вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" жовтня 2019 р. Справа№ 920/436/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Буравльова С.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Бернацька О.В. довіреність № 14-203 від 17.05.19
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 р.
у справі № 920/436/19 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна
компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
про стягнення 753 626 грн. 76 коп
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", в якому просить стягнути з відповідача 753 626 грн. 76 коп. відповідно до укладеного між сторонами договору № 3283/15-БО-29 купівлі-продажу природного газу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати природного газу, в тому числі 614 147 грн. 96 коп. пені, 46 207 грн. 37 коп. 3% річних, 93 271 грн. 43 коп. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 року у справі № 920/436/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 141857 грн. 21 коп. пені, 23593 грн. 79 коп. 3 % річних, 92 381 грн 64 коп. інфляційних втрат, 3867 грн 49 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 року у справі № 920/436/198 в частині відмови у стягненні пені 472 290,75 грн., 3% річних - 22 613,58 грн., інфляційні втрати - 889,79 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити, а саме: стягнути з відповідача пеню - 472 290, 75 грн., 3% річних - 22 613, 58 грн., інфляційні втрати - 889,79 грн. у стягненні яких було відмовлено. Також, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить відшкодувати за рахунок відповідача понесенні позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", розгляд справи призначено на 04.09.2019 року.
27.08.2019 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядження № 09.1-08/3405/19 Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р., у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/436/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р апеляційну скаргу у справі №920/436/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 року справу № 920/436/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 920/436/19 до 16.10.2019 року.
Розпорядженням № 09.1-08/4133/19 Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 р., у зв'язку з перебування судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/436/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 920/436/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 року справу № 920/436/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Представник позвача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Встановлено, що 16.10.2019р. представник відповідача у судове засідання не з'явився. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до укладеного між сторонами договору № 3283/15-БО-29 купівлі-продажу природного газу від 25.12.2014, позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити природний газ на умовах передбачених договором.
Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актами приймання-передачі природного газу за січень - грудень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 32446143 грн 95 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору несвоєчасно оплатив спожитий природний газ, у зв'язку з чим останньому нараховані пеня відповідно до п. 7.2. договору, інфляційні збитки та 3% річних.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 6.3. договору оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 191 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору.
Судом встановлено, що поставлений позивачем природний газ у 2015 році загальною вартістю 32446143 грн. 95 коп. оплачений відповідачем повністю, однак з простроченням строків оплати, визначених п. 6.1. договору. Природний газ, поставлений у січні 2015 року повністю оплачений 23.03.2015, у лютому 2015 року - 09.04.2015, у березні 2015 року - 21.05.2015, у квітні 2015 року - 30.09.2015, у жовтні 2015 року - 16.11.2015, у листопаді 2015 року - 22.12.2015, у грудні 2015 року - 07.03.2017.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання відповідачем умов п.6.1, останній зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У п. 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого останні можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 614147 грн. 96 коп., виходячи з суми заборгованості помісячно за 2015 рік з урахуванням строків розрахунків визначених договором та здійснених відповідачем оплат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані 3 % річних в загальній сумі 46 207 грн. 37 коп. виходячи з суми заборгованості помісячно за 2015 рік з урахуванням строків розрахунків визначених договором та здійснених відповідачем оплат, а також інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 93 271 грн 43 коп. за несвоєчасну оплату поставленого природного газу у грудні 2015 року.
30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 1 Закону, заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, в тому числі, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно зі ст. 2 Закону, дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Частиною 3 статті 7 Закону врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення.
Вказаною нормою передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Частина 3 статті 7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії; цією нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.
Застосування приписів частини 3 статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 922/2685/18.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до 30.11.2016 повністю погашено заборгованість за поставлений природний газ у січні 2015 року (23.03.2015), у лютому 2015 року (09.04.2015), у березні 2015 року (21.05.2015), у квітні 2015 року (30.09.2015), у жовтні 2015 року (16.11.2015), у листопаді 2015 року (22.12.2015).
Природний газ, поставлений у грудні 2015 року на суму 7556168 грн. 84 коп. до 30.11.2016 оплачений частково в сумі 6 849 104 грн. 43 коп.
Заборгованість за природний газ, поставлений у грудні 2015 року станом на 30.11.2016 складала 707 064 грн. 41 коп.
Таким чином, правомірним та обґрунтованим є нарахування пені, інфляційних збитків та 3 % річних, виходячи з суми заборгованості за природний газ, поставлений у грудні 2015 року, що не була погашена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Разом з цим, вимоги позивача в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, погашену до набрання чинності Законом (заборгованість за січень-квітень, жовтень-листопад 2015 року, за грудень 2015 року в сумі 6 849 104 грн. 43 коп.) є неправомірними.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в сумі 141857 грн 21 коп. за період з 15.01.2016 по 14.07.2016, виходячи з суми заборгованості за природний газ, поставлений у грудні 2015 року в розмірі 707 064 грн. 41 коп.
Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 472 290 грн 75 коп. місцевим судом правомірно відмовлено за їх необґрунтованістю.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/7401/16).
Перевіривши розрахунок позовних вимог в цій частині, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 23 593 грн 79 коп. за період з 15.01.2016 по 06.03.2017, виходячи з суми заборгованості за природний газ поставлений у грудні 2015 року в розмірі 707 064 грн 41 коп. з урахуванням часткових проплат за період з 01.01.2017 по 06.03.2017, інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 92 381 грн 64 коп., в тому числі 88 978 грн 17 коп. - за період з лютого 2016 року по січень 2017 року, виходячи з суми заборгованості за природний газ поставлений у грудні 2015 року в сумі 707 064 грн 41 коп., 3403 грн 47 коп. - за лютий 2017 року, виходячи з суми заборгованості за природний газ поставлений у грудні 2015 року в сумі 340 347 грн 48 коп. (заборгованість станом на 28.02.2017).
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 22613 грн 58 коп., 889 грн 79 коп. інфляційних втрат слід відмовити.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019р. у справі № 920/436/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019р. у справі № 920/436/19 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
3. Матеріали справи № 920/436/19 повернути до Господарського суду Сумської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 29.10.2019р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.І. Буравльов
Л.П. Зубець