ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
28 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 17/284/08
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2008 (суддя Коваль С.М., м. Миколаїв)
у справі №17/284/08
за позовом Фізичної особи-підприємця Теселька Володимира Миколайовича
до відповідача: Комунального підприємства "Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації"
про визнання права власності,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2008 у справі № 17/284/08 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Теселька Володимира Миколайовича задоволено повністю: визнано за даною особою право власності на торговельний кіоск літ.А, загальною площею 6,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе ріг вул . Галини Петрової.
15.10.2019 Миколаївська міська рада за допомогою засобів поштового зв'язку звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане судове рішення, яка (скарга) надійшла до суду апеляційної інстанції 22.10.2019.
Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посланням на те, що дана рада не була учасником цієї справи, та представник апелянта ознайомився зі змістом оскаржуваного судового рішення лише 25.09.2019 під час ознайомлення з матеріалами справи.
В обґрунтування звернення з апеляційною скаргою рада зазначила, що вказаним судовим рішенням було порушено права та інтереси територіальної громади м. Миколаєва.
Ознайомившись з одержаними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 13 частини 1 Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частинами 1 статті 93 ГПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Рішення Господарського суду Одеської області прийнято 11.07.2008.
Отже, останній день оскарження даного рішення - 21.07.2008, однак апеляційна скарга подана Миколаївською міською радою лише 15.10.2019, про що свідчить відмітка у відтиску поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла скарга.
Відтак, скаржником було пропущено встановлений строк апеляційного оскарження вказаного рішення більше ніж на 11 років, при цьому заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що названа рада не була залучене до участі у справі.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання скарги) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім, зокрема, випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Розглядаючи вказане клопотання, судова колегія виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2003 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємцем Тесельком Володимиром Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого вказана рада на підставі рішення від 13.06.2003 за № 12/14 надає, а ПП Теселько Володимир Миколайович приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 14 кв.м, у тому числі 7 кв.м для розміщення та обслуговування торговельного кіоску, 7 під проїздами та проходами, зарахувавши їх до земель комерційного використання, по вул. Фрунзе ріг вул. Галини Петрової /Заводський район/, згідно з планом земельної ділянки.
Земельна ділянка передається в оренду, без права передачі її в суборенду, строком на 5 років з дати прийняття рішення (п. 2.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування торговельного кіоску по вул . Фрунзе ріг вул. Галини Петрової /Заводський район/.
Колегія суддів зазначає, що Миколаївська міська рада, як сторона вищевказаного договору, в процесі виконання умов цього договору повинна бути обізнаною з виконанням іншою стороною договору своїх обов'язків та опікуватися земельною ділянкою, переданою в оренду, в рамках виконання даного договору, тому посилання, на те, що рада дізналась про оскаржуване судове рішення лише 25.09.2019 під час ознайомлення з матеріалами справи, не визнаються судом апеляційної інстанції поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2008.
Частинами 3, 4 ст. 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову у даній справі Фізична особа-підприємець Теселько Володимир Миколайович сплатив держмито у сумі 330,00 грн.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги на вказане вище рішення суду має бути сплачений судовий збір у сумі 495,00 грн. (150% від 330,00 грн.).
Однак, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не надав доказів сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження буде розглянуто після усунення наведеного недоліку.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2008 у справі №17/284/08 залишити без руху.
2. Встановити Миколаївської міської ради строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2008, ніж зазначені скаржником у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, а також шляхом надання доказів сплати судового збору у сумі 495,00 грн.
3. Роз'яснити Миколаївській міській раді, що якщо не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран