частині стягнення 64 542,68 грн пені.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 19 985,18 грн 3% річних нарахованих за період з 01.11.2017 по 01.06.2019 та 74 460,36 грн інфляційних за період з жовтня 2017 по лютий 2019.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Суд погоджується з розрахованим позивачем розміром 3% річних, вважає його правильним та таким що підлягає задоволенню.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купують населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Судом перевірений розрахунок інфляційних втрат позивача та визнано його невірним, оскільки в розрахунку період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Оскільки строк оплати оренди у відповідача настав 31.10.2017, то право на нарахування інфляційних втрат у позивача настало з листопада, а не з жовтня 2017.
У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Відповідно до розрахунку, проведеного судом, розмір інфляційних становить 57 029,20 грн.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині 420 680,00 грн боргу, 57 029,20 грн інфляційних, 19 985,18 грн 3% річних та відмови в частині стягнення 64 542,68 грн пені і 17 431,16 грн інфляційних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунець-Агро" ( 11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, 81, код ЄДРПОУ 40401342) на користь Фізичної особи - підприємця Демянюка Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) - 420 680,00 грн боргу, 57 029,20 грн інфляційних, 19 985,18 грн 3% річних, 7 465,42 грн судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.10.19
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3 - сторонам ( рек. з повід.)